Рішення

від 10.08.2016 по справі 910/12583/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2016Справа №910/12583/16 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ред Булл Україна" простягнення 17391,86 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Петрофанова К.Р. (довіреність б/н від 28.04.2016р.) від відповідача:не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс" (надалі - ТОВ "АД "Соллі-Плюс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Булл Україна" (надалі - ТОВ "Ред Булл Україна") про: стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 9964,00 грн., інфляційні у розмірі 6842,86 грн. та 3% річних у розмірі 585,00 грн.

Ухвалою від 12.07.2016р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/12583/16 та розгляд справи призначено на 10.08.2016р.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2016р. надав оригінали документів для огляду та документи для залучення до матеріалів справи. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений. Відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу про порушення провадження 15.07.2016р., тобто мав достатній час для підготовки мотивованого відзиву на позовну заяву та/або для забезпечення явки у судове засідання одного зі своїх представників.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/12583/16.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За умовами ч. 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Аналізуючи в сукупності зазначені обставини, суд приходить до висновку, що між сторонами в дійсності мали місце відносини з надання послуг технічного обслуговування автомобілів за договором підряду, укладеним у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну документами.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як встановлено судом, на підставі нарядів-замовлення на технічне обслуговування №ADNZ011379 від 05.05.20014р. та № ADNZ012482 від 12.07.2014р. на технічне обслуговування ТОВ "АД "Соллі-Плюс" було продано автомобільні запчастини та надано послуги з технічного обслуговування автомобілів на загальну суму 9964,00 грн.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір підряду в спрощений спосіб із використанням матеріалів підрядника, який підпадає під правове регулювання ст. 837 - ст. 864 ЦК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що роботи передбачені нарядами-замовленнями на технічне обслуговування за №ADNZ011379 від 05.05.20014р. та за № ADNZ012482 від 12.07.2014р. ним виконано та передано за актами здачі-прийняття робіт №АД-128 від 05.05.2014р. та №АД-443 від 12.07.2014р. Разом з тим, відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у ТОВ "Ред Булл Україна" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9964,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт №АД-128 від 05.05.2014р. на суму 1771,20 грн. та №АД-443 від 12.07.2014р. на суму 8192,80 грн. позивач роботи здав, а уповноважений представник відповідача на підставі довіреності від 18.12.2013р. їх прийняв і жодних зауважень щодо якості робіт позивачу не надіслав.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно п. 3.5 "Умов технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів на станції технічного обслуговування автомобілів ТОВ "АД "Соллі-Плюс" (надалі - Умови) замовник зобов'язаний сплатити вартість робіт (послуг) виконавця не пізніше 3 банківських днів з дати приймання замовником робіт.

Як вбачається із матеріалів справи представники відповідача ознайомлені з правилами та Умовами, що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача на нарядах-замовленнях на технічне обслуговування.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідно до актів здачі-прийняття робіт №АД-128 від 05.05.2014р. на суму 1771,20 грн. та №АД-443 від 12.07.2014р. на суму 8192,80 грн. позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, а відповідач безпідставно ухиляється від покладених на нього зобов'язань та не здійснює повного розрахунку.

Отже, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України та п. 3.5 Умов відповідач повинен був оплатити виконані роботи у строк до 08.05.2014р. на суму 1771,20 грн. та у строк до 16.07.2014р. на суму 8192,80 грн.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Ред Булл Україна" свої зобов`язання з оплати робіт не виконано, доказів погашення заборгованості у розмірі 9964,00 грн. відповідачем суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 9964,00 грн. визнаються судом обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 585,00 грн. та інфляційних у розмірі 6842,86 грн. за період з 16.07.2014р. по 29.06.2016р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За умовами п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що позивачем при нарахуванні інфляційних та 3% річних ТОВ "АД "Соллі-Плюс" не враховано, що передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем виконання зобов'язання.

За перерахунком суду з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 584,74 грн. та інфляційних у розмірі 6742,42 грн. за період з 17.07.2014р. по 29.06.2016р.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ред Булл Україна" (04170, м. Київ, вул. Баговутівська, буд. 23, ідентифікаційний код - 34487631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дом "Соллі-Плюс" (62441, Харківська обл., Харківський район, с. Циркуни, відділення "Кутузівка", буд. 32А, ідентифікаційний код - 31285135) 9964 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. - заборгованості, 6742 (шість тисяч сімсот сорок дві) грн. 42 коп. - інфляційних, 584 (п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 74 коп. - 3% річних та 1370 (одну тисячу триста сімдесят) грн. 02 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.08.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 15.08.2016 року.

Суддя В.В. Князьков