Рішення

від 08.08.2016 по справі 908/1447/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/47/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016 Справа № 908/1447/16

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватне підприємство фірма «ЛИТА» (АДРЕСА_1, 69095; код ЄДРПОУ 31139919),

до відповідача: Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (вул. Залізнична, буд. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69095, код ЄДРПОУ 01056273),

у присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №2 від 11.08.2014;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов.№3811 від 13.06.2016;

про: стягнення 8900,16грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява ПП фірма «Лита» про стягнення з ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» 8900,16грн., як вказано в позові, суми боргу за поставлений товар.

26.05.2016 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. З ціллю надання витребуваних матеріалів розгляд справи відкладався.

Позивач наполягає на позовних вимогах, посилаючись на те, що відповідно до усного замовлення відповідача поставив йому товар за видатковими накладними №30051 і №30052, і виставив на оплату рахунки від 30.05.2016 на загальну суму 8900,16грн., яка до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що товар постачався по укладеному між сторонами по справі договору №ЗЕРЗ-12-170/24 від 24.02.2012 року та видатковій накладній №30052 від 30.05.2013, а не на підставі усної домовленості. У зв'язку з цим вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п.п.1, 2 ст.509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зі змісту ст.207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Це кореспондується зі ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої, допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами у справі склалися правовідносини з купівлі-продажу.

Так, за видатковими накладними №30051 від 30.05.2013 і №30052 від 30.05.2013, на підставі виданій відповідачем довіреності №11607 від 30.05.2013, позивач поставив відповідачу товар (пластини тв. сплаву) на загальну суму 8900,16грн., і виставив на оплату рахунки-фактури №30051 і №30052 від 30.05.2013 на вказану суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач взяті на себе зобов'язання передати товар виконав належним чином, проте відповідач зобов'язання в частині оплати вартості товару не виконав, заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Вимоги позивача законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами, в тому числі двостороннім актом звірки розрахунків.

Заперечення відповідача не приймаються до уваги у зв'язку з викладеним, в тому числі в видаткових накладних, рахунках-фактурах, а також довіреності відсутні посилання на договір.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (вул. Залізнична, буд. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69095, код ЄДРПОУ 01056273) на користь Приватного підприємства фірма «ЛИТА» (АДРЕСА_1, 69095; код ЄДРПОУ 31139919) 8900 (вісім тисяч дев'ятсот) грн.. 16 коп. основного боргу і 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 08.08.2016 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 10.08.2016.

Суддя Гончаренко С.А.