Постанова

від 05.05.2010 по справі 2а-17416/09/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

доповідач 1 інстанції - ОСОБА_1

суддя-доповідач - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2010 року справа №2а-17416/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий: Юрченко В.П.

судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача від відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 не з'явився не з'явився розглянувши апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2010 р. по адміністративній справі№2а-17416/09/0570 (суддя Чучко В.М. ) за позовомОСОБА_6 підприємство "Шахта імені ОСОБА_7" до треті особи Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька провизнання недійсним рішення № 1012 про нарахування пені у розмірі 116519,46 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_6 підприємство «Шахта ім. М. Горького» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними рішення №1012 Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» щодо нарахування штрафу та пені у розмірі 116 519,46 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2010 року позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» №1012 від 09.10.2009 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову скасувати та в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не вірно застосовано положення ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Сторони до апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає зміні, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої і апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 підприємство «Шахта ім. М. Горького» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33371807, є платником страхових внесків та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька.

Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийнято рішення від 09.10.2009 року №1012 про застосування до Державного підприємства «Шахта ім. М. Горького» фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу та нарахування пені за період 01.08.2008 року по 14.05.2009 року - 33%, 01.08.2008 року - 2% (а.с.5).

Як вбачається із розрахунків фінансової санкції та пені по особовому рахунку 1-5% та по особовому рахунку 4%, 32%, 42%, грошові кошти, які перераховані позивачем для сплати поточних страхових внесків, відповідач самостійно спрямував на погашення заборгованості, що виникла з 01.08.2008 року (а.с. 15-34).

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п. 1 ст. 14, п.6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є календарний місяць.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Колегія суддів вважає, що вказана норма, на яку посилається відповідач, не встановлює право чи обов'язок пенсійного фонду при нарахуванні страхових внесків, самостійно сплачених платником, змінювати призначення платежу та напрямок його зарахування.

Колегія судів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі та в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6. 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 321 Цивільного кодексу України встановила, що право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку. встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1. 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватись. здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушило право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й органи Пенсійного фонду України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень гаї спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст.207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі №2а-17416/09/0570 за позовом Державного підприємства «Шахта ім. М. Горького» до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області про визнання недійсними рішення про застосування фінансових санкцій та пені - змінити.

Змінити мотивувальну частину постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі №2а-17416/09/0570 з урахуванням висновків апеляційного суду.

В іншій частині Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2010 року у справі №2а-17416/09/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені у судовому засіданні 05 травня 2010 року, у повному обсязі ухвала виготовлена 11 травня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення її у повному обсязі.

Головуючий суддя: В.П. Юрченко

Судді: К.П. Горбенко

ОСОБА_4