Постанова

від 08.08.2016 по справі 820/2360/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 серпня 2016 р. Справа № 820/2360/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахарок" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 29.03.2016 р. Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 64902,00 гривень, в тому числі за основним зобов'язанням 43268,00 та за штрафними санкціями 21634,00 гривень; скасувати податкове повідомлення - рішення №0000101402 від 29.03.2016 р. Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 48075.00 грн.

Позивач обґрунтовував свій позов тим, що податкові повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, тому є неправомірними та прийнятими з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу від 17.02.2016 р. №160 проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахарок" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ІНТ" (податковий номер 38847139) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лецитал" (податковий номер 37418969) за липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 10.03.2016 року №730/20-30-22-03/34468467.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахарок":

- п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами доповненнями, що призвело до заниження об'єкта оподаткування 240375 грн., та як наслідок заниження сум податку на прибуток всього у сумі 43268 грн. у 2015 р.;

- п. 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами доповненнями, що призвело по завищення податкового кредиту з ПДВ, на загальну суму 48075 грн. у т. ч. за липень 2015 року, що призвело до завищення від'ємного значення (р. 24) на суму 48075 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 10.03.2016 року №730/20-30-22-03/34468467 Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0000111402 від 29.03.2016 р. про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6902,0 грн., в тому числі за основним зобов'язанням 43268,0 грн. та за штрафними санкціями 21634,0 грн. та №0000101402 від 29.03.2016 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 48075,0 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

В ході розгляду справи встановлено, що видами діяльності підприємства позивача є, зокрема, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (основний); оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами.

Слід вказати на те, що фактично контролюючим органом зроблені висновки по господарським операціям між підприємством позивача та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ІНТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Лецитал", з цього приводу суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 ІНТ" (в якості постачальника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахарок" (в якості покупця) 02.07.2014 року укладено договір поставки №2014-19(а.с.50 том 1).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) покупцю горіхи, сухофрукти і т.п. в асортименті, надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, відповідно до умов даного договору.

Згідно п. 5.1 договору розрахунки мають здійснюватись у безготівковій формі.

На підтвердження здійснення господарської операції, представником позивача до матеріалів справи надано: видаткову накладну № 541 від 24.07.2015 р., рахунок на оплату № 578 від 24.07.2015 р., товарно-транспортну накладну № 541 від 24.07.2015 р., платіжне доручення №3127 від 30.07.2015 р.(а.с.79-82 том 1), довіреність №25 від 24.07.2015 року(а.с.59 том 1).

Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється шляхом - само вивозу покупцем зі складу постачальника.

Задля перевезення товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахарок" було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір №01/07-3(а.с.235 том 1).

Відповідно до п. 1.1 договору перевізник надає замовнику послуги з перевезення вантажів по території України.

Виконання зобов'язання за вказаним вище договором підтверджується актом з приймання робіт (надання послуг) №22/07 та рахунком(а.с.236-236а том 1).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Лецитал", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лецитал" (в якості продавця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахарок" (в якості покупця) 18.03.2013 року укладено договір №18-03-13(а.с.72 том 1).

Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар: харчова добавка Лецитин соєвий (Е322) "LeciKING NGM", а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

На підставі п. 11.3 договору сторонами було досягнуто згоди про автоматичну пролонгацію договору на наступний календарний рік у разі відсутності заперечень проти такого з боку сторін. З огляду на вказане дію договору було пролонговано на 2014 календарний рік, а в подальшому і на 2015 календарний рік.

Згідно п. 3.1 договору оплата товару проводиться у гривнях у формі банківського переказу на підставі виставленого рахунку продавця за безготівковим розрахунком. датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

За для підтвердження виконання умов договору представником позивача до матеріалів справи надано: видаткову накладну №РН-0000100 від 28.07.2015 р., товарно-транспортну накладну №б\н від 28.07.2015 р., рахунок-фактури №сф-0000098 від 28.07.2015 р., платіжне доручення №3174 від 07.08.2015 р.

Суд звертає увагу, що на момент укладення правочинів за договорами №2014-19 та №18-03-13 контрагенти позивача мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками з Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до наданих пояснень представника позивача товар, який придбано за договорами №2014-19 та №18-03-13, використано ТОВ "Сахарок" при виробництві цукерок "Франческа" серпні та вересні 2015 року, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 20.

Крім того, для виготовлення цукерок "Франческа" позивачем було укладено ряд договорів для здійснення закупівлі іншої необхідної сировини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙДАР МИЛАМ" (в якості постачальника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахарок" (в якості покупця) 03.03.2015 р. укладено договір поставки №11/18А-15 (а.с.125-126 том 1).

За вказаним вище договором позивач здійснив закупівлю борошна.

Між Приватною фірмою "ВітаСтома" (в якості постачальника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахарок" (в якості покупця) 15.05.2015 р. укладено договір поставки товару №20 (а.с.132-133 том 1).

Як вбачається з наданих до суду первинних документів підприємство позивача отримало від Приватної фірми "ВітаСтома" олію соняшникову рафіновану виморожену.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Престиж" (в якості продавця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахарок" (в якості покупця) 01.02.2015 р. укладено договір купівлі-продажу № 22(а.с.137 том 1).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Престиж" здійснило поставку глазурі кондитерської.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантар" (в якості постачальника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахарок" (в якості покупця) 24.02.2015 р. укладено договір поставки №2402Р2Р1(а.с.144-145 том 1).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця цукор - далі товар, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно здійснити оплату за товар, у термін та на умовах, передбачених у даному договорі, в кількості вказаній у заявці покупця.

Суд зазначає, що необхідність зазначених інгредієнтів підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва №20307-9 від 28.07.2014 року про присвоєння товарній позиції ідентифікаційного номера у всесвітній системі GS1, в якому вказаний склад цукерок "Франческа"(а.с.91-97 том 1).

Під час розгляду справи судом встановлено, що в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахарок" продало Товариству з обмеженою відповідальністю "ВEST ASIA GROUP" кондитерські вироби, зокрема, цукерки "Франческа" за умовами контракту №1610/2013 від 16.10.2013 року(а.с.165-167 том 1).

Згідно п. 1.1 контракту продавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахарок") зобов'язується передати у власність покупцю (Товариство з обмеженою відповідальністю "ВEST ASIA GROUP") товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його у встановленому контрактом порядку, формі і розмірі згідно замовлень покупця, які надані передані продавцю за допомогою факсимільного зв'язку.

Надані до матеріалів справи первинні документи до контракту №1610/2013 підтверджують реальність здійснення реалізації власної виробленої продукції позивача.

Досліджуючи питання реальності господарських операцій, суд дійшов висновку, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 року №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд оцінивши наявні в справі докази зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлена реальність укладених правочинів, а надані документи відповідають вимогам чинного законодавства України та можуть вважатися доказами по справі, в розумінні положень глави 6 розділу 2 КАС України.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 134.1.1 п. 1.34.1 ст. 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень, розділу ІІІ Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

За правилами частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить до висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000101402 та №0000111402 від 29.03.2016 р. прийняті Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахарок" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 29.03.2016 р. Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 64902,00 гривень, в тому числі за основним зобов'язанням 43268,00 та за штрафними санкціями 21634,00 гривень.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.03.2016 р. Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 48075,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахарок" (код ЄДРПОУ - 34468467)сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1694 (одна тисяча шістсот дев'яносто чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ - 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.