Рішення

від 09.08.2016 по справі 920/604/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.2016 Справа № 920/604/16

за позовом Фермерського господарства «Сумець»,

смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області,

до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Угроїдський» в

особі ліквідатора Атаманової Тетяни Миколаївни,

м. Суми,

2) Угроїдської селищної ради,

смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області,

про визнання права власності

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: Панченко М.О. (довіреність б/н від 08.06.2016),

від 1-го відповідача: не з'явився,

від 2-го відповідача: не з'явився.

При секретарі судового засідання: Осокіній А.М.

Суть спору: позивач у позовній заяві просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно: зерносховища, гарман, асфальтовану площадку, розташовані за адресою: вул. Маяковського, 24, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області.

08.08.2016 позивачем подано заяву, згідно якої позивач просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на нерухоме майно: зерносклад площею 959,1 кв.м, позначений у технічному паспорті літ. А-І, гарман площею 729,7 кв.м, позначений у технічному паспорті літ. Б-І, розташовані за адресою: вул. Маяковського, 24, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області, а також подано докази на підтвердження викладених в ній обставин та докази доплати судового збору в установленому законом розмірі, виходячи з вартості нерухомого майна згідно експертної оцінки. Ці документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Вказана заява подана позивачем до початку розгляду справи по суті, тому відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України приймається судом до розгляду.

Також представником позивача 09.08.2016 подано суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів одержання Угроїдською сільською радою уточненої позовної заяви та заяву про покладення судових витрат у справі на позивача.

Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився. З наданого позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 19.07.2016 Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство «Бурякорадгосп «Угроїдський» припинено (запис про державну реєстрацію припинення від 31.10.2006).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження в справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи зазначене положення чинного законодавства, господарський суд припиняє провадження в даній справі в частині вимог позивача до першого відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Угроїдський».

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

11.07.2016 від Угроїдської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, а тому не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, і відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У 2005 році позивач - Селянське (фермерське) господарство «ГАНОК», яке Рішенням від 03.03.2006 змінило назву на Фермерське господарство «Сумець», мало на меті придбати нерухоме майно (зерносклад - площею 959,1 м 2 , гарман - площею 729,7 м 2 розташовані за адресою: вул. Маяковського, 24, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області у Відкритого акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Угроїдський».

Селянське (фермерське) господарство «ГАНОК», яке Рішенням від 03.03.2006 змінило назву на Фермерське господарство «Сумець», протягом більш ніж 10-ти років - з 08 серпня 2005 року та по теперішній час відкрито володіє, користується та доглядає за нерухомим майном (зерносклад площею 959,1 кв. м, гарман площею 729,7 кв. м, розташовані за адресою: вул. Маяковського, 24 ,смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області.

Вказаний факт підтверджується довідкою Виконкому Угроїдської селищної ради від 28.07.2016 № 198.

08.08.2005 Відкритим акціонерним товариством «Бурякорадгосп «Угроїдський», в особі ліквідатора Атаманової Тетяни Миколаївни, що діяла на підставі постанови Господарського суду від 12.10.2001 по справі № 3242-4/86 та Селянським (фермерським) господарством «ГАНОК» було підписано договір купівлі-продажу і акт прийняття-передачі вищезазначеного майна, проте даний договір нотаріально не був посвідчений.

З врахуванням того, що відповідно до ч.3 ст. 640 та ст. 657 Цивільного кодексу України саме з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину договір купівлі-продажу нерухомого майна є укладеним, господарський суд дійшов висновку в даній справі, що договір, підписаний 08.08.2005 Відкритим акціонерним товариством «Бурякорадгосп «Угроїдський», в особі ліквідатора Атаманової Тетяни Миколаївни, що діяла на підставі постанови Господарського суду від 12.10.2001 по справі № 3242-4/86, з однієї сторони, та Селянським (фермерським) господарством «ГАНОК», з іншої, є неукладеним.

В той же час, враховуючи досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов даного договору, незважаючи на ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору, позивачем було здійснено повну оплату за вказане нерухоме майно, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 12 від 14.10.2005, № 15 від 06.08.2005, № 70 від 29.09.2005, № 75 від 13.10.2005, № 45 від 20.03.2006, відповідними виписками з особового рахунку.

23.10.2006 ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 3242-4/86 Відкрите акціонерне товариство Бурякорадгосп «Угроїдський» (Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофімова - 3, код 00386715) було ліквідовано, як юридичну особу (запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи № 16141170001000258 від 31.10.2006).

В зв'язку з ліквідацією первісного власника - Відкритого акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Угроїдський», Селянське (фермерське) господарство «ГАНОК», яке Рішенням від 03.03.2006 року змінило назву на Фермерське господарство «Сумець», з 08.08.2005 по теперішній час відкрито володіє, користується та доглядає за нерухомим майном (зерносклад площею 959,1 кв. м, гарман площею 729,7кв. м, розташовані за адресою: вул. Маяковського, 24, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області), яке з вказаного часу перебуває на його балансі.

З матеріалів справи, зокрема копій договорів оренди, актів приймання-передачі земельної ділянки та довідок Відділу Держгеокадастру у Краснопільському районі Сумської області, вбачається, що з 06.12.2007 і по теперішній час земельня ділянка під спірними будівлями по вул. Маяковського в смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області використовується позивачем на підставі договору оренди.

