Рішення

від 22.07.2016 по справі 925/487/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2016 р. Справа № 925/487/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., з секретарем судового засідання Швидкою О.В., за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

від третіх осіб - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домантівське"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золотоніська районна державна адміністрація Черкаської області, Управління культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації

про визнання поновленим договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить визнати поновленим договір оренди землі від 25.10.2011 року, укладений між ТОВ «Домантівське» та Золотоніською районною державною адміністрацією (зареєстрований 16.01.2012 року за №712158394004323-4347) на той самий строк і на тих же самих умовах, що передбачені договором, в запропонованій редакції додаткової угоди:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі

від 25 жовтня 2011 року

м. Черкаси

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, надалі «Орендодавець», з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Домантівське», надалі «Орендар», в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, разом іменуються «Сторони», на підставі ст. 33 Закон, ВР України, від 06.10.1998, №161-ХІУ «Про оренду землі» вирішили укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 25.10.2011 року про наступне.

1.Сторони поновлюють дію договору оренди землі від 25 жовтня 2011 року, зареєстрованого 16.01.12 р. у Міському управлінні Держкомзему у м. Золотоноша за №712158394004323-4347 на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором.

Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід»ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності з дати державної реєстрації, складена у 3 примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін, один для органу державної реєстрації по кількості примірників договору оренди.».

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на наступні обставини:

- 25 жовтня 2011 року між позивачем та Золотоніською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі загальною площею 333,9656 га, в тому числі 279,2169 га ріллі, 54,7487 га пасовищ із земель державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Домантівської сільської ради, за межами населеного пункту. Договір зареєстровано у Міському управлінні Держкомзему у м. Золотоноша за №712158394004323-4347. Договір укладено на 5 років;

-позивач 23 вересні 2015 року, 10 грудня 2015 року, 04 лютого 2016 року звертався до відповідача з листами №87, №135 про поновлення договору оренди. Відповіді позивач не отримав. 23 лютого 2016 року позивач отримав листа від відповідача, у якій було вказано про направлення відповіді іншими листами від 16.11.2015 року, 12.01.2016 року, отримання яких позивач заперечує. 22 березня 2016 року позивач повторно звернувся до відповідача. 27 квітні 2016 року позивачем було отримано заперечення проти поновлення договору оренди землі. Посилаючись на положення частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», позивач вважає, що договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки протягом місяця після закінчення строку договору жодних заперечень щодо його поновлення позивачу не надходило.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на наступні обставини, заперечуючи позов позивача:

-до листа про поновлення договору позивач не долучив проект додаткової угоди;

-сторонами не узгоджено розмір орендної плати, оскільки вірно не визначена нормативна грошова оцінка землі;

-змінилися межі земельної ділянки, що унеможливлює поновлення договору оренди землі.

-частина спірної земельної ділянки (земельні ділянки з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га) віднесена до земель історико-культурного призначення, а Головне управління не є повноважною особою щодо розпорядження цією землею, що фактично унеможливлює поновлення договору. Здійснення охорони культурної спадщини відноситься до повноважень управління культури Черкаської обласної державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.06.2016 року залучено Управління культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, справу розглядом відкладено на 04.07.2016 року.

У відповідача судом витребовувалися докази віднесення до земель історико-культурного призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га).

У третьої особи судом витребовувалися письмові пояснення на позовну заяву; докази внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України курганів, розміщених на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га), а саме: облікову документацію: паспорти, облікові картки, історичні довідки, акти технічного стану пам'яток, фото); рішення про створення об'єкту історико-культурного значення на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га); охоронний договір із позивачем.

Треті особи в судове засідання не з'явились. Причини неявки суду невідомі. Витребувані документи суду не було надано.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, дотримувався позиції, викладеної у відзиві на позов та письмових поясненнях.

У судовому засіданні 22.07.2016 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

25 жовтня 2011 року між позивачем та Золотоніською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі загальною площею 333,9656 га, в тому числі 279,2169 га ріллі, 54,7487 га пасовищ із земель державної власності, що знаходиться в адміністративних межах Домантівської сільської ради за межами населеного пункту (далі - «Договір»). Договір зареєстровано у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №712158394004323-4347.

Згідно пункту 7 Договору його укладено на 5 років з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року.

Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 Договору).

Позивач листом №87 від 23.09.2015 року (отриманий відповідачем 24.09.2015 року) звернувся до відповідача, в якому просив поновити Договір шляхом підписання додаткової угоди. Відповідь позивач не отримав. Відповідач не надав суду доказів направлення та отримання позивачем відповіді на вказаний лист.

Позивач 10 грудня 2015 року листом за №135 про поновлення договору оренди направив відповідачу проект додаткової угоди. Відповіді позивач не отримав.

Позивач знову звернувся до відповідача 04 лютого 2016 року. 23 лютого 2016 року позивач отримав листа від відповідача, у якому було вказано про направлення відповіді іншими листами від 16.11.2015 року, 12.01.2016 року, отримання яких позивач заперечує. Доказів отримання позивачем цих листів відповідач суду не надав.

22 березня 2016 року позивач повторно звернувся до відповідача. 27 квітня 2016 року позивачем було отримано заперечення відповідача проти поновлення договору оренди землі, оскільки позивачем не було дотримано вимог статей 15, 33 Закону України «Про оренду землі» та статті 18 Закону України «Про оцінку земель».

Посилаючись на положення частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», позивач вважає, що договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки протягом місяця після закінчення строку договору жодних заперечень щодо його поновлення позивачу не надходило.

Орендодавцем за Договором станом на дату його укладення була Золотоніська районна державна адміністрація.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258 було затверджено Положення про Головне управління Держземагентства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 №40 пункт 4 Положення доповнено новим підпунктом 4.32., згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Таким чином, з 25 січня 2013 року повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області було віднесено до компетенції Головного управління Держземагентства у Черкаській області. При цьому, не вимагалось переукладення (переоформлення) раніше укладених договорів оренди землі.

Отже, з 25.01.2013 орендодавцем по Договору оренди землі стало Головне управління Держземагентства у Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (додаток 1), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Установлено, що територіальні органи Дерземагентства, які реорганізуються, подовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагентства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач).

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

З огляду на викладене, враховуючи норми статті 122 Земельного кодексу України відповідач у справі є правонаступником орендодавця - Золотоніської районної державної адміністрації в частині розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до положень статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Ця норма є прямою і не передбачає додаткових дій (укладення додаткових угод) для набуття органом влади повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

Згідно з частиною 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Дана норма кореспондується із положеннями пункту 36 Договору.

Отже, на дату звернення позивача до відповідача із листом про поновлення Договору (23.09.2015), Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області являлось уповноваженим органом з питань внесення змін до договору оренди землі та поновлення договору оренди землі на новий строк, а відтак, є належним відповідачем у даній справі.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі" ).

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" та пункту 33 Договору договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 7 Договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, після закінчення терміну дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін.

Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані нормою статті 33 Закону України "Про оренду землі"

Відповідно до пункту 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , який набрав чинності з 12.03.2011).

Згідно частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена наступна підстава поновлення договору оренди - якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" , необхідна наявність таких юридичних фактів, як-то: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14.

Тобто, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно з частинами 8 та 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

За приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України ).

Як уже зазначалося вище, орендар відповідно до вимог Договору та Закону України "Про оренду землі" звернувся більше ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору до відповідача із листом-повідомленням про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідач, заперечуючи право позивача на поновлення Договору, вказує, що відбулася зміна площі земельної ділянки, а отже і меж. Тому на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" поновлення договору здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача, оскільки позивач просить поновити Договір оренди тієї ж земельної ділянки, площею 333,9656 га.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, позивач користується тією ж земельною ділянкою та у межах, що була передана йому згідно Договору.

Згідно з частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач у відповідності до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 7 Договору своєчасно звернувся до відповідача з метою продовження Договору, а відмова відповідача у поновленні договору на той самий строк була незаконною, позивач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку Договору і не повернув її відповідачеві, належним чином виконує свої обов'язки як орендаря та істотні умови Договору не порушував, а також враховуючи відсутність інших осіб, перед якими орендар має переважне право на поновлення договору, Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

При цьому, з врахуванням встановленої законодавцем необхідності оформлення такого поновлення договору шляхом обов'язкового укладення додаткової угоди із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування і без прийняття рішення цим органом про поновлення договору оренди землі, а також встановленого судом факту її не укладення у місячний строк, суд вважає, що законні права позивача підлягають захистові шляхом визнання поновленим Договору.

Відповідач, заперечуючи позов, вказує також і на ту обставину, що частина спірної земельної ділянки (земельні ділянки з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га) віднесена до земель історико-культурного призначення, а Головне управління не є повноважною особою щодо розпорядження цією землею, що фактично унеможливлює поновлення договору.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду копію рішення Домантівської сільської ради народних депутатів від 30 листопада 1995 року №111-22 «Про передачу земель в колективну власність та постійне користування КСГП «Придніпровське», згідно якого КСГП «Придніпровське в постійне користування були передані землі державної власності загальною площею 1055,0 га, в т.ч. землі історико-культурного значення - 287,6га, а також розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації №135 від 20 березня 2003 року «Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ДП ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» «Придніпровське». Згідно якого ДП «Золотоніський маслоробний комбінат «Придніпровське» було надано земельну ділянку загальною площею 470,55 га, в т.ч. із земель історико-культурного значення 160,5 га. Представник відповідача стверджує, що частина спірної земельної ділянки розміщена на цих землях історико-культурного призначення.

Представник відповідача зазначив, що здійснення охорони культурної спадщини відноситься до повноважень управління культури Черкаської обласної державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.06.2016 року залучено Управління культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, справу розглядом відкладено на 04.07.2016 року.

У відповідача судом витребовувалися докази віднесення до земель історико-культурного призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га).

У третьої особи судом витребовувалися письмові пояснення на позовну заяву; докази внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України курганів, розміщених на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га), а саме: облікову документацію: паспорти, облікові картки, історичні довідки, акти технічного стану пам'яток, фото); рішення про створення об'єкту історико-культурного значення на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121583900:09:001:0004 (площею 2,1409 га), 7121583900:09:001:0007 (частина ділянки площею 24,5014 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 32,1586 га), 7121583900:09:001:0008 (площею 2,7433 га), 7121583900:09:004:0503 (площею 2,1179 га), 7121583900:09:002:0003 (площею 51,9696 га) загальною площею 115,6317 га); охоронний договір із позивачем.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, третя особа суду витребувані документи не надала.

Представник відповідача надав суду копію листа Управління культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації від 13.07.2016 року за №01/202, в якому вказано, що земельні ділянки із кадастровими номерами 7121583900:09:002:0003, 7121583900:09:001:0004, 7121583900:09:001:0008, 7121583900:09:001:0001, 7121583900:09:004:0503 відносяться до земель історико-культурного призначення (стародавні поселення доби неоліту - пізнього середньовіччя, наказ служби охорони культурної спадщини облдержадміністрації від 05.11.2009 №11/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток археології».

Згідно витягів з Державного земельного кадастру вказані земельні ділянки не зазначені як землі історико-культурного призначення.

Відповідач надав рішення Домантівської сільської ради народних депутатів від 30 листопада 1995 року №111-22 «Про передачу земель в колективну власність та постійне користування КСГП «Придніпровське», згідно якого КСГП «Придніпровське в постійне користування були передані землі державної власності загальною площею 1055,0 га, в т.ч. землі історико-культурного значення - 287,6га, а також розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації №135 від 20 березня 2003 року «Про надання земельної ділянки в короткострокову оренду ДП ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» «Придніпровське». Згідно якого ДП «Золотоніський маслоробний комбінат «Придніпровське» було надано земельну ділянку загальною площею 470,55 га, в т.ч. із земель історико-культурного значення 160,5 га. Інших ніяких рішень про віднесення спірних земельних ділянок до земель історико-культурного призначення ні відповідач, ні третя особа не надали.

Відповідно до ч.4 ст. 2 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, чинного на момент прийняття рішення від 30.11.1995 року:

"Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення."

З викладеного вбачається, що оскільки землі історико-культурного призначення не можуть передаватися у власність чи користування, віднесення земель саме до історико-культурних на момент прийняття вищевказаного рішення було можливе лише шляхом затвердження проекту землеустрою із одночасним прийняттям рішення про створення об'єкту історико-культурного призначення.

Інших рішень, прийнятих в установленому чинним на момент їх прийняття законодавством порядку про віднесення спірних земельних ділянок до земель історико-культурного призначення, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 75 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року:

"До земель історико-культурного призначення належать землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів."

Частиною першою статті 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 року № 1805-ІІІ (далі - Закон № 1805) визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

Отже, об'єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам'ятки тільки із занесенням до Реєстру.

Згідно зі ст. 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані саме пам'ятки культурної спадщини.

Тобто, у суду відсутні підстави вважати спірні земельні ділянки землями історико-культурного призначення саме з підстави знаходження на них пам'яток культурної спадщини.

При цьому, суд враховує і ту обставину, що суду не надано доказів наявності рішення уповноваженого органу про переведення спірних земельних ділянок саме до земель історик-культурного призначення. Окрім того, як вже вище вказувалося, згідно витягів з Державного земельного кадастру спірні земельні ділянки не зазначені як землі історико-культурного призначення.

Відповідно до статей 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що відповідач не надав доказів, якими б були підтверджені обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Суд вважає, що в тексті додаткової угоди необхідно зазначити термін, на який поновлюється Договір, а саме: до 31.12.2020 року.

Також, на думку суду, необхідно виключити з тексту додаткової угоди умову про державну реєстрацію додаткової угоди, оскільки така процедура вже не передбачена чинним законодавством.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 378 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати поновленим договір оренди землі, укладений між ТОВ «Домантівське» та Золотоніською районною державною адміністрацією від 25.10.2011 року (зареєстрований 16.01.2012 року за №712158394004323-4347) в наступній редакції додаткової угоди:

«ДОДАТКОВА УГОДА»

до договору оренди землі

від 25 жовтня 2011 року

м. Черкаси

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, надалі «Орендодавець», з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Домантівське», надалі «Орендар», в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, разом іменуються «Сторони», на підставі ст. 33 Закон, ВР України, від 06.10.1998, №161-ХІУ «Про оренду землі» вирішили укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 25.10.2011 року про наступне:

Сторони поновлюють дію договору оренди землі від 25 жовтня 2011 року, зареєстрованого у Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 січня 2012 року за №712158394004323-4347347, на 5 (п»ять) років до 31 грудня 2020 року і на тих же умовах, які були передбачені договором.

Ця додаткова угода є невід»ємною частиною вищевказаного договору».

3.Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 131, код ЄДРПОУ 39765890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домантівське" (19754, Черкаська область, Золотоніський район, с. Домантово, вул. К. Маркса, 2/1, код ЄДРПОУ 34223663) - 1 378 гривень судових витрат.

4. У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 12 серпня 2016 року.

Суддя В.В. Потапенко