Рішення

від 16.08.2016 по справі 498/834/16-ц

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 498/834/16-ц

Номер провадження 2/498/251/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Рімашевської О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Байдан Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1.

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом селянського господарства «Джерело» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю третьої особи Державного реєстратора ОСОБА_4, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач СГ «Джерело» звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі від 01.04.2016 р., укладеного між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та скасування його державної реєстрації, предметом якого є земельна ділянка площею 6,21 га, кадастровий номер 5121684600:01:001:0053, яка розташована на території Слов»яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.03.2007 р. між СГ «Джерело» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі строком на 15 років, предметом якого є вищевказана земельна ділянка, даний договір було зареєстровано у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» 19.09.2007 року за № 78, сторонами був підписаний акт передачі та прийому земельної ділянки від 20.03.2007 року. Вказаний договір оренди є чинним, строк його дії не сплинув, відповідно до договору, розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, вказаний договір не оспорював ся в судовому порядку, а тому до закінчення строку його дії орендодавець ОСОБА_2 не мав права укладати будь-які правочини щодо вищевказаної земельної ділянки, оскільки його права власника обмежені укладеним договором та дії власника земельної ділянки порушують законні права та інтереси позивача, як орендаря земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, послався на те, що договір оренди земельної ділянки, укладений між СГ «Джерело» та власником земельної ділянки ОСОБА_2 є дійсним, строк його дії не сплинув, він не визнавався в судовому порядку недійсним, належним чином зареєстрований, тому відповідач ОСОБА_2 неправомірно уклав 01.04.2016 року інший договір оренди з відповідачем ОСОБА_3, цей договір має бути визнаний недійсним та скасована державна реєстрація права оренди.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі. Пояснив, що він є власником земельної ділянки, підтвердив факт укладення договору оренди з СГ «Джерело» в 2007 році, пояснив, що регулярно отримує орендну плату. Він до СГ «Джерело» із заявами про розірвання або припинення дії договору не звертався, також не звертався до суду з аналогічними вимогами. Договір оренди землі з відповідачем ОСОБА_3 уклав без юридичної консультації, оскільки вважав, що може вільно розпорядитись власністю. Факту укладення договору оренди з СГ «Джерело» та його належної реєстрації не оспорює.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав заявлені вимоги в повному обсязі. Суду пояснив, що він знав про договір оренди, укладений між СГ «Джерело» та ОСОБА_2, але він вирішив самостійно обробляти земельні ділянки своїх родичів для чого, без консультації з юристом, в 2016 році були укладені договори оренди землі, по яким він є орендарем. Він визнав неправомірність укладення договору оренди, не оспорює договір оренди, укладений в 2007 році між СГ «Джерело» та ОСОБА_2 та факт його належної реєстрації. В суді заявив про необхідність визнання недійсним укладеного між відповідачами в 2016 році договору оренди землі.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову. Вказав, що до нього звернулись відповідачі для реєстрації договору оренди земельної ділянки від 01.04.2016 року. Ним були здійснені всі необхідні перевірки щодо правомірності укладеного договору, даних про існування договору оренди від 2007 року в реєстрі виявлено не було, тому у нього не було підстав відмовляти в державній реєстрації договору оренди земельної ділянки. Також вважає правомірними вимоги позивача в частині скасування реєстрації речового права.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,21 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5121684600:01:001:0053, розташованої на території Слов»яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Зазначене підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку ЯА № 087595 \ а.с. 10 \

20 березня 2007 між СГ "Джерело" та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 6,21 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Слов»яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, строком на п»ятнадцять років. Зазначений договір оренди належним чином підписаний сторонами, на його зворотньому боці є відмітка про реєстрацію в Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ЦДЗК при Держкомземі України № 78 від 19.09.2007 року в Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок /а.с.7-8/. П. 31-33 укладеного між сторонами договору визначений порядок зміни умов договору, його припинення та розірвання. П. 34 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт укладення вказаного договору оренди, підтвердив факт отримання орендної плати. Відповідачі не оспорювали факту реєстрації вказаного договору. Також підтвердили, що вони не звертались до суду з вимогами про визнання вказаного договору недійсним, його розірвання або визнання його припиненим. Погодились з тим, що вказаний договір є дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Також в суді встановлено, що 08.06.2016 року державним реєстратором ОСОБА_4 було здійснено реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 6,21 га кадастровий номер 5121684600:01:001:0053 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2. Договір оренди землі без номеру від 01.04.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, строк дії договору 20 років, орендар ОСОБА_3 (а.с.14-15).

