Постанова

від 08.08.2016 по справі 909/196/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2016 р. Справа № 909/196/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області за № 05/237вих.16 від 27.05.2016р. (вх. № 01-05/2730/16 від 06.06.2016р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2016р.

у справі № 909/196/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Карпати-ПостачВ» (надалі ТзОВ В«Карпати-ПостачВ» )

до відповідача: Смоднянської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області

про визнання права власності на земельну ділянку,

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_2 (посвідчення № 011146 від 24.10.2012р.);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2016р. у справі №909/196/16 (суддя Матуляк Б.Є.) задоволено позов ТзОВ В«Карпати-ПостачВ» до Смоднянської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку. Визнано за ТзОВ В«Карпати-ПостачВ» право власності на земельну ділянку площею 4215,5 кв.м, що знаходиться в с. Смодна Косівського району по вул. Незалежності, 50.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що позивач набув спірну земельну ділянку на підставі рішення Смоднянської сільської ради, яке не визнане недійсним в установленому порядку, оплатив її вартість, проте відповідач ухилився від укладення договору купівлі-продажу, що унеможливило реєстрацію за позивачем права власності на дану земельну ділянку, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності.

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального права. Стверджує, що позивач не набув право власності на спірну земельну ділянку та звернувся до суду з метою набуття права власності на неї в порушення процедури, встановленої чинним законодавством. В резолютивній частині оскаржуваного рішення суду не зазначено найменування майна та місце його знаходження, оскільки спірна земельна ділянка не виділена із загального масиву, не розроблено проект землеустрою щодо її виділення чи технічна документація, не визначено її межі, відсутній кадастровий номер. Просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2016р. у справі № 909/196/16, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що 10.07.2008 року Смоднянська сільська рада Косівського району прийняла рішення № 470-12/2008, яким затвердила вартість земельної ділянки площею 8431 кв.м в с.Смодна Косівського району Івано-Франківської області по вул. Незалежності у розмірі 300144 грн. на підставі експертної грошової оцінки, продала ТзОВ «Карпати-Постач» вказану земельну з безпроцентним розстроченням платежу терміном на один рік та доручила укласти договір від імені сільської ради ОСОБА_3 На виконання цього рішення позивач сплатив сільській раді кошти в сумі 150072,00 грн. Решту грошей не зміг сплатити у зв'язку з поганим фінансово-господарським становищем. На неодноразові усні та письмове звернення №26 від 28.04.2015 року про продаж половини земельної ділянки, за яку він сплатив кошти, відповіді від Смоднянської сільської ради не отримав. Таке становище змусило його звернутись до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених майнових прав. Просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу підтверджує факт сплати позивачем вартості половини земельної ділянки, розташованої на пл. Незалежності в с. Смодна, площею 8431 м 2 . Просить залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2016р. у справі № 909/196/16, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області - без задоволення.

Позивач та відповідач не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать ознайомлення під розписку з датою наступного судового засідання від 29.06.2016р. та повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.07.2016р.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2016р. у справі № 909/196/16.

Як вбачається з наявних у справі копій документів та письмових пояснень сторін, 27.04.2007р. між Смоднянською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ «Карпати-Постач» (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів із земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в с. Смодна, вул. Незалежності, 48.

За умовами п.п.2, 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8431 га, у тому числі під двором - 0,6220 га, під будівлями - 0,2211 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 253429,00 грн. (п. 5 договору оренди).

Згідно п. 8 договір укладено на 49 років.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7868,97 грн. на рік.

Права та відповідальність сторін за договором оренди визначені пунктами 25-37 договору.

Відповідно до п. 38 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 27.04.2007р. зареєстрований у Косівському районному відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2007р. за № 040730600005.

10 липня 2008 року Смоднянська сільська рада, розглянувши клопотання ТзОВ «Карпати-Постач» про продаж земельної ділянки, прийняла рішення № 470-12/2008, яким погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТзОВ «Карпати-Постач», затверджено вартість земельної ділянки площею 8431кв.м, що служить для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів в с.Смодна по вул. Незалежності, 50 за 300144,00 грн. з безпроцентним розстроченням платежу терміном на один рік та періодом сплати до 30-го числа кожного місяця в сумі 25012,00 грн., починаючи з липня місяця 2008р., доручено ОСОБА_4 від імені Смоднянської сільської ради укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 8431 кв.м та зобов'язано ТзОВ «Карпати-Постач» виконувати обов'язки власника земельної ділянки згідно з вимогами ст.91 Земельного кодексу України (а.с.24).

