Рішення

від 16.08.2016 по справі 221/1987/16-ц

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

221/1987/16-ц

2/221/553/2016

16.08.2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Волноваський районний суд Донецької області

У складі:

Головуючого : судді Мохова Є.І.,

При секретарі : Бридня О.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Волноваха, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівнопільської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

15.04.2016 року позивач звернувся у суд із зазначеним позовом і свої доводи мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 4,250 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, НОМЕР_2 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, Волноваського району, Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка належала згідно Державного акту на право приватної власності серія НОМЕР_1 ОСОБА_2.

Спадкоємцем першої черги після смерті матері є він та його брат ОСОБА_3. Позивач вважає, що фактично прийняв спадщину після смерті матері спадкового майна у вигляді земельної ділянки, т.я. на час смерті матері проживав разом з нею, користується спадковим майном, від спадщини не відмовлявся.

22.06.2016 року позивач звернувся до суду з уточненною позовною заявою, і свої доводи мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його рідний брат ОСОБА_3.

09.12.2010 року його мати ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Рівнопільською сільською радою, зареєстрованийв реєстрі за № 27, згідно якого спадкоємцем належного їй майна на праві приватної власності, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 призначає ОСОБА_3. Будинок належав померлій згідно свідотцтва про право власності від 15.01.2008 року виданому на підставі рішення виконавчого комітету Рівнопільської сільської ради 05.12.2007 року за № 58. Брат фактично прийняв спадщину після смерті матері, але право власності на себе не зареєстрував. Після смерті брата залишилась земельна ділянка загальною площею 4,400 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, НОМЕР_5 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка належала згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6 ОСОБА_3. Він також є спадкоємцем першої черги після смерті брата. На момент смерті брат проживав окремо був одиноким. Відсутність оригіналів документів не дало йому змоги своєчасно прийняти та оформити спадкове майно на своє ім"я.

Тому позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку загальною площею 4,250 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, НОМЕР_2 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, Волноваського району, Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, що залишилася після смерті ОСОБА_2, на земельну ділянку загальною площею 4,400 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, НОМЕР_5 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства. А також визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Позивач надав заяву у якій просить справу розглянути без його участі, на позові наполягає.

Відповідач в судове засідання не з"явився, Рівнопільська сільська рада просить розглянути справу без участі представника відповідача, позов визнають.

Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін.

У відповідності до вимог частини 2 статті 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно Державного акту на право приватної власності серія НОМЕР_1 земельна ділянка загальною площею загальною площею 4,250 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, НОМЕР_2 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, Волноваського району, Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства належала ОСОБА_2. (а.с.7).

Згідно Державного акту на право приватної власності серія НОМЕР_6 земельна ділянка загальною площею 4,400 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, НОМЕР_5 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства, належала ОСОБА_3.(а.с.29).

З наданої інформації завідуючої Волноваської державної нотаріальної контори Петренко В.Є. від 15.04.2016 року за № 377/01-16 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, станом на 15.04.2016 року не відкривалася, від імені померлої було складено заповіт, посвідчений Рівнопільською сільською радою 09.12.2010 року, зареєстрований у реєстрі за № 27. (а.с.15-17).

З заповіту від 09.12.2010 року посвідченого Рівнопільською сільською радою, зареєстрованого в реєстрі за № 27 вбачається, що спадкоємцем житлового будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_2 на праві власності на підставі рішення виконавчого комітету Рівнопільської сільської ради від 05.12.2007 року призначено ОСОБА_3.(а.с.18).

Згідно свідотцтва про народження ОСОБА_5 серія НОМЕР_7 виданого Рівнопільською сільською радою Волноваського району Донецької області 01.06.1974 року його матір"ю є "ОСОБА_2".(а.с.4).

Згідно свідотцтва про народження ОСОБА_6 серія НОМЕР_10 виданого Рівнопільською сільською радою Волноваського району Донецької області 18.12.1975 року його матір"ю є "ОСОБА_2".(а.с.26).

З свідотцтва про смерть серія НОМЕР_8 виданого виконкомом Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.(а.с.6).

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала сама в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою голови Рибінської сільської ради Волноваського району № 354 від 15.02.2016 року.(а.с.5).

З свідотцтва про смерть серія НОМЕР_9 виданого виконкомом Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області вбачається. що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.(а.с.33).

На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав сам в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою голови Рибінської сільської ради Волноваського району № 521 від 30.05.2016 року.(а.с.28).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб-спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття, право на спадкування за законом, як зазначено у ст.1223 ЦК України, одержують спадкоємці з першої по п'яту чергу.

Ст.1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" та за нормою ч. 1 ст. 1258 ЦК України, справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування", якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.37 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року " Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", з урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК власник майна має право пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.18 п.є Постанови ПВСУ від 16.04.2004 року № 7 " Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" не може здійснюватися право власності за судовими рішеннями на земельні ділянки, які перебувають у власності громодяндля ведення товарного сільскогосподарського виробництва, а також земельних часток/паїв/, крім передачі їх у спадщину.

Відповідно ст.81 ч.1, п.г. ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилалась позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну діляну загальною площею 4,250 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, НОМЕР_2 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, Волноваського району, Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку загальною площею 4,400 га розташованої на території Рівнопільської сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства, на житловий будинок АДРЕСА_1.

На стягнення судових витрат позивач не наполягає.

На підставі ст. 328, 392, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 8, 10, 11, 14, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Рівнопільської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування ,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності земельну ділянку загальною площею 4,250 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, НОМЕР_2 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, Волноваського району, Донецької області, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка належала згідно Державного акту на право приватної власності серія НОМЕР_1 ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 4,400 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, НОМЕР_5 розташованої на території Рівнопільської сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка належала згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6 ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Оригінал рішення знаходиться у справі № 2/221/553/2016 та зберігається у архіві Волноваського районного суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається впродовж десяти днів після оголошення рішення.

Особи, що не приймали участь у справі, мають право оскарження рішення в той же строк, з моменту вручення їм копії рішення.

Суддя Волноваського

районного суду Є.І.Мохов