Рішення

від 08.08.2016 по справі 920/600/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2016 Справа № 920/600/16 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Григор'євій О.І. розглянув матеріали справи № 920/600/16

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», м. Суми,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролкк», м. Суми,

про стягнення 24970,74 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Сафронова М.А. за довіреністю № 18-49/1638 від 28.12.2015 року,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24970,74 грн., з яких: 16298,56 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію відповідно та постачання гарячої води відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР183-6/1300078 від 29.03.2013 року, 8672,18 грн. пені за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, а також 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав.

Копії ухвали від 10.06.2016 року про порушення провадження у справі № 920/600/16 та ухвали від 23.06.2016 року про відкладення розгляду даної справи, надіслані судом відповідачеві за адресою, яку зазначено позивачем у позовній заяві та у договорі про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР183-6/1300078 від 29.03.2013 року, повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов'язковою, а відтак нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до позовних матеріалів, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР183-6/1300078 від 29.03.2013 року (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого позивач зобов'язується надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а відповідач (споживач) зобов'язується вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 7 договору встановлено, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями за умови їх підключення та введення в дію у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 8 договору, що розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі на умовах передоплати відповідно до встановлених тарифів. Зміна форми розрахунків допускається лише за згодою сторін.

Відповідно пункту 10 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання до 10-го числа поточного місяця сплачувати позивачеві вартість спожитої теплової енергії за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо розрахунків на початок місяця)

Пунктом 8 додатку № 2 до договору визначено, що для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісяця з 4 по 6 числа місяця наступного за розрахунковим, сторони складають та підписують визначений пунктом 11 договору акт прийому-передачі послуг. Відповідач на протязі двох днів з дня отримання від позивача акту прийому-передачі послуг зобов'язаний направити позивачеві підписаний з свого боку акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання.

Пунктом 9 додатку № 2 до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № ПР183-6/1300078 від 29.03.2013 року визначено, що якщо відповідач на протязі строку вказаного в пункті 8 даного додатку не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається, що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в обсязі вказаному в акті.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору, укладеного між сторонами, щодо повної та своєчасної оплати вартості послуг з централізованого опалення, зокрема, за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року заборгованість відповідача з оплати зазначених послуг становить 16298,56 грн.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт надання позивачем відповідачу послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 16298,56 грн., підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, зокрема, актами прийому-передачі теплової енергії від 31.10.2015 року, від 30.11.2015 року, від 31.12.0215 року, від 31.01.2016 року, від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року та від 30.04.2016 року (а.с. 20-23).

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано пеню в сумі 8672,18 грн. за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року.

Абзацом 3 статті 1 Закону України «Про відповідальністю суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежитлові будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 15 укладеного між сторонами договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки виконання.

Пунктом 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року за № 14 визначено, що установлене статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

Таким чином, враховуючи те, що Закон України «Про відповідальністю суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» визначає розмір пені та граничний розмір відповідальності юридичних осіб - споживачів комунальних послуг, обмеження розміру пені, встановлене Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» до правовідносин за договором не застосовується.

Нарахування пені передбачено пунктом 15 договору. Пеня нарахована позивачем з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальністю суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8672,18 грн. за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на усе вищевикладене, а також на те, що відповідач будь-яких заперечень (відзиву на позов) не подав, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. покладаються на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ролкк» (40000, м. Суми, вул. Рубіжна, буд. 9, ідентифікаційний код 38601677) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991) заборгованість в сумі 16298,56 грн., пеню в сумі 8672,18 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.08.2016 року.

Суддя П.І. Левченко