Постанова

від 10.08.2016 по справі 910/6860/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2016 р. Справа№ 910/6860/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Жухевич О.В. за довіреністю від 08.04.2016, Коваленко О.Ю. за довіреністю від 08.04.2016;

від відповідача: Гриб Ю.М. за довіреністю від 29.01.2016;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016

у справі № 910/6860/16 (суддя В.І. Мельник)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Городисський та партнери"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк"

про стягнення 299621,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/6860/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Городисський та партнери" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" про стягнення 299621,99грн задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городисський та партнери" 120572грн 89коп, 6677 доларів США 30 центів, що еквівалентно 170626грн 03коп, 289 євро 25 євроцент, що еквівалентно 8423грн 07коп залишку коштів, які знаходяться на його рахунках.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2016, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій останній просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/6860/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/6860/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнова Л.Г., суддів Дідиченко М.А., ЧорнаЛ.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.08.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.08.2016 у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді СмірновоїЛ.Г., суддів Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

У судове засідання 10.08.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/6860/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

25.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Городисський та партнери" (далі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк" (далі - Банк) укладено Договір банківського рахунка № 41 (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору Банк обслуговує поточні рахунки Позивача для здійснення розрахунково- касових операцій та зберігання коштів на них.

Як зазначено у позовній заяві, 05.04.2016 року, керуючись Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003 (далі - "Інструкція № 492 від 12.11.2003"), Позивач намагався подати до банку заяви про закриття всіх вказаних вище поточних рахунків разом з відповідними платіжними дорученнями щодо спрямування залишку коштів на цих рахунках. Проте оскільки в Банку відмовились прийняти ці заяви, 06 квітня 2016 року Позивач направив їх (разом з відповідними платіжними дорученнями) поштою, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 06.04.16 та чеком №7778.

Також, 06 квітня 2016 року Позивач подав до Банку заяви про закриття всіх вказаних вище поточних рахунків за встановленою Банком формою. В заявах були зазначені реквізити за якими Банк був зобов'язаний перерахувати залишки коштів. 06 квітня 2016 року Банком було прийнято ці заяви, що підтверджується відмітками Банку на заявах.

Проте станом на 11.04.2016 року Банком не закрито зазначені вище рахунки, та залишки коштів не перераховано, що підтверджується відповідними виписками з вказаних вище рахунків. Так, Банківськими виписками підтверджено, що після отримання Банком Заяв про закриття рахунків від 06.04.2016 жодних перерахувань коштів з рахунків Позивача не відбулось.

Позивач є власником грошових коштів на рахунках, які відкриті у Банку згідно із умовами Договору.

В силу положень статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, не виконання Банком Доручень створює Позивачу перешкоди у реалізації ним права власності щодо грошових коштів на рахунках, відкритих у Банку.

Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до пункту 1.6. Загальних умов надання банківських послуг юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, затверджених Рішенням Правління Банку №106/1 від 25.03.2011 та розміщених у загально-відкритому доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті відповідача (далі - "Загальні умови"), Клієнт самостійно розпоряджається наявними на Поточному Рахунку коштами в порядку, визначеному законодавством України. Банк не має права на власний розсуд визначати та контролювати напрями використання коштів Клієнта, якщо можливість обмеження права розпорядження позивача грошовими коштами на Поточному Рахунку не передбачена Договором банківського рахунка та/або законодавством України. Банк забезпечує надійне збереження на Поточному Рахунку коштів, ввірених йому Клієнтом за Договором банківського рахунка. Банк має право використовувати грошові кошти на Поточному Рахунку Клієнта, не обмежуючи при цьому можливість Клієнта безперешкодно розпоряджатися такими коштами (пункт 1.7. Загальних умов).

Частина 1 статті 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Згідно з пункту 2.19. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2014, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

У відповідності до вимог ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно достатті 30 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Позивач звернувся до Банку із заявами про закриття всіх вказаних вище поточних рахунків 06.04.2016. У зв'язку з цим у Банка з 06.04.2016 виникло зобов'язання перерахувати грошові кошти Позивача за реквізитами, вказаними у цих заявах, протягом трьох операційних днів, в строк до 11.04.2016.

Проте Банком не було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок отримувача (Позивача), що підтверджується Виписками з рахунків Позивача.

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день (абзац 2 пункту 20.6 Інструкції № 492 від 12.11.2003).

У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку (абзац 4 пункту 20.6 Інструкції № 492 від 12.11.2003).

Зважаючи на вищенаведене, Банк порушив положення чинного законодавства та не закрив рахунки Позивача, які були відкриті на підставі Договору.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (частина 3 статті 1066 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (частина 3 статті 1068 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (Інструкція від 12.11.2003 року № 492) поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Згідно п. 20.6 Інструкції від 12.11.2003 року №492 банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо). Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Для закриття рахунку за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому згода банку не вимагається, оскільки чинним законодавством визначено лише дії банку, які він повинен вчинити.

Як зазначалось вище, позивач користуючись своїм правом на закриття рахунку, надав відповідачу заяву про закриття поточного рахунку та перерахування залишку грошових коштів на інший рахунок, відкритий в іншій банківській установі, однак, відповідачем відповідних дій вчинено не було.

Також, у Постанові Вищого господарського суду України від 08.06.2015 у справі №910/27904/14 зазначено наступне: "З аналізу викладених норм вбачається, що розпорядження клієнтом коштами, що знаходяться на його рахунку, є реалізацією права власності на вказані кошти, і обмеження цього права допускається лише з підстав, встановлених законом. Тобто, маючи право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, банк не набуває право власності на них та зобов'язаний забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатися коштами на його рахунку, зокрема, виконати доручення клієнта про перерахування їх на інший рахунок. З огляду на викладене, встановивши обставини подання позивачем у встановленому порядку заяви про закриття відповідних банківських рахунків із наданням вказівки (доручення) відповідачеві щодо перерахування залишку коштів на інший рахунок, а також відсутність у відповідача правових підстав обмежувати права позивача щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми невиконаного грошового зобов'язання по договору банківського рахунку в розмірі 12123 грн."

Станом на день розгляду справи кошти позивача, які перебувають на його рахунку у відповідача за договором банківського рахунку відповідачем не повернуті.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/6860/16.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/6860/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/6860/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6860/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

С.А. Пашкіна