Рішення

від 29.07.2016 по справі 359/2531/16-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/359/1158/16

359/2531/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Журавського В.В.

при секретарі - Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 25 грудня 2014 року між нею та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки №б/н. За умовами якого, ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_2 у строкове платне володіння і користування належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,11 га строком на 5 років. Даним договором було передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою або шляхом переказу на рахунок орендодавця, включаючи всі податки та збори відповідно до чинного законодавства. При укладенні договору оренди ФОП ОСОБА_2 запевнив позивача, що розмір орендної плати, визначений у договорі є справедливим та відповідає ст.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» №92 від 02 лютого 2002 року, в якому встановлений мінімальний розмір орендної плати - не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Незважаючи на це, в порушення чинного законодавства та умов укладеного договору, орендна плата була виплачена орендарем в значно меншому розмірі, ніж це визначено чинним законодавством. Позивач вважає, що не внесення орендарем орендної плати за договором є істотним порушенням вимог Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди землі та є підставою для його розірвання. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 року №б/н, укладений між нею та ФОП ОСОБА_2

У судовому засіданні позивач підтримала позов та просила суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,11 га з кадастровим номером 3220882200:03:006:0029 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ №058753 (а.с.8) та довідкою про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці (а.с.9).

25 грудня 2014 року ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 уклали договір оренди землі. За умовами якого, ОСОБА_1 передала ФОП ОСОБА_2 у строкове платне володіння і користування належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,11 га з кадастровим номером 3220882200:03:006:0029 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, строком на 5 років, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.7).

Крім цього, умовами договору оренди землі сторони домовились, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою або шляхом банківського переказу на рахунок орендодавця, включаючи всі податки та збори відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до положення ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди

Згідно з п.д) ч.1 ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, в тому числі, систематична несплата орендної плати.

За загальним правилом, передбаченим ч.1 та ч.2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім цього, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові №146цс12 від 12 грудня 2012 року аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини не вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Таким чином, у разі розірвання договору оренди землі на підставі п.д) ч.1 ст.141 ЗК України має бути доведена саме систематична несплата орендної плати.

За правилами ч.1 та ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Всупереч цьому, ОСОБА_1 визнала у судовому засіданні ту обставину, що орендна плата сплачується відповідачем у повному обсязі та без будь-яких затримок з його боку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ФОП ОСОБА_2 допущено систематичну не сплату орендної плати на користь ОСОБА_1

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, належить відмовити.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З квитанції №1022/з81 від 16 лютого 2016 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 551 гривень 20 копійок. Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.15, ч.1 та ч.2 ст.651, ч.2 ст.792 ЦК України, п.д) ч.1 ст.141 ЗК України, ст.13 Закону України, ч.1 та ч.2 ст.21, ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.3, 8, 10, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.12.2014 року, кадастровий номер 3220882200:03:006:0029 укладеного між ОСОБА_1 до Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський