Рішення

від 15.08.2016 по справі 910/10025/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2016Справа №910/10025/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Наша Родина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс України» простягнення заборгованості 6536,83 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Кравченко Р.Ю. - представник за довіреністю № 06/07 від 28.07.16 від відповідача не з'явились В судовому засіданні 15.08.16 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Наша Родина» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс Україна" про стягнення 6536,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг згідно договору про надання медичних послуг застрахованим особам № 1-М/29/04/15 від 29.04.2015 у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість у розмірі 5746,05 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 599,67 грн. та інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 191,11 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10025/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.06.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2016 за клопотанням представника позивача було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.08.2016.

В судове засідання 03.08.2016, з'явився представник позивача, який повідомив про часткову сплату заборгованості та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості уточнення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів та враховуючи клопотання позивача, суд відклав розгляд справи на 15.08.2016.

12.08.2016 через загальний відділ діловодства суду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 586 грн. 00 коп., пеню у розмірі 599 грн. 67 коп. та інфляційні втрати у розмірі 191 грн. 11 коп.

У судове засідання, призначене на 15.08.2016, з'явився представник позивача, який підтримав подану через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З огляду на те, що заява про зменшення позовних вимог підписана уповноваженим представником позивача, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог як зменшення позовних вимог в частині основного боргу і розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 1-М/29/04/15 від 29.04.2015 у загальному розмірі 1376 грн. 78 коп., з яких 586 грн. 00 коп. основного боргу, 599 грн.67 коп. пені та 191 грн. 11 коп. інфляційних втрат, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 15.08.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.05.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив.

29 квітня 2015 між ТОВ "Асистанс Україна" (далі - відповідач, замовник) та ТОВ "Медичний центр «Наша Родина» (далі - позивач, виконавець) був укладений договір про надання медичних послуг застрахованим особам № 1-М/29/04/15 (далі - договір), відповідно умов якого замовник доручає виконавцеві надавати медичні послуги застрахованим особам та зобов'язується оплачувати надані медичні послуги, відповідно до умов договору.

Згідно з п.2.2 договору конкретний перелік медичних послуг за цим договором та тарифи вказуються в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 3.3.1, 3.3.4 договору встановлено обов'язок замовника перевіряти щодо кожної застрахованої особи наявність, відповідність, строк дії договору добровільного медичного страхування, страхового полісу/сертифікату (або іншого документу, що підтверджує факт укладення договору добровільного медичного страхування), наявність лімітів на окремі види медичних послуг, програми страхування, виключення зі страхових випадків та з урахуванням перевіреної інформації звертатися із замовленням медичних послуг до виконавця; оплатити вартість медичних послуг, які було замовлено у виконавця, в порядку визначеному цим договором згідно із тарифами, що наведені у додатку № 1 до договору.

Розділом 5 договору сторони встановили порядок розрахунків та оплати, зокрема, замовник оплачує вартість медичних послуг, які було замовлено ним у виконавця в порядку визначеному цим договором. Вартість медичних послуг, що надаються виконавцем вказується у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору. Замовник здійснює оплату за надані виконавцем медичні послуги на підставі підписаних актів про надані медичні послуги, в порядку передбаченому договором, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця.

Виконавець протягом 5 робочих днів місяця, наступного за тим, у якому були надані медичні послуги, надсилає замовнику кур'єрською службою доставки оригінали наступних документів для оплати: рахунок-фактура, акт про надані медичні послуги ( 2 екземпляри), податкова накладна (п.5.8 договору).

Відповідно до п. 5.10, 5.11 договору замовник протягом 10 робочих днів, перебіг яких розпочинається з дня, наступного після отримання від виконавця оригіналів документів, визначених в п.5.8 договору, зобов'язаний в разі наявності питань щодо обсягів наданих застрахованим особам медичних послуг, узгодити розбіжності з виконавцем та прийняти рішення про оплату та підписати виконавцеві акт про надані медичні послуги. У випадку не підписання акту про надані медичні послуги, протягом строку, визначеного в п.5.10 договору, та не надання мотивованої відмови від підписання акту про медичні послуги, надані медичні послуги вважаються прийнятими і такими, що підлягають оплаті, в порядку визначеному п.5.13 договору.

Згідно з п.5.12, 5.13 договору протягом 5 робочих днів, які починають свій перебіг після завершення строку, вказаного в п.5.10 договору, замовник зобов'язаний здійснити оплату наданих медичних послуг в повному обсязі (в тому числі у випадку передбаченому п.5.11 договору) або здійснити оплату наданих медичних послуг в частині, з якою погоджується. У разі, якщо замовник здійснює оплату наданих медичних послуг не в повному обсязі, замовник протягом наступних 5 робочих днів узгоджує з виконавцем розбіжності та здійснює оплати не пізніше дати останнього робочого місяця, наступного за тим, в якому було надані медичні послуги.

В Додатку № 1 до договору № 1-М/29/04/15, який є невід'ємною частиною договору, сторони виклали перелік та вартість послуг для застрахованих осіб

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з медичного обслуговування осіб на загальну суму 5746,05 грн., що підтверджується наступними актами виконаних робіт:

за період з 1 по 30 листопада 2015 акт на суму 1085,75 грн. (рахунок-фактура № 24 від 24.01.2016);

за період з 1 по 31 грудня 2015 акт на суму 2663,80 грн.;

за період з 1 по 31 січня 2016 року акт на суму 586,00 грн. (рахунок-фактура № 67 від 08.02.2016);

за період з 1 по 29 лютого 2016 року акт на суму 1059,50 грн. (рахунок-фактура № 110 від 10.03.2016);

за період з 1 по 31 березня 2016 року акт на суму 351,00 грн. (рахунок-фактура № 140 від 04.04.2016).

Вказані Акти наданих медичних послуг разом з рахунками на оплату були направлені замовнику, на підтвердження чого позивачем надано кур'єрську накладну із відмітками представників замовника про отримання зазначених актів надання медичних послуг.

В той же час, відповідачем в порядку та на умовах, встановленому договором № 1-М/29/04/15, акти наданих медичних послуг підписані не були, надані послуги не оплачені, у зв'язку з чим 31.03.2016 позивач направив відповідачеві претензію № 1 (вих.. № 1-31/03/16), в якій зазначив про необхідність оплати протягом 3-х банківських днів з дати отримання претензії заборгованість за надані медичні послуги протягом листопада 2015 - лютого 2016 в розмірі 5395,05 грн. та штрафні санкції.

У відповідь на претензію позивача відповідач направив лист, в якому визнав факт наявності заборгованості в розмірі 5395,03 грн. та гарантував її оплату в строк до 28.04.2016.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 586,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Укладений між сторонами договір № 1-М/29/04/15 від 29.04.2015 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з медичного обслуговування осіб на загальну суму 5746,05 грн., що підтверджується актами про надані медичні послуги за період з 01.11.2015 по 31.03.2016.

При цьому, вказані акти наданих медичних послуг хоч і не містять підпису уповноваженої особи та печатки установи відповідача, вважаються прийнятими відповідачем на підставі п. 5.11 Договору з огляду на відсутність письмових вмотивованих зауважень чи претензій.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.10 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 10 робочих днів з дня підписання уповноваженими представниками акту наданих послуг або з моменту закінчення строку, передбаченого п. 5.13 цього договору, для надання замовником зауважень чи претензій на акти наданих послуг.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідачем було частково погашено основну заборгованість в розмірі 5160,05 грн., а саме з наданих позивачем банківських виписок вбачається, що 04.07.2016 відповідачем було сплачено 2496,25 грн. та 01.08.2016 було сплачено 2663,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги станом на момент вирішення спору становить 586,00 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.10, 5.11, 5.13 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 586,00 грн. на підставі Договору за надані медичні послуги. Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, правом надання відзиву не скористався, доказів належного виконання зобов'язань за договором № 1-М/29/04/15 від 29.04.2015 щодо оплати наданих позивачем послуг не надав, заперечень щодо отримання таких послуг не навів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1-М/29/04/15 від 29.04.2015, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 586,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 191,11 грн. інфляційних втрат та 599,67 грн. пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що у випадку порушення замовником строків оплати наданих виконавцем медичних послуг, замовник сплачує виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на момент прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені, що є арифметично вірним, отже відповідача підлягає стягненню 599,67 грн. пені.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат складає суму більшу, ніж заявлено позивачем до стягнення, проте, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача підлягає стягненню 191,11 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Асистанс Україна" на користь ТОВ «Медичний центр «Наша Родина» суми основної заборгованості у розмірі 586,00 грн., пені у розмірі 599,67 грн. та інфляційних у розмірі 191,11 грн.

Оскільки основна заборгованість в розмірі 5160,05 грн. була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, то судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 49 , 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Наша Родина» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс Україна" (03150 м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; ідентифікаційний код 35332288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Наша Родина» (03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, 54-Б; ідентифікаційний код 38123764) основну заборгованість у розмірі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп., пеню у розмірі 599 (п'ятсот дев'яноста дев'ять) грн. 67 коп., інфляційне збільшення заборгованості в сумі 191 (сто дев'яноста одна) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.08.2016.

Суддя Пукшин Л.Г.