17.06.2016 року ОСОБА_3 звернувся до СГ «Джерело» із заявою, в якій просив передати йому земельну ділянку у зв»язку з укладенням договору оренди (а.с.13). Представник позивача в суді пояснив, що орендодавець не звертався до СГ «Джерело» з будь якими заявами про припинення укладеного договору оренди, рішення про припинення договору, його розірвання, не приймалось, в судовому порядку договір недійсним не визнавався. Вказані обставини підтвердили і відповідачі.

На підставі вказаних обставин суд встановив, що між сторонами виник спір з приводу правомірності укладення 01.04.2016 року між відповідачами договору оренди земельної ділянки.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» в редакції чинній на час укладення договорів оренди між сторонами, ЦК України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Відповідно до статті 792 ЦК України , за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов»язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналіз зазначеної норми Закону дозволяє зробити висновок, що наявність укладеного в установленому порядку договору оренди земельної ділянки обмежує права власника земельної ділянки у володінні та користуванні предметом договору оренди.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

В силу ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210 , 640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Перевіривши укладений між СГ «Джерело» та ОСОБА_2 договрі оренди земельної ділянки від 20 березня 2007 року, суд дійшов до висновку про його відповідність вимогам чинного законодавства. Строк дії договору на момент розгляду справи не сплив. Є відмітка про державну реєстрацію договору, вказана обставина відповідачами не оспорюється. Вказаний договір є діючим.

Згідно ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог ст. ст. 215 , 216 ЦК України , вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів, встановлених фактичних обставин справи, вислухавши пояснення учасників провадження, суд вважає встановленим, що оспорюваний договір оренди, укладений 01.04.2016 року між відповідачами, укладений під час дії договору оренди між СГ «Джерело» та ОСОБА_2 20 березня 2007 року. Первинний договір оренди є діючим, його наявність обмежує права власника земельної ділянки ОСОБА_2 щодо володіння та користування земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди, оспорюваний договір порушує права орендаря СГ «Джерело», тому суд дійшов висновку, що оспорюваний договір оренди укладений з порушеннями вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 , державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно п. 8 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державний реєстратор: під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

В суді реєстратор пояснив, що ним були вчинені необхідні перевірки, але дані про реєстрацію договору оренди 2007 року були відсутні у відповідному реєстрі, але сторонами не оспорював ся факт належної реєстрації договору оренди від 2007 року, тому ці обставини не потребують додаткового доказування в судовому засіданні.

Оскільки, строк дії договору оренди між СГ «Джерело» та ОСОБА_2 не сплив, вказаний договір укладений та зареєстрований належним чином, за згодою сторін не розривався, в судовому порядку недійсним, припиненим або розірваним не визнавався, відсутні підстави, визначені договором, для припинення чи розірвання договору, тому укладений з між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір оренди порушує права позивача та є недійсним. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування реєстрації прав та їх обтяжень за № 14970274 від 08.06.2016 року про проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за суб'єктом ОСОБА_3, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції, яка чинна на час розгляду справи, У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Аналіз зазначеного положення закону дозволяє зробити висновок, що в судовому порядку може бути скасоване: рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права, документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію права, записи про проведену державну реєстрацію права.

Оскарження рішення державного реєстратора або записів про проведену державну реєстрацію передбачає участь державного реєстратора у справі в якості відповідача. Суд враховує, що позивачем не заявлялись питання про скасування рішення державного реєстратора або про скасування записів про проведену державну реєстрацію права. При розгляді даної справи судом, на вимогу позивача, перевірялась правомірність укладення оскаржуваного договору оренди, на підставі якого була проведена реєстрація речового права, правомірність дій державного реєстратора не перевірялась, державний реєстратор приймав участь у справі в якості третьої особи.

Рішення суду про визнання договору оренди землі від 01.04.2016 року, укладеного між відповідачами, недійсним, є підставою для звернення позивача до відповідного органу про скасування речового права, зареєстрованого на підставі договору оренди, що, відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації права. Тому вимоги позивача про скасування реєстрації речового права оренди ОСОБА_3 є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України , підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сума судового збору.

На підставі ст.ст. 203 , 210 , 215 , 216 ЦК України , ст.ст. 1 , 13 , 14 , 20 Закону України «Про оренду землі» , Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 , керуючись ст.ст. 3-13 , 60 , 88 , 89 , 208 , 212-215 , 218 , 294 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов селянського господарства «Джерело» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю третьої особи Державного реєстратора ОСОБА_4, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 01 квітня 2016 р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, предметом якого є земельна ділянка площею 6,21 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121684600:01:001:0053, яка розташована на землях Слов»яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити - за необгрунтованістю вимог.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Селянського господарства « Джерело» по 689 (шістсот вісімдесят дев»ять) грн.. судових витрат з кожного.

Повний текст рішення складений 16 серпня 2016 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Рімашевська