Згідно наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень та письмових пояснень відповідача позивач перерахував на рахунок Смоднянської сільської ради 150072,00 грн. з призначенням платежу - «надходження від продажу землі» (а.с.9-17).

У своїй позовній заяві ТзОВ «Карпати-Постач» вказує, що у зв'язку із змінами в державі, спадом в економіці та відсутністю об'ємів робіт Товариство було позбавлене можливості сплатити решту коштів за земельну ділянку (а.с.3-5).

28.04.2015р. позивач звернувся до відповідача з листом № 26, в якому просив вирішити питання поділу даної земельної ділянки на дві одинакові частини (по 4215,5кв.м), на одну з яких оформити договір купівлі-продажу, так як кошти за неї сплачено, а другу - залишити в оренді на тих же умовах, або погодити доплату (а.с.25).

Зазначений лист відповідач залишив без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до статтей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В статті 392 Цивільного кодексу України зазначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, з наведених норм вбачається, що позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорю'ється або не визнається іншою особою, а відповідачем - особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

В ході розгляду апеляційної скарги першого заступника прокурора Івано-Франківської області колегією суддів встановлено, що рішенням Смоднянської сільської ради № 470-12/2008 від 10.07.2008р. погоджено продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 8431 кв.м, що служить для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів в с. Смодна по вул.Незалежності, 50 ТзОВ «Карпати-Постач» за ціною в 300144,00 грн. з безпроцентним розстроченням платежу терміном на один рік, доручено ОСОБА_4 від імені Смоднянської сільської ради укласти договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.

У відповідності до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно приписів частини 1 статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 статті 132 Земельного кодексу України передбачено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди повинні містити: а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); б) вид угоди; в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; д)відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); е) договірну ціну; є) права та обов'язки сторін; ж) кадастровий номер земельної ділянки; з) момент переходу права власності на земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства України, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач не набув права власності на спірну земельну ділянку, оскільки між сторонами не було укладено договору купівлі-продажу даної земельної ділянки, на що помилково не звернув уваги місцевий господарський суд.

Також судом не враховано, що спірна земельна ділянка не виділена із загального масиву земель, щодо її виділення не розроблено проекту землеустрою чи технічної документації, не визначено її меж, відсутній кадастровий номер, що підтверджується листом Відділу держгеокадастру у Косівському районі Івано-Франківської області за №1351/10/35 від 19.07.2016р. (а.с.113-114).

Встановлення цих обставин суттєво впливає на вирішення спору по суті. Водночас, такі дії повинні вчинятись відповідними уповноваженими органами у встановленому законом порядку.

Вищеописаним обставинам і нормам чинного законодавства суд першої інстанції не надав належної оцінки та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин приписи статті 392 ЦК України, оскільки умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірної земельної ділянки, наприклад правовстановлюючі документи.

Однак, позивач не надав суду доказів набуття права власності на земельну ділянку площею 4215,5 кв.м за адресою: с.Смодна Косівського району Івано-Франківської області, вул.Незалежності,50.

Рішення Смоднянської сільської ради № 470-12/2008 від 10.07.2008р., на яке покликаються позивач та відповідач у даній справі, не може слугувати таким доказом, оскільки воно стосується земельної ділянки іншого розміру, ніж та, на яку просить визнати право власності позивач.

З 2008 року до дати звернення позивача в господарський суд з даним позовом (04 березня 2016 року) відбулись зміни у визначенні нормативної грошової оцінки землі, що є важливим елементом для встановлення вартості спірної земельної ділянки. Проте, суд не звернув уваги на наведені обставини при вирішенні спору.

З врахуванням вищевказаного, висновки в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не у повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТзОВ В«Карпати-ПостачВ» до Смоднянської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку площею 4215,5 кв.м, що знаходиться в с. Смодна Косівського району по вул. Незалежності, 50.

У відповідності із статтею 49, пунктом 10 статті 105 ГПК України апеляційний господарський суд здійснює новий розподіл судових витрат у справі.

Керуючись, ст. ст. 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.04.2016р. у справі №909/196/16 скасувати. Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Постач" (78607, Івано-Франківська обл., Косівський р-н., с.Смодна, вул. Незалежності, 50, код ЄДРПОУ 32886722) на користь Прокуратури Івано-Франківської області (76000, м. Івано-Франківськ, вул.Грюнвальдська, 11, код ЄДРПОУ 03530483) 2476,19 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд позовної заяви віднести на позивача.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1