Рішення

від 08.08.2016 по справі 910/10628/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016Справа №910/10628/16

За позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Астра - Україна технології бетону» провиселення

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: Самойленко П.М. за довіреністю; від відповідача: Мефодієнко І.С. за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Україна технології бетону» про виселення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10628/16 та призначено до розгляду на 04.07.2016.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 04.07.2016 від відповідача надійшли документи по справі. Враховуючи необхідністю дослідження доказів у справі, суд оголосив перерву в судовому засіданні на 01.08.2016.

В судовому засіданні 01.08.2016 судом оголошено перерву до 08.08.2016.

В судове засідання 08.08.2016 представники сторін з'явилися, надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.01.2009 між сторонами був укладений договір оренди житлового приміщення № 4713, на підставі якого відповідачу було надано у тимчасове платне користування квартиру АДРЕСА_1. Строк дії договору неодноразово продовжувався за згодою сторін, відповідно до додаткової угоди № 14 від 22.10.2015 договір було продовжено до 31.03.2016. Після закінчення строку дії договору, відповідачем орендоване ним приміщення не поверталось, в результаті чого, позивач звернувся до суду з вимогою виселити орендаря із займаного приміщення .

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, посилаючись на неотримання позовної заяви на свою поштову адресу. Усно відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що звертався до відповідача із листом про пролонгацію умов договору оренди житлового приміщення № 4713 від 09.01.2009.

У судовому засіданні 08.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач та відповідач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація» було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 № 2419 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» будинок АДРЕСА_1 було закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.01.2009 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір № 4713 оренди житлового приміщення (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п.1.1, 1.2 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає на визначений у п.5.1 строк в орендне користування квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,80 кв.м. (далі за текстом - приміщення).

Пунктом 5.1 договору оренди передбачено строк його дії з 01.01.2009 до 31.03.2009.

Відповідно до п. 5.2 договору він може бути продовжений за згодою Орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від Орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Згідно з п. 5.6 договору останній припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 5.2 договору передбачен, що останній може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Відповідно п. 5.6 договору останній припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п.3.2.5 договору орендар зобов'язується після закінчення строку дії договору або в разі його розірвання в порядку, визначеному п.5. договору, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендаря. Акт приймання-передачі підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.

На виконання умов договору орендодавець за актом прийому-передачі житлового приміщення від 09.01.2009 передав орендарю квартиру АДРЕСА_1 для тимчасового проживання родини гр. ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору неодноразово продовжувався сторонами, про що свідчать додаткові угоди № 1 від 23.03.09 - до 30.09.09, № 2 від 12.10.09 - до 31.03.10, № 3 від 09.04.10 - до 30.09.10, № 4 від 28.09.10 - до 31.03.11, № 5 від 23.03.11 - до 30.09.11, № 6 від 30.09.11 - до 31.03.12, № 7 від 24.04.12 - до 30.09.12, № 8 від 29.11.12 - до 31.03.13, № 9 від 23.04.13 - до 30.09.13, № 10 від 28.10.13 - до 31.03.14, № 11 від 22.05.14 - до 30.09.14, № 12 від 27.11.14 - до 30.03.15, № 13 від 06.04.15 - до 30.09.15, № 14 від 22.10.15 - до 31.03.16.

В квітні 2016 позивачем було направлено відповідачу на адресу його місцезнаходження заяву про припинення дії договору за вих. 056/24-1717 від 11.04.2016, в якому позивач у зв'язку із закінченням 31.03.2016 терміну дії договору просив відповідача звільнити орендовані житлові приміщення та передати їх згідно з актом прийому - передачі позивачу. Вказаний лист був повернутий поштовим відділенням відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу орендоване майно (приміщення) не звільнив та по акту приймання-передачі не передав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Відповідачем долучено до матеріалів справи лист за вих. №1 від 22.06.2016 на ім'я заступника директора департаменту будівництва та житлового забезпечення, щодо пролонгації договору оренди житлового приміщення від 09.01.2009 № 4713 на строк з 30.03.2016 по 30.09.2016.

Предметом позову у справі є вимога позивача про виселення відповідача з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, загальною площею: 59, 80 кв. м., шляхом передачі приміщення позивачу за актом прийому - передачі.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами за своєю правовою природою укладено договір найму (оренди).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як встановлено судом, в порядку, визначеним пунктом 5.2 договору орендар до орендодавця з заявою про продовження дії спірного договору не звертався, натомість позивачем у законодавчо визначений строк (ст. 17 Закону) була направлена відповідачу заява про припинення дії договору, відповідно договір є припиненим з 01.04.2016. Оскільки орендодавцем (позивачем) було дотримано вимоги законодавства щодо місячного строку для повідомлення про припинення дії договору оренди.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, викладених позивачем у позовній заяві, так само відповідачем не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій спрямованих на передачу (повернення) орендованого майна орендодавцеві, таким чином позовні вимоги щодо виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтовані, підтверджуються зібраними у справі доказами, відтак підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-Україна технології бетону» (03028 м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 15; ідентифікаційний код 34568757) з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 59,80 кв.м. та передати його Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071 м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) за актом прийому-передачі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Україна технології бетону» (03028 м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 15; ідентифікаційний код 34568757) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071 м. Київ, вул. Оболонська, 34, ідентифікаційний код 31454734) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2016.

Суддя О. М. Дупляк