Крім того, обслуговування зазначеного нерухомого майна позивачем підтверджується договором про приєднання даних об'єктів до електричних мереж ВАТ «Сумиобленерго» від 20.07.2006 та документами щодо повірки та обслуговування відповідного електрообладнання та засобів обліку електричної енергії.

07.07.2009 Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентарізації» на замовлення Фермерського господарства «Сумець» виготовило технічний паспорт на вищезазначені будівлі.

Відповідно до висновку спеціаліста від 06.07.2016 (Звіт про оцінку майна) ринкова вартість зерноскладу та гарману, розташованих за адресою: вул. Маяковського, 24, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області, складає 370 200 грн. та 135 600 грн. відповідно.

Згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, що розташуються на земельній ділянці і не можуть переміщуватись без знецінення та зміни призначення. Тобто, зазначені будівлі є об'єктами, що не можуть існувати без землі та переміщення їх є неможливим без її знецінення, що відповідає ознакам нерухомого майна.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до вимог ст. 19 якого державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

В даний час позивач, зважаючи на відсутність у нього правовстановлюючого документа передбаченого ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі якого проводиться державна реєстрація, не має можливості звернутися до органу державної реєстрації прав для реєстрації свого права власності на спірне майно.

Внаслідок цього позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірні будівлі за набувальною давністю.

Ст. 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на приписи ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до положень п.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 № 6 господарський суд у разі необхідності в мотивувальній частині рішення може зазначити про урахування ним постанов Вищого господарського суду України, однак, у зв'язку з відсутністю відповідних керівних роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України положень ст. 344 чинного Цивільного кодексу України щодо набуття права власності за набувальною давністю, виходячи з принципу єдності та впорядкованості судової практики, суд вбачає за можливе урахувати тлумачення даної норми Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Так, пунктом 11 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що враховуючи положення статей 335 і 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 Цивільного кодексу України, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для, набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.

Враховуючи висновок суду про те, що договір, підписаний 08.08.2005 Відкритим акціонерним товариством «Бурякорадгосп «Угроїдський», в особі ліквідатора Атаманової Тетяни Миколаївни, що діяла на підставі постанови Господарського суду від 12.10.2001 по справі № 3242-4/86, з однієї сторони, та Селянським (фермерським) господарством «ГАНОК», з іншої, є неукладеним, позивач має право на визнання за ним права власності на вказане майно не в силу договору чи іншої передбаченої законом підстави, а саме за давністю його володіння, що відповідає вимогам ст. 344 Цивільного кодексу України.

Пунктом 13 вищевказаної постанови передбачено, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

З огляду на викладене, набуття права власності на підставі набувальної давності є одним з первинних способів, оскільки права набувача не базуються на попередній власності та відносинах правонаступництва, а ґрунтуються на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 статті 344 ЦК України, а саме:

а) законність об'єкту володіння (Право власності за давністю володіння, може виникнути на придатне для володіння майно, яке відноситься до будь-якої форми власності, крім того, яке вилучено з цивільного обороту. Нерухоме майно може стати предметом набуття за давністю, оскільки вважається, що таке майно існує);

б) добросовісність володіння (Добросовісність є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю. Однак законом не зазначено, що саме слід розуміти під таким терміном як добросовісність володіння за набувальною давністю, який саме зміст сюди вкладався. В той же час, оскільки вітчизняний Цивільний кодекс України є фактичною рецепцією римського приватного права з урахуванням національних особливостей, то умова про добросовісність є відомою у римському приватному праві умовою про добру совість. Таким чином повинна враховувати добросовісність тільки на момент передачі фактичному володільцю майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Разом з тим, незаконний володілець на протязі всього володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. Для визнання володільця добросовісним вважається достатнім, щоб він не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі);

в) відкритість володіння (тобто очевидне для третіх осіб володіння. Ця обставина дуже тісно пов'язана із добросовісністю. Однак це не означає, що володілець обов'язково повинен спеціально інформувати інших осіб про своє володіння майном. Володіти майном набувач повинен без якогось приховування цього факту, оскільки виникне підозра та сумнів у добросовісності, а значить і у відкритості володіння. Саме тому вимога про відкритість володіння забезпечує баланс інтересів і дає гарантії власнику для витребування майна);

г) безперервність володіння, строк володіння (Стаття 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність не вказує, що вважається перериванням володіння за давністю. Безперервність володіння, яке відповідає всім зазначеним в законі умовам, повинне бути на протязі визначених законом строків. Тривалість володіння припускає, що повинен закінчиться передбачений в законі строк, який для нерухомих речей закон визначає терміном - 10 років).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, а саме вимоги ст. 15, 16 та 344 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що позивач є добросовісним набувачем чужого майна, який відкрито, безперервно з 2005 року володіє нерухомим майном, розташованим по вул. Маяковського, 24, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області, а тому є підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 181, 182, 328, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині вимог до першого відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Бурякорадгосп «Угроїдський» (42432, Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Трофімова, будинок 3, код 00386715) провадження в справі припинити за п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Визнати за Фермерським господарством «Сумець» (42432, Сумська область, Краснопільський район, смт. Угроїди, вул. Заводська, будинок 9, код 30033255) право власності за набувальною давністю на: зерносклад площею 959,1 м 2 , позначений у технічному паспорті літ. А-І; гарман площею 729,7 м 2 , позначений у технічному паспорті літ. Б-І, які розташовані за адресою: вул. Маяковського, 24, смт. Угроїди Краснопільського району Сумської області.

Повне рішення складено 15.08.2016.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА