Рішення

від 09.08.2016 по справі 924/674/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2016 р.Справа № 924/674/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка", м. Хмельницький

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Чемерівці

про стягнення 30055 грн. основної заборгованості, 2487 грн. 56 коп. 3% річних

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 - за довіреністю №97 від 09.08.2016р.;

від відповідача не з'явився.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач в судове засідання 09.08.2016р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Копія ухвали суду від 22.07.2016р. про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Хмельницька область, смт. Чемерівці, вул. Медвецького, буд. 49, що підтверджується копією витягу з реєстру повідомлень на відправлення рекомендованої кореспонденції від 25.07.2016р., та отримана адресатом 26.07.2016р. згідно витягу з сайту http://ukrposhta.ua/ за штрихкодовим ідентифікатором №2900509593351.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі наведеного суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" 30055 грн. основної заборгованості, 2487 грн. 56 коп. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.10.2013р. позивачем за усною домовленістю було передано відповідачу огороджуючі світлопрозорі конструкції (вироби) на загальну суму 30055 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0030230 - РН-0030247 від 02.10.2013р., підписаними обома сторонами. 31.10.2013р. позивачем та відповідачем складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджено заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" на суму 30055 грн.

В судовому засіданні 09.08.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Долучив до матеріалів справи довідку №96 від 09.08.2016р., в якій повідомив, що станом на 09.08.2016р. борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ "Веснянка" за отриману продукцію згідно видаткових накладних №РН-0030230 - РН-0030247 від 02.10.2013р. становить 30055 грн., з моменту отримання продукції відповідачем 02.10.2013р. та станом на 09.08.2016р. заборгованість не погашено, будь-яких проплат за отриману продукцію не здійснювалось.

Відповідач відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.10.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" поставлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 товару (вікно ПВХ, фурнітура) на загальну суму 30055 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0030230 від 02.10.2013р. на 5457 грн., №РН-0030231 від 02.10.2013р. на 1332 грн., №РН-0030232 від 02.10.2013р. на 1874 грн., №РН-0030233 від 02.10.2013р. на 2441 грн., №РН-0030234 від 02.10.2013р. на 3769 грн., №РН-0030235 від 02.10.2013р. на 3241 грн., №РН-0030236 від 02.10.2013р. на 1921 грн., №РН-0030237 від 02.10.2013р. на 3062 грн., №РН-0030238 від 02.10.2013р. на 633 грн., №РН-0030239 від 02.10.2013р. на 630 грн.,№РН-0030240 від 02.10.2013р. на 346 грн., №РН-0030241 від 02.10.2013р. на 709 грн., №РН-0030242 від 02.10.2013р. на 732 грн., №РН-0030243 від 02.10.2013р. на 774 грн., №РН-0030244 від 02.10.2013р. на 1155 грн., №РН-0030245 від 02.10.2013р. на 1525 грн., №РН-0030246 від 02.10.2013р. на 346 грн., №РН-0030247 від 02.10.2013р. на 108 грн.

31.10.2013р. між позивачем та відповідачем було складено акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджено наявність заборгованості в розмірі 30055 грн. станом на 31.10.2013р.

14.12.2015р. позивач надіслав на адресу відповідача досудове попередження (претензію) про сплату заборгованості в розмірі 30055 грн.

Враховуючи неоплату заборгованості за поставлену продукцію в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення 30055 грн. Також позивачем, за порушення строків виконання грошових зобов'язань, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 2487 грн. 56 коп. 3% річних.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом приймається до уваги таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. ч. 1-5 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на підставі видаткових накладних №РН0030230 - РН0030247 від 02.10.2013р. на загальну суму 30055 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання виконав, проте відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Факт прострочення виконання зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 30055 грн., а також не спростовано факту отримання товару на зазначену суму.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення 30055грн. заборгованості обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 2487грн. 56коп. - 3% річних суд зважає на таке.

Статтею 625 ЦК України встановлено зобов'язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок 3% річних в розмірі 2487 грн. 56 коп., суд визнав його арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Хмельницька обл., смт. Чемерівці, вул. Медвецького, буд. 49, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" (м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 55, код ЄДРПОУ 14153463) 30055грн. (тридцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень) заборгованості, 2487 грн. 56 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 56коп.) 3% річних, 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.08.2016р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Шевченка, 55);

3 - відповідачу (Хмельницька обл., смт. Чемерівці, вул. Медвецького, 49).