Ухвала

від 04.08.2016 по справі 523/3170/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2463/16

Головуючий у першій інстанції

Кисельов В. К.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Стадніченку А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом громадської організації «Самоохоронна гаражна автостоянка «Суворовська» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів за надання послуг зберігання за апеляційною скаргою громадської організації «Самоохоронна гаражна автостоянка «Суворовська» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ГО «Самоохоронна гаражна стоянка «Суворовська», звернувшись 5 березня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 не сплачують за зберігання майна, транспортних засобів та інші супутні послуги, що з 1 січня 2012 року встановлено на рівні 70,00 грн. щомісячно правлінням громадської організації (протокол №5 від 25 грудня 2011 року). Посилаючись на заборгованість, що за період з березня 2011 року по лютий 2014 року склала в загальній сумі 12600,00 грн., позивач просив стягнути за 36 місяців заборгованість за зберігання майна з ОСОБА_3 в сумі 2520,00 грн., з ОСОБА_4 в сумі 2520,00 грн., з ОСОБА_5 в сумі 2520,00 грн., з ОСОБА_6 в сумі 2520,00 грн., з ОСОБА_7 в сумі 2520,00 грн., стягнути судові витрати (т.1 а.с.2-7).

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 позов не визнали.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2014 року, в позові відмовлено (т.2 а.с.99-100, 153-156).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.201-203).

При новому розгляді справи позивач ГО «Самоохоронна гаражна стоянка «Суворовська» подав заяви від 5 серпня 2015 року та 5 листопада 2015 року про зміну предмету позову, зміну розміру позовних вимог, та остаточно просив стягнути за період з березня 2011 року по серпень 2015 року за 54 місяці за зберігання майна на території автостоянки заборгованість з ОСОБА_3 в сумі 4320,00 грн., з ОСОБА_4 в сумі 4320,00 грн., з ОСОБА_5 в сумі 4320,00 грн., з ОСОБА_6 в сумі 4320,00 грн., з ОСОБА_7 в сумі 4320,00 грн., стягнути судові витрати ( (т.2 а.с.210-213, т.3 а.с.1-2).

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 змінені позовні вимоги не визнали (т.3 а.с.3-10, 13-14).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2016 року в позові відмовлено (т.3 а.с.69-73).

В апеляційній скарзі ГО «Самоохоронна гаражна стоянка «Суворовська» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що громадська організація «Самоохоронна гаражна автостоянка «Суворовська» є непідприємницьким товариством (об'єднанням громадян), що фактично не займалось безпосередньо зберіганням транспортних засобів відповідачів у розумінні Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою КМУ від 22 січня 1996 року №115, а до певного часу забезпечувало охорону гаражів, що перебували у володінні відповідачів. Пославшись на те, що Статутом громадської організації не передбачено отримання коштів за надання послуг зберігання транспортних засобів, суд дійшов висновку, що забезпечення діяльності громадської організації по охороні гаражів мало бути за рахунок надходжень від членських внесків, а не з прибутку від зберігання транспортних засобів. Суд зазначив, що позивачем заявлено позовні вимоги як плата за зберігання транспортного засобу з розрахунку 70,00 грн. на місяць, при цьому кошторис витрат для охорони гаражу складає 70,00 грн., обов'язкові внески також визначено рівними 70,00 грн. Встановивши, що журнал обліку обов'язкових платежів (членських внесків) містить відомості про внесення грошових коштів в сумі 70,00грн. як членських внесків, а не як плати за зберігання транспортних засобів, суд дійшов висновку, що з огляду на визначену Статутом діяльність позивач має право лише на отримання від відповідачів, які володіють розташованими та території організації гаражами, лише членських внесків. Відмовляючи в позові, суд виходив з ненадання позивачем доказів на підтвердження укладення між сторонами договорів зберігання транспортних засобів та наявності доказів внесення відповідачами коштів як членських внесків, пов'язаних із забезпеченням статутної діяльності позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Так, громадська організація «Самоохоронна гаражна автостоянка «Суворовська» заснована у 1999 році на базі створеної на підставі рішення Суворовського РВК №401 від 17 серпня 1984 року автостоянки «Москвич»; організація зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код ЄДРПОУ 22475726 (витяг від 19 лютого 2014 року) (т.1 а.с.42-44).

Згідно Статуту громадська організація «Самоохоронна гаражна автостоянка «Суворовська» є добровільним об'єднанням громадян, створеним для задоволення своїх інтересів по зберіганню транспортних засобів, захисту своїх прав, а також з метою організації та координації загальної діяльності членів організації по експлуатації та обслуговуванню автостоянки (п.1.1.). У своїй діяльності організація не переслідує комерційні цілі, не ставить перед собою мету отримання доходів з метою перерозподілу їх поміж своїми членами (п.1.4). Член організації зобов'язаний своєчасно до 25 числа кожного місяця сплачувати членські внески (п.3.4.2). Джерелами формування коштів організації є вступні та членські внески; добровільні пожертвування громадян, підприємств, установ, інших; інші надходження, не заборонені законом (п.7.4.1-7.4.3)( (т.1 а.с.34-41).

У сенсі положень Закону України «Про громадські об'єднання», статей 85, 86 ЦК України ГО «Самоохоронна гаражна автостоянка» здійснює свою діяльність зі статусом юридичної особи як непідприємницьке товариство, основною метою якого не є одержання прибутку. Статутом громадської організації не передбачено отримання коштів за надання послуг зберігання транспортних засобів, не визначено, що організація займається таким видом діяльності. Статут громадської організації передбачає обов'язок члена щомісячно сплачувати членські внески, що відповідачі й робили до певного часу, що підтверджено журналом обліку обов'язкових платежів (членських внесків), квитанціями тощо.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 29 квітня 2015 року звернув увагу на те, що членські внески і плата за послуги автостоянки є різними оплатами, та вказав на необхідність з'ясування предмету і підстав позову, уточнення, які права та інтереси порушено та яким чином такі мають бути відновлені (т.2 а.с.202-203).

При новому розгляді справи позивач уточнив предмет позову та просив стягнути з відповідачів заборгованість за зберігання належного їм майна в гаражах, розташованих на території автостоянки, грошові кошти підлягали стягненню за послуги автостоянки по зберіганню транспортних засобів і майна.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції розмежував сплату членських внесків та сплату коштів за послуги по зберіганню майна (транспортних засобів) та дійшов обґрунтовано висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідачів грошових коштів як за послуги по зберіганню в належних відповідачам гаражах майна (транспортних засобів). Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають таким, рішення ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, ухвалено з дотриманням норм процесуального права, правові підстави для скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги містять правове обґрунтування, на яке позивач не посилався в суді першої інстанції ні при пред'явленні 5 березня 2014 року позову, ні при уточненні 5 серпня 2015 року та 9 листопада 2015 року вимог після скасування судових рішень касаційною інстанцією (т.1 а.с.2-7, т.2 а.с.210-213, т.3 а.с.1-2). Виходячи з визначеного статтею 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглянув справу в межах заявлених вимог. Дане не позбавляє права ГО «Самоохоронна гаражна автостоянка» відновити порушені права та інтереси шляхом пред'явлення вимог з інших правових підстав.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу громадської організації «Самоохоронна гаражна автостоянка «Суворовська» відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2016 року в справі за позовом громадської організації «Самоохоронна гаражна автостоянка «Суворовська» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков