Рішення

від 25.05.2016 по справі 911/1286/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р.                                                             Справа № 911/1286/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Станкомаш”, м. Ірпінь

про стягнення 11 165, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Енергомашспецсталь” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Завод Станкомаш” про стягнення 11 165, 00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного надання податкової накладної в електронній формі і реєстрації її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно з договором № 07/922 поставки від 16.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2016 р. порушено провадження у справі № 911/1286/16 за позовом ПАТ „Енергомашспецсталь” до ТОВ „Завод Станкомаш” про стягнення 11 165, 00 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 27.04.2016 р.

27.04.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 11.05.2016 р.

11.05.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.05.2016 р.

25.05.2016 р. представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

16.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 07/922 поставки, згідно з умовами п. 1.1. якого у порядку і на умовах, визначених даним договором, постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає і оплачує товар, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру і загальна ціна, виробник якого визначені сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.2. договору загальна сума договору є величиною змінною і складається з суми всіх специфікацій, оформлених до даного договору, але не може перевищувати 133 980, 00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 9.3. договору покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, зазначеного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату і сертифіката якості, якщо інше не передбачено специфікацією.

Пунктами 13.1., 13.2. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір вважається укладеним і вступає в дію з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Строк дії договору до 31.12.2016 р.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано специфікацію № 1 на товар на загальну суму 133 980, 00 грн із оплатою покупцем – 100 % після отримання повідомлення про готовність товару до відгрузки; строк виготовлення продукції: 14 днів з моменту підписання договору; строк поставки: протягом 3 днів з моменту отримання 100 % оплати.

На виконання умов договору позивачем 21.01.2016 р. було виконано свій обов'язок по здійсненню передоплати за товар та перераховано відповідачу грошові кошти у якості авансу у розмірі 66 990, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 80916 від 21.01.2016 р. на суму 66 990, 00 грн, наявним у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф, передбачений договором № 07/922 поставки від 16.12.2015 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасного надання податкової накладної в електронній формі і реєстрації її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних всього на загальну суму 11 165, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, у встанолені договором порядку та строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо надання податкової накладної в електронній формі і реєстрації її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не виконав, що підтверджується відповідними витягами з Єдиного державному реєстрі податкових накладних, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо надання податкової накладної в електронній формі і реєстрації її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно з договором № 07/922 поставки від 16.12.2015 р.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.11. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного надання податкової накладної в електронній формі і реєстрації її Єдиному реєстрі податкових накладних чи оформлення з порушенням податкового законодавства постачальник сплачує штраф в розмірі податкового кредиту (ПДВ 20 % по конкретній податковій накладній).

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 11 165, 00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод Станкомаш” (ідентифікаційний код 32240315) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (ідентифікаційний код 00210602) 11 165 (одинадцять тисяч сто шістдесят п'ять) грн 00 (нуль) коп. штрафу та судові витрати 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя                                                             В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

15 червня 2016 р.