Ухвала

від 11.08.2016 по справі 815/8197/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/8197/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - Караханяна А.М.;

представника позивача - Прокопішиної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-СІТІ-БАС» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-СІТІ-БАС» (далі - ТОВ «АВТО-СІТІ-БАС») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2013 року №0004762203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 554 468,00 грн. - основного платежу та 138 617,00 грн. - штрафних санкцій.

В обґрунтування позову зазначено про те, що позивачем була здійснена реальна господарська операція з контрагентом ПП «Озерне-5» з поставки останнім піску, на підтвердження чого надано всю первинну документацію.

Справа неодноразово розглядалася судами та останньою постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року адміністративний позов задоволений повністю.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2013 року №0004762203.

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На стадії апеляційного провадження була здійснена заміна відповідача у справі, а саме: суд, на підставі ст.55 КАС України, замінив Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між TOB «АВТО-СІТІ-БАС» (Покупець) та ПП «ОЗЕРНЕ-5» (Продавець) укладено договори від 03 грудня 2012 року № 3/12 та від 29 квітня 2013 року № 29/04, згідно яких Продавець зобов'язується поставити пісок річний, а Покупець зобов'язується прийняти пісок річний та оплатити його вартість (т.1 а.с.45-47, 51-54).

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі, відповідно до виписок банку (т.1 а.с.62-68).

На підтвердження отримання Покупцем товару надані податкові та видаткові накладні (т.1 а.с.56-58, 69-77).

Також, між позивачем та ПП «ОЗЕРНЕ-5» укладено договір відповідального зберігання від 30 квітня 2013 року № 30/04, згідно якого ПП «ОЗЕРНЕ-5» зобов'язується прийняти та зберігати пісок річний в кількості вказаних у видаткових накладних (т.1 а.с.54-55).

Вартість придбаного піску була сплачена позивачем на користь ПП «ОЗЕРНЕ-5» в повному обсязі, в тому числі ПДВ, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.1 а.с.62-68).

У вересні 2013 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси провела позапланову виїзну перевірку TOB «АВТО-СІТІ-БАС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ОЗЕРНЕ-5» за січень, квітень 2013 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт від 23 вересня 2013 року.

У висновках вказаного акту встановлено порушення товариством п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет у сумі 554 468,00 грн.

Нікчемність вказаних договорів та безтоварність спірних господарських операцій між TOB «АВТО-СІТІ-БАС» та ПП «ОЗЕРНЕ-5» податкова інспекція обумовила обставинами, викладеними в актах ДПІ у м. Чернігові Державної податкової служби від 27 червня 2013 року та від 05 липня 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОЗЕРНЕ-5».

Із змісту зазначених актів вбачається, що у податкової виникли сумніви щодо фактичної наявності даного піску у власності ПП «Озерне-5» (т.1 а.с.148). Зі слів посадових осіб даний пісок знаходиться в с. Неданчичі та який був придбаний ще у 2008 році. Згідно рах. 281 на підприємстві обліковується пісок в кількості 1 387 553,56 т. На підприємство було направлено лист №8801/10/15-417 від 25 червня 2013 року, щодо надання пояснень та документального підтвердження факту придбання та наявності даного піску на момент перевірки. Відповідних документів та пояснень на момент складання акту не надано, відповідь не отримана. Також було направлено лист до Неданчицької сільської ради з метою отримання інформації щодо фактичного знаходження відповідного піску на території Неданчицької сільської ради. До перевірки було залучено працівників ГВПМ ДПІ у м. Чернігові ДПС, які в ході пошуково-оперативних заходів встановили наступне, що в с. Неданчичі знаходиться значна кількість піску ще з часів будівництва саркофагу Чорнобильської АЕС.

Згідно отриманого листа від Виконкому Неданчицької сільської ради №152а від 26 червня 2013 року, в якому повідомляється наступне: ПП «Озерне-5» на території сільської ради не є орендарем земельних ділянок та власником піску. Складських приміщень для зберігання піску на даній території немає. Податків до місцевого бюджету сільської ради або Ріпкинського району не сплачують. Дійсно, на землях Неданчицької сільської ради знаходиться пісок, намитий при будівництві м. Славутич, який належить Комунальному підприємству управління житлово-комунального господарства м. Славутич.

В ході перевірки від КП УЖКГ м. Славутич отримано лист №01-07-16/1058 від 27 червня 2013 року, в якому повідомляється, що між КП УЖКГ м. Славутич та ПП «Озерне-5» відсутні будь-які господарські взаємовідносини.

Беручи до уваги дані висновки ДПІ у м. Чернігові, за результатами проведеної перевірки, встановленого порушення, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2013 року №0004762203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 554 468,00 грн. - основного платежу та 138 617,00 грн. - штрафних санкцій.

При новому розгляді справи, суд першої інстанції врахував висновки та мотиви суду касаційної інстанції, з яких були скасовані попередні судові рішення першої та другої інстанції та, витребувавши додаткові докази, провів ретельний аналіз господарських операцій позивача з ПП «ОЗЕРНЕ-5».

Аналіз фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, дозволив суду першої інстанції зробити висновок про обґрунтованість вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок, спираючись на наступне.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом першої інстанції з'ясовано, а судом апеляційної інстанції перевірено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, досліджено усі первинні документи, які були складено позивачем та його постачальниками відповідно до здійснених господарських операцій.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Питання, пов'язані з формуванням позивачем податкового кредиту, врегульовано ст.198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Первинні документи, які містяться в матеріалах справи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що позивач довів первинними документами факт здійснення господарських операцій щодо придбання товару, відповідає матеріалам справи та є законним і обґрунтованим.

Крім цього, як додатковий доказ реальності господарської операції позивачем наданий договір купівлі-продажу товару від 26 червня 2014 року №04/П, згідно якого придбаний пісок був проданий позивачем ТОВ «ММК-2014» (т.2 а.с.88-90).

Довід апеляції про наявність у контролюючого органу сумнівів щодо фактичної наявності у ПП «ОЗЕРНЕ-5» піску, спростовується наступним.

Рішенням 20 сесії 5 скликання Неданчицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 05 серпня 2008 року надано дозвіл КП «Дніпро» на укладання з ПП «Поліський вепр» договору купівлі-продажу піску за ціною та на умовах визначених сільською радою.

06 серпня 2008 року КП Неданчицької сільської ради «Дніпро» уклало з ПП «Поліський вепр» договір купівлі-продажу піску № 2.

27 серпня 2008 року ПП «Поліський вепр» уклало з ПП «Озерне-5» договір купівлі-продажу піску № 4.

Згідно з актом прийому-передачі №2 ПП «Поліський вепр» передало ПП «Озерне-5» пісок в кількості 762 998,02 тон піску на підставі Договору купівлі-продажу № 4 від 27 серпня 2008 року.

У вересні 2008 року ПП «Озерне-5» замовило у ОС «УкрСЕПРпромбуд» сертифікаційні випробування піску, на підставі, яких було видано сертифікати відповідності (копії документів наявні в матеріалах справи).

Після чого, підприємство розмістило в мережі Інтернет оголошення про продаж піску.

Також необхідно зазначити, що в апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зазначає, що при проведенні перевірки позивача взято до уваги вищевказані акти перевірок ДПІ у м. Чернігові ПП «ОЗЕРНЕ-5».

Надаючи правову оцінку даним доводам, колегія суддів бажає зазначити наступне.

Вказані акти перевірок не можуть бути свідченням безтоварності господарських операцій, оскільки ПП «ОЗЕРНЕ-5» знаходиться на податковому обліку, на момент здійснення господарських операцій було платником податку на додану вартість, сплачувало в установленому законом порядку податки, тобто є реально діючими підприємством.

До того ж, ПП «ОЗЕРНЕ-5» займається таким видом діяльності як добування піску, гравію, глин і каоліну.

Крім того, слід зазначити, що даний пісок був придбаний ПП «ОЗЕРНЕ-5» ще у 2008 році, а відповідь від Виконкому Неданчицької сільської ради стосувалася наявності піску у 2013 році.

Крім того, із податкової звітності ПП «ОЗЕРНЕ-5» вбачається, що за січень та квітень 2013 року вказаний контрагент задекларував податкові зобов'язання щодо сплати ПДВ по взаємовідносинам з позивачем на суми 433 450,00 грн. - за січень 2013 року та 121 030,00 грн. - за квітень 2014 року.

Оцінивши представлені платником докази за правилами статті 86 КАС України, суд першої інстанції дійшов цілком об'єктивного висновку про дотримання платником наведених умов формування у податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ шляхом підтвердження належними первинними документами реальності розглядуваних господарських операцій з придбання позивачем піску річного.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції ухвалою від 18 березня 2016 року було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення за подання даної апеляційної скарги, суд, на підставі ст.88 КАС України, вважає за можливим стягнути його з ДПІ у Малиновському районі м. Одеси у розмірі 5 046,80 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-СІТІ-БАС» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір у розмірі 5 046 (п'ять тисяч сорок шість) грн. 80 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова