Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
10 серпня 2016 р. Справа № 927/652/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
«Чернігівгаз», вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
До відповідача: Учбово-спортивної бази Чернігівської обласної організації фізкультурно -
спортивного товариства «Україна»,
вул. Горького, 5а, м. Чернігів, 14000
предмет спору: про стягнення 52372грн.85коп.
Суддя Книш Н.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: 04.08.2016 та 10.08.2016 - ОСОБА_1, начальнику відділу, довіреність №173 від 22.12.2015.
Від відповідача: 04.08.2016 та 10.08.2016 - ОСОБА_2 керівник.
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 04.08.2016 по 10.08.2016 перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позовом про стягнення з відповідача 32434,72грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору №ТП-Б-189 Б/Ч від 08.01.2014 за період січень-березень 2015, 10791,92грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 01.02.2015 по 31.05.2016, 1306,08грн. 3% річних за період з 02.02.2015 по 10.07.2016, 6307,08грн. пені за період з 10.07.2015 по 01.10.2015.
В судовому засіданні 26.07.2016 представником позивача подано письмові пояснення по справі від 26.07.2016 №18/193, в яких просить стягнути з відповідача на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» 32434,72 грн. боргу, 15069,23 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, 1685,28грн. 3% річних, 3183,62грн. пені та 1378,00грн. судового збору. В поданих поясненнях представник позивача зазначає, що на підставі п. 4.8 Договору №ТП-Б-189 Б/Ч від 08.01.2014 позивач зарахував кошти, отримані 23.04.2015 в розмірі 10000,00грн. та 07.05.2015 в розмірі 5000,00грн., в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача за природний газ за листопад-грудень 2014 року в сумі 10583,72 грн.
Також представником позивача подано заяву від 25.07.2016 №18/191, в якій він зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені, у зв'язку зі зменшенням періоду нарахування, та просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3183,62грн. згідно з наданим розрахунком.
В судовому засіданні 26.07.2016 представником позивача подано заяву від 25.07.2016 №18/190, в якій він збільшує позовні вимоги в частині стягнення втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та трьох процентів річних, у зв'язку зі збільшенням періоду їх нарахування, та просить стягнути з відповідача на користь позивача 15069,23 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період з 01.02.2015 по 31.06.2016 та 1685,28грн. 3% річних за період з 03.02.2015 по 14.07.2016 згідно з наданим розрахунком.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Дослідивши подані заяви від 25.07.2016 №18/191 та від 25.07.2016 №18/190, суд дійшов висновку, що позивач відповідно зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені на суму 3123,46грн., збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів на суму 4277,31грн. та в частині стягнення 3% річних на суму 379,20грн.
Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття судом рішення по справі збільшити, зменшити розмір позовних вимог, а подані позивачем заяви не суперечать діючому законодавству та не порушують нічиї права та охоронювані законом інтереси, а тому прийняті судом, про що зазначено в ухвалі від 26.07.2016.
В судовому засіданні 26.07.2016 судом отримано спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким в реєстрі станом на 26.07.2016 значиться Учбово-спортивна база Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», ідентифікаційний код 21395327, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Горького, 5-а.
Ухвалою від 26.07.2016 суд відклав розгляд справи на 04.08.2016.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 04.08.2016 подали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.
Представник позивача в судовому засіданні 04.08.2016 надав додаткові пояснення №18/199 від 04.08.2016, в яких навів розрахунок заборгованості відповідача за період листопад 2014 - березень 2015 на суму 32434,72грн. та за період січень - березень 2015 на суму 32434,72грн. та просив стягнути з відповідача 32434,72грн. боргу, 15069,23грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, 1685,28грн. три проценти річних, 3183,62грн. пені та 1378,00грн. судового збору.
В судовому засідання 04.08.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача виклав та підтримав позовні вимоги. Представник відповідача визнав борг по постачанню природного газу у повному обсязі та заперечував щодо нарахування втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, трьох відсотків річних та пені і повідомив про намір врегулювання спору мирним шляхом.
В судовому засіданні 04.08.2016 суд оголосив перерву до 10.08.2016 до 09:30.
Після оголошеної перерви представниками сторін не подано доказів врегулювання спору.
Від позивача заяв та клопотань не надходило.
Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про зменшення на 90% штрафних санкцій, які хоче стягнути позивач, зазначивши, що підприємство не являється прибутковою організацією і коштів на оплати штрафних санкцій немає.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти зменшення стягнення штрафних санкцій на 90%, зазначивши, що відповідач мав можливість погасити боргу з 2015року.
Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості зустрітися з головою правління «Чернігівгаз» (зустріч запланована на 15.08.2016) для врегулювання питання по оплаті боргу.
Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, посилаючись на позицію керівництва підтримувати позов у суді у повному обсязі.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи відсутність обставин, що унеможливлюють вирішення спору у судовому засіданні та доказів можливості врегулювання спору з огляду на позицію позивача у даній справі, суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
08.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (як постачальником) та Учбово-спортивною базою Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» (як споживачем) було укладено типовий договір на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованими тарифами №ТП-Б-189Б/Ч (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник (позивач у справі) постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач у справі) оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Передача газу здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.
Як свідчать матеріали справи, сторонами підписано додаток 1 до договору на постачання природного газу за регульованими тарифами - «Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання», в якому визначено місцезнаходження пункту призначення: УСБ ЧООФСТ «Україна», м. Чернігів, вул.Горького,5а.
Також між сторонами підписано додаток 2 до договору на постачання природного газу за регульованими тарифами - «Договірні обсяги постачання природного газу на 2015 рік», в якому визначено, що постачальник здійснює протягом 2015 року постачання природного газу споживачу: 2,644тис.куб.м у січні 2015р., 2,016тис.куб.м у лютому 2015р., 1000тис.куб.м у березні 2015р.
Сторонами у пунктах 2.6-2.9 договору встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 5 числа, наступного за звітним місяцем, надсилає споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу актів приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно до даних постачальника. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Згідно п.4.1 договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
У відповідності до п.4.2 договору ціна за 1000 кубічних метрів газу складає:
- 2448,0000грн. - крім того ПДВ - 489,6000грн., без врахування вартості транспортування газу по території України відповідно до постанови НКРЕ №1797 від 30.12.2013;
- 45,8000грн., крім того ПДВ - 9,1600грн. - тариф на постачання природного газу згідно постанови НКРЕ №1841 від 30.12.2013р.
- 14,80000грн., крім того ПДВ - 2,9600грн. - вартість транспортування 1000,0м.куб газу магістральними мережами згідно постанови НКРЕ №1799 від 30.12.2013р.;
- 48,9600грн., крім того ПДВ - 9,7920грн. - цільова надбавка 2% на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-IV (розділ ХIV, глава 4);
- 272,2грн., крім того ПДВ - 54,44грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами згідно постанови НКРЕ №1841 від 30.12.20143р.
Разом до сплати за 1000,0м.куб газу - 3395,71200м.куб, в т.ч. ПДВ - 565,95200грн.
Додатковою угодою №2 від 01.03.2015р. про внесення змін до типового договору №ТП-Б-189Б/Ч від 08.01.2014р. на постачання природного газу бюджетним організаціям за регульованим тарифом сторони виклали п.4.2 договору в новій редакції:
Ціна за 1000 кубічних метрів газу складає:
- 8900,0000грн. - крім того ПДВ - 1780,0000грн., без врахування вартості транспортування газу по території України відповідно до постанови НКРЕКП;
- 45,3000грн., крім того ПДВ - 9,0600грн. - тариф на постачання природного газу згідно постанови НКРЕ №617 від 30.04.2014р.
- 47,3000грн., крім того ПДВ - 9,4600грн. - вартість транспортування 1000,0м.куб газу магістральними мережами згідно постанови НКРЕ №786 від 30.05.2014р.;
- 178,0000грн., крім того ПДВ - 35,6000грн. - цільова надбавка 2% на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- IV;
- 319,4000грн., крім того ПДВ - 63,8800грн. - тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами згідно постанови НКРЕ №617 від 30.04.2014р.
Разом до сплати за 1000,0м.куб газу - 11388,000м.куб, в т.ч. ПДВ - 1898,000грн.
Згідно з п. 4.4. договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. цього розділу, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.
У п.4.5 договору сторони погодили, що розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток цини газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом ІІІ договору. Загальна сума договору на час його укладання становить 80000,00грн. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу.
На підтвердження постачання природного газу відповідачу у січні-березні 2015 позивачем надано двосторонні акти приймання-передачі протранспортованого природного газу: за січень 2015 року з 01.01.2015р. по 31.01.2015р. в обсязі 2,644тис.м.куб газу, за лютий 2015 року з 01.02.2015р. по 28.02.2015р. в обсязі 2,016тис.м.куб газу, за березень 2015 року з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. в обсязі 1,000тис.м.куб газу.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в березні 2016 в обсязі 2,644тис.куб.м. згідно акту приймання-передачі природного газу №ЧН000004867 від 31.01.2015 на суму 20401,09грн., в лютому 2016 в обсязі 2,016тис.куб.м. згідно акту приймання-передачі природного газу №ЧН000005027 від 25.02.2015 на суму 15061,92грн., в березні 2015 в обсязі 1тис.куб.м. згідно акту приймання-передачі природного газу №ЧН000007955 від 31.03.2015 на суму 11388,00грн, які підписані сторонами та скріплені їх печатками. Всього відповідачем за період січень-березень 2015 року спожито природного газу на суму 46851,01грн.
Від відповідача не надходило заперечень щодо обсягу та вартості отриманого природного газу у січні-березні 2015 року.
У відповідності з п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 1 числа місяця наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.
Таким чином, відповідач мав розрахуватись за поставлений природний газ: у січні 2015 року - по 02.02.2015 (оскільки 01.02.2015 вихідний день), у лютому 2015 року - по 02.03.2015 (оскільки 01.02.2015 вихідний день), у березні 2015 року - по 01.04.2015.
У відповідності зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.4.8 договору №ТП-189Б/Ч від 08.01.2014р. у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Як свідчать матеріали справи, зокрема: письмові пояснення позивача, акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 27.01.2016, який підписаний і скріплений печатками сторін, копії банківських виписок та наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача, останній за поставлений у 2015 році природний газ розрахувався частково на суму 14416,29грн., сплативши: 24.02.2016 - 5000,00грн., 06.04.2016 - 5000,00грн., та 4416,29грн. - залишок оплати від перерахованих відповідачем 07.05.2015 - 5000,00грн., з яких було зараховано в рахунок погашення боргу за попередній період (2014 рік) - 583,71грн.
З огляду на вище наведене, заборгованість відповідача за спожитий у січні-березні 2015 року природний газ на день розгляду справи становить 32434,72грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
У п.2.5 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що частиною першою статті 35 ГПК передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: - в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; - в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).
Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.08.2016 визнав борг по постачанню природного газу у повному обсязі, що не суперечить законодавству.
За таких обставин, суд доходить висновку, що борг в сумі 32434,72грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 15069,23грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 01.02.2015 по 30.06.2016, 1685,28грн. 3% річних за період з 03.02.2015 по 14.07.2016.
Оскільки, судом встановлено наявність прострочки виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті спожитого природного газу, дослідивши подані розрахунки, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 15069,23грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 01.02.2015 по 30.06.2016, 1685,28грн. 3% річних за період з 03.02.2015 по 14.07.2016 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Згідно п.6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Позивач просить стягнути з відповідача 3183,62грн. пені за період з 14.07.2015 по 01.10.2015.
Дослідивши поданий розрахунок суд встановив, що позивачем правомірно здійснено нарахування пені в сумі 3183,62грн.
У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини.
Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Як свідчать матеріали справи, природний газ, що постачається за договором №ТП-Б-189Б/Ч від 08.01.2014., використовується відповідачем - неприбутковою організацію. Так згідно рішення №123/15-137 від 17.10.2014 на підставі ст.157 розділу ІІІ Податкового кодексу України Учбово-спортивна база Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи ті обставини, що поставка природного газу здійснювалась для потреб неприбуткової організації, а також те, що інфляційні втрати в сумі 15069,23грн. та три відсотки річних в сумі 1685,28грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд доходить висновку за можливе зменшити розмір пені заявленої позивачем до стягнення на 90% керуючись нормами ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. За таких обставин, пеня підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 318,36грн., а відповідне клопотання відповідача задоволенню.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений природний газ в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу у сумі 32434,72грн., пені у сумі 318,36грн., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції у сумі 15069,23грн., 3% річних у сумі 1685,28грн. В решті позову відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1378,00грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, ч.5 ст.78, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Учбово-спортивної бази Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» (вул. Горького, 5-а, м. Чернігів, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 21395327) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (вул. Любецька,68, м. Чернігів, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 03358104) 32434грн.72коп. боргу, 318грн.36коп. пені, 15069грн.23коп. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, 1685грн.28коп. 3% річних, 1378грн.00коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено 12.08.2016р.
Суддя Н.Ю.Книш
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2016 |
Оприлюднено | 17.08.2016 |
Номер документу | 59674619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Книш Н.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні