Постанова

від 15.08.2016 по справі 803/1151/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року Справа № 803/1151/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Чеського спільного товариства “Іст-Менеджмент” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Володимир-Волинська ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Чеського спільного товариства “Іст-Менеджмент” (далі – ТзОВ “Іст-Менеджмент”, відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 65020,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, зобов'язаний своєчасно сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, визначених законодавством, однак за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств та з плати за землю в загальній сумі 65020,46 грн. Вжиті податковим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують платника податків вказану суму заборгованості в користь державного та місцевих бюджетів міста Володимира-Волинського та міста Устилуг.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте від нього надійшло до суду клопотання від 10 серпня 2016 року про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому, від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що ТзОВ “Іст-Менеджмент” зареєстроване юридичною особою та взяте на податковий облік у Володимир-Волинській ОДПІ як платник податків, має відкриті рахунки в банківських установах, що підтверджується реєстраційними відомостями про юридичну особу та довідкою Володимир-Волинської ОДПІ від 07.07.2016 року №7171/03-16-08-11 (а.с.5-6).

Відповідач є землекористувачем на території міста Володимир-Волинського та міста Устилуг.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З довідки про податковий борг перед бюджетом ТзОВ “Іст-Менеджмент” за період з 30.12.2015 року по 07.07.2016 року від 07.07.2016 року №7153/17 слідує, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб по м. Володимир-Волинський в сумі 60388,50 грн. та із сплати земельного податку з юридичних осіб по м. Устилуг Володимир-Волинського району Волинської області в розмірі 2185,90 грн., а також з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2446,06 грн., а всього в сумі 65020,46 грн., де 3027,01 грн. – сума нарахованої пені (а.с.7).

Податковий борг виник у зв'язку з наступними обставинами.

Податковий борг відповідача з плати за землю в сумі 62574,40 грн. виник через несплату нарахованих платником податків самостійно грошових сум в податкових деклараціях з плати за землю від 12.02.2015 року, від 21.02.2016 року, від 22.02.2016 року (а.с.10-15), а також донарахованих контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні від 10.06.2016 року №0001371200 штрафних санкцій (а.с.16) та нарахованої пені за несвоєчасну сплату податку.

Податковий борг товариства з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2446,06 грн. виник через несплату нарахованих платником податків самостійно грошових сум в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік від 09.03.2016 року (а.с.8-9), а також нарахованої контролюючим органом пені.

Оскільки відповідачем не сплачено податкові зобов'язання, які нараховані ним самостійно та не оскаржено в адміністративному чи судовому порядку вищезазначене податкове повідомлення-рішення, тому податкове зобов'язання в загальній сумі 65020,46 грн.. є узгодженим та підлягає стягненню з ТзОВ “Іст-Менеджмент”.

Володимир-Волинською ОДПІ відповідно до статті 59 ПК України була направлена відповідачу податкова вимога форми “Ю” №1223-25 від 04.11.2014 року (а.с.17), проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків, або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом в строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 статті 57 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених платником податків самостійно та контролюючим органом та підлягав перерахунку в бюджет у строки, встановлені статтями 57 ПК України. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

В подальшому відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 65020,46 грн., тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ТзОВ “Іст-Менеджмент” у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України коштів у розмірі 2446,06 грн., в дохід місцевого бюджету міста Володимира-Волинського в сумі 60388,50 грн. та в дохід місцевого бюджету міста Устилуг в сумі 2185,90 грн.

Керуючись статтями 122, 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Чеського спільного товариства “Іст-Менеджмент” (ідентифікаційний код 20139020) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України кошти у розмірі податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 06 коп.; в дохід місцевого бюджету міста Володимира-Волинського кошти у розмірі податкового боргу з плати за землю в сумі 60388 (шістдесят тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 50 коп. та в дохід місцевого бюджету міста Устилуг кошти у розмірі податкового боргу з плати за землю в сумі 2185 (дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                       В.Д. Ковальчук