Постанова

від 15.08.2016 по справі 820/3803/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2016 р. № 820/3803/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченко А.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Балаклійської районної виконавчої дирекції до Приватного підприємства «АГРОФІРМА «МЕЛІСА» простягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Балаклійської районної виконавчої дирекції, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства «АГРОФІРМА «МЕЛІСА», в якій просить суд стягнути заборгованість в розмірі 8227,02 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог ДПІ зазначила, що Відповідачем - ПП «АГРОФІРМА «МЕЛІСА», 20.07.2007 було подано до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (форма Ф4-ФСС з ТВП), у якому ним самостійно було визначено розмір заборгованості в сумі 8227,02 грн.

Згідно листа Балаклійської РВД ХОВ ФСС з ТВП Відповідач - ПП «АГРОФІРМА «МЕЛІСА» надав останній звіт по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП за І півріччя 2007, за звітні періоди з 01.07.2007 по 31.03.2016 страхувальник не звітував перед Фондом.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по сплаті страхових внесків у розмірі - 8227,02 грн. Зазначена сума заборгованості виникла до 01.01.2011 .

На теперішній час сума боргу в добровільному порядку не сплачена, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 8227,02 грн.

Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження заперечень проти позову та необхідних документів або заяву про визнання позову до суду не надав.

Дослідивши матеріали суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності до 01.01.2015 було врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 №2240 (далі за текстом - Закон №2240).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонд оплати праці» №77 від 28.12.2014 було визнано Закон №2240 таким, що втратив чинність, та викладено у новій редакції Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІУ від 23.09.1999 (далі за текстом - Закон №1105).

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105 визначено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати прапезлатності.

Також, пунктами 8 і 9 вказаних положень визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.

Відповідно до п.7 ч.І, п. 6 ч.2 ст.9 Закону №1105 Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону №1105 строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Положенням про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду від 19.09.2001 №42 передбачено, що відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і є юридичною особою.

Згідно Положення про виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого постановою Правління Фонду від 08.10.2013 №45, виконавчі дирекції відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі є робочими органами Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

Балаклійська районна виконавча дирекція є відокремленим підрозділом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності без права юридичної особи.

Відповідач - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОФІРМА «МЕЛІСА» (далі за текстом - ПП «АГРОФІРМА «МЕЛІСА») на час виникнення відповідних правовідносин був платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та на даний час перебуває на обліку як страхувальник в Балаклійській районній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, персональний код страхувальника - 6320282801.

Відповідно до ст.1 Закону №2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачав матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Згідно статті 19 Закону №2240 джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є, зокрема, страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до Закону та інших актів законодавства.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ, відповідно до ст.2 якого визначено, що цей Закон поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно абз.5, 6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.0".2010 №2464-УІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З 1 січня 2011 року сплата єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості, яка виникла до 01.01.2011 року за окремими видами страхування, забороняється.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими нарощенням та похованням", чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до ст.22 Закону №2240 платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники (фізичні та юридичні особи, з дня реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду).

Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до ст. 21 Закону №2240 було встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону №2240 в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок та строки сплати страхових внесків визначались статтею 23 Закону №2240, відповідно до норм якої страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Відповідно до Постанови Правління ФСС з ТВП №16 від 26.06.2001 «Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду» - несплачені в цей строк кошти вважались недоїмкою.

Відповідно до п. З Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01 №16 страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці.

Крім того, п.п.4 п.2 статті 27 Закону №2240 на страхувальника було покладено обов'язок вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Звіт подається щоквартально не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, за місцем обліку страхувальника.

Відповідачем - ПП «АГРОФІРМА «МЕЛІСА», 20.07.2007 було подано до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (форма Ф4-ФСС з ТВП), у якому ним самостійно було визначено розмір заборгованості в сумі 8227,02 грн.

Суд звертає увагу на те, що Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, який подавався відповідно до пункту 4 частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", є документом, в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно листа Балаклійської РВД ХОВ ФСС з ТВП Відповідач - ПП «АГРОФІРМА «МЕЛІСА» надав останній звіт по коштах Фонду Ф4-ФСС з ТВП за І півріччя 2007, за звітні періоди з 01.07.2007 по 31.03.2016 страхувальник не звітував перед Фондом.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по сплаті страхових внесків у розмірі - 8227,02 грн. Зазначена сума заборгованості виникла до 01.01.2011 року і у добровільному порядку страхувальником до органів Фонду не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167, 183-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Балаклійської районної виконавчої дирекції до приватного підприємства «АГРОФІРМА «МЕЛІСА» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з відповідача - ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОФІРМА «МЕЛІСА» ( код ЄДРПОУ 33487033) - на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200, м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ 21224442) на р/р 37171200800020 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, суму заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 8227,02грн. (вісім тисяч двісті двадцять сім грн. 02 коп.).

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Зінченко А.В.