Ухвала

від 19.07.2016 по справі 225/1304/16-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4-с/225/8/2016

225/1304/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

судді Бабенко С.С.,

за участю секретаря судового засідання Панасенко Г.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Торецька Донецької області скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання дій та бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.02.2016 року, визнання їх протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ПАТ "ПУМБ" подало до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області для примусового виконання виконавчий лист за № 2/225/51/2015, виданий 28.04.2015 року Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" сум боргу у розмірі 3026269,44 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 3654,00 грн., витрат, понесених за дачу оголошення в газеті в розмірі 339,00 грн.

Однак, заявнику було відмовлено у прийнятті виконавчого документа на примусове виконання, посилаючись на те, що боржник проживає в м. Донецьку, тобто в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

Проте, представник заявника не погоджується з цим, просить суд визнати дії державного виконавця відділу ДВС протиправними, та зобов'язати вчинити певні дії. З цих підстав, він звернувся до суду зі скаргою для захисту порушених прав заявника і просить визнати дії державного виконавця протиправними та зобов'язати його прийняти виконавчий лист до виконання та вчинити інші дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для повного виконання рішення суду.

Представник заявника до суду не з'явився, письмовою заявою просив розглянути скаргу за його відсутності і на задоволенні наполягав.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області надав заяву з проханням розглянути справу без їх участі, також додав письмові заперечення, в яких зазначив, що дійсно до відділу 04.04.2016 року надійшов вказаний виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ «ПУМБ», однак станом на 20.04.2016 року вона є необґрунтованою, оскільки 15.04.2016 року постановою державного виконавця ВП № 50866664 від 15.04.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/225/51/2015, виданого Дзержинським міським судом Донецької області 28.04.2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» у розмірі 3030262,44 грн. Вважає, що станом на 15.04.2016 року предмет спору відсутній.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлена скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Стаття 385 ЦПК України передбачає, що скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606 - XIV із змінами та доповненнями (надалі - Закон від 21.04.1999 року).

Судом встановлено, що виконавчий лист № 2/225/51/2015 видано Дзержинським міським судом Донецької області 28.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ» сум боргу у розмірі 3030262,44 грн.

Зазначений лист в строки визначені законодавством України (21.01.2016 року) був направлений заявником по справі до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

Постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.02.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було відмовлено у відкритті провадження за даним виконавчим листом, через проведення на території Донецької області активної фази антитерористичної операції і неможливості здійснення виконавчих дій в порядку визначеному чинним законодавством.

У зв'язку з цим, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід'ємною частиною правосуддя. Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).)

У відповідності до Закону України "Про виконавчу службу" виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно пункту 8 частини першої ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Виходячи з даних положень, обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження повинні бути передбачені законом.

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилається на Закон України "Про боротьбу з тероризмом", та "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до яких виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

Однак, суд не погоджується з такими висновками державного виконавця, так як Закон України "Про виконавче провадження", а також Інструкція про проведення виконавчих дій не містять положень щодо неможливості проведення виконавчих дій на період проведення антитерористичної операції.

Натомість, відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій державним виконавець може вчинити безліч виконавчих дій, направлених на примусове виконання рішення суду (арешт майна, арешт коштів, розшук майна, заборона виїзду за кордон, тощо), проведення яких можливо і не на окупованій території.

При цьому суд вважає хибними доводи державного виконавця щодо неможливості проведення виконавчих дій через відсутність поштового сполучення з окупованими територіями, так як, по - перше, вони не ґрунтуються на законі, по-друге, існують інші альтернативні засоби зв'язку, за допомогою яких можливо сповістити сторону виконавчого провадження про надходження виконавчого документа на виконання та вчинення будь - яких виконавчих дій за цим документом, про які можна дізнатися, лише розпочав виконавче провадження.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що державний виконавець своїми діями допустив порушення прав та законних інтересів заявника по справі на прийняття до провадження виконавчого документа, відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів на виконання цього документа.

За таких обставин, суд вважає за необхідне дії державного виконавця по відмові у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом № 2/225/51/2015 від 28.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» суми боргу, визнати незаконними, оскільки вони позбавляють заявника по справі права на пред'явлення на примусове виконання виконавчого документа та своєчасного і повного його виконання, а тому вважає, що вимоги щодо визнання протиправною діяльність відділу примусового виконання рішень щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.02.2016 року за виконавчим провадженням № 50099779, про скасування вказаної постанови та визнання протиправною діяльність начальника відділу щодо нездійснення належного контролю в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.02.2016 року, такими, що підлягають задоволенню.

На час розгляду скарги, судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2016 року ВП №50866664, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/225/51/2015, виданого Дзержинським міським судом Донецької області 28.04.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» боргу в розмірі 3026269,44 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн., витрат, понесених за дачу оголошення в розмірі 339,00 грн. (а.с. ).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги про зобов’язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/225/51/2015 року, виданого Дзержинським міським судом Донецької області від 28.04.2015 року, слід відмовити, оскільки на час розгляду справи вказані дії державним виконавцем вже виконані.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 386-388 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправною діяльність відділу Примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження 10.02.2016 року за виконавчим провадженням № 50099779 на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.02.2016 року за виконавчим провадженням № 50099779 на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати протиправною діяльність начальника відділу Примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо нездійснення належного контролю в частині винесення постанови відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.02.2016 року за виконавчим провадженням № 50099779 на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: