Рішення

від 06.07.2016 по справі 911/1654/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2016 р. Справа № 911/1654/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги № б/н від 04.01.2016 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СельхозтараВ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АгрохолдингВ» , смт Гостомель, м. Ірпінь, Київська область

про стягнення 39 520, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „СельхозтараВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „АгрохолдингВ» про стягнення 39 520, 00 грн основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставки товару згідно видаткових накладних № 25 від 20.01.2014 р., № 53 від 31.01.2014 р., № 67 від 10.02.2014 р., № 88 від 24.02.2014 р. та 117 від 13.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1654/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СельхозтараВ» до ТОВ „АгрохолдингВ» про стягнення 39 520, 00 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.06.2016 р.

08.06.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.06.2016 р.

22.06.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.07.2016 р.

06.07.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

У період протягом січня-березня 2014 р. позивачем було здійснено відповідачу поставку товарів, а саме товарно-матеріальних цінностей на загальну вартість 64 320, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 25 від 20.01.2014 р. на суму 7 920, 00 грн та відповідною довіреністю № 133 від 20.01.2014 р. відповідача, виданою на свого представника - гр. ОСОБА_2 на отримання товару, видатковою накладною № 53 від 31.01.2014 р. на суму 13 320, 00 грн, видатковою накладною № 67 від 10.02.2014 р. на суму 13 560, 00 грн, видатковою накладною № 88 від 24.02.2014 р. на суму 14 760, 00 грн та відповідною довіреністю № 440 від 24.02.2014 р. відповідача, виданою на свого представника - гр. ОСОБА_3 на отримання товару, видатковою накладною № 117 від 13.03.2014 р. на суму 14 760, 00 грн, рахунком на оплату № 25 від 20.01.2014 р., рахунком на оплату № 53 від 31.01.2014 р., рахунком на оплату № 72 від 10.02.2014 р., рахунком на оплату № 90 від 24.02.2014 р., рахунком на оплату № 120 від 12.03.2014 р., наявними у матеріалах справи.

Станом на 01.01.2014 р. у відповідача вже існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 97 200, 00 грн, що підтверджується ОСОБА_3 звіряння взаємних розрахунків, відповідними видатковими накладними та платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

За період існування між сторонами господарських відносин відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано відповідачу кошти у розмірі 122 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 10.01.2014 р., платіжним дорученням № 147 від 14.02.2014 р., платіжним дорученням № 179 від 27.02.2014 р., платіжним дорученням № 243 від 12.03.2014 р., платіжним дорученням № 296 від 03.04.2014 р., наявними у матеріалах справи.

У жовтні 2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 07 від 22.10.2014 р., в якій вимагав погасити заборгованість у розмірі 39 520, 00 грн, що підтверджується копією фіскального чеку № 8227 від 24.10.2014 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.10.2014 р.

У січні 2016 р. між сторонами було підписано ОСОБА_3 звіряння взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.01.2016 р. склала 39 520, 00 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт, купівлею-продажем здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо оплати товару виникло з наступного дня після підписання видаткових накладних.

У встановлений законом строк та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 39 520, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 25 від 20.01.2014 р. на суму 7 920, 00 грн та відповідною довіреністю № 133 від 20.01.2014 р. відповідача, виданою на свого представника - гр. ОСОБА_2 на отримання товару, видатковою накладною № 53 від 31.01.2014 р. на суму 13 320, 00 грн, видатковою накладною № 67 від 10.02.2014 р. на суму 13 560, 00 грн, видатковою накладною № 88 від 24.02.2014 р. на суму 14 760, 00 грн та відповідною довіреністю № 440 від 24.02.2014 р. відповідача, виданою на свого представника - гр. ОСОБА_3 на отримання товару, видатковою накладною № 117 від 13.03.2014 р. на суму 14 760, 00 грн, рахунком на оплату № 25 від 20.01.2014 р., рахунком на оплату № 53 від 31.01.2014 р., рахунком на оплату № 72 від 10.02.2014 р., рахунком на оплату № 90 від 24.02.2014 р., рахунком на оплату № 120 від 12.03.2014 р., платіжним дорученням № 34 від 10.01.2014 р., платіжним дорученням № 147 від 14.02.2014 р., платіжним дорученням № 179 від 27.02.2014 р., платіжним дорученням № 243 від 12.03.2014 р., платіжним дорученням № 296 від 03.04.2014 р., ОСОБА_3 звіряння взаємних розрахунків, наявними у матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за поставку товару у розмірі 39 520, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АгрохолдингВ» (ідентифікаційний код 32754128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СельхозтараВ» (ідентифікаційний код 38388464) 39 520 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять ) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

13 липня 2016 р.