Ухвала

від 11.08.2016 по справі 804/5066/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2016 р. Справа № 804/5066/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБАЙТ" про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

09 серпня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБАЙТ" про застосування заходів реагування шляхом тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація: компресорної, свердлильного верстата, верстатів очистки металевих деталей ДИП-500, ДИП-300, встановлених в токарному відділенні, котла по типу «буржуйка», встановленого в цеху по виробництву сталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБАЙТ", що знаходиться по вул. Дніпропетровське шосе, 20 Е/1 в Довгінцівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровській області, юридична адреса: вул.Ландау, 2А, м.Кривий Ріг, 50006 код ЄДРПОУ 32975267), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У відповідності до абз.5 пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1378 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Відповідно до п. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі необхідності у позовній заяві зазначаються - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; виклик свідків тощо.

До адміністративного позову позивачем додане клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є органом державної влади і бюджетною установою, неприбутковою організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету та на момент звернення до суду з означеним позовом в кошторисі видатки в частині сплати судового збору відсутні, у зв'язку з чим просить суд звільнити позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Суд вважає, що клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання адміністративного позову не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову, позивач посилається на кошторис на 2016 рік, та відповідно до якого витрати на 2016 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", передбачені всього у сумі 130000 грн., однак КЕКВ 2800 передбачає не тільки видатки на сплату судового збору, а й інші (штрафи, податки, збори, пеня). Тому здійснення видатків на сплату судового збору за КВЕК 2800 є неможливим. Отже, позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви. Проте, суд зазначає, що підстави для такого звільнення відсутні, оскільки майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінета Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до ст.122 КАС України за загальним правилом адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Визначені недоліки позовної заяви неможливо усунути в ході розгляду адміністративної справи.

Згідно зі статтею 108 КАС України позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 106, 108, 160, 165 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРБАЙТ" про застосування заходів реагування залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 25 серпня 2016 р. для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 1378,00 грн..

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя О.В. Царікова