Рішення

від 11.08.2016 по справі 319/998/16-ц

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/998/16-ц

Провадження №2/319/565/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області

у складі : головуючого судді Мальованого В.О.

за участю секретаря судового засідання Синякової О.І.

за відсутності осіб , що беруть участь у справі розглянув у попередньому відкритому судовому засіданні в приміщенні Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, треті особи - Куйбишевська районна державна адміністрація Запорізької області та Куйбишевська державна нотаріальна контора Запорізької області, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2016 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, треті особи - Куйбишевська районна державна адміністрація Запорізької області та Куйбишевська державна нотаріальна контора Запорізької області.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1, прохає суд винести рішення, яким визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок літера «А» загальною площею 97,9 кв.м., де житлова площа становить 49,1 кв.м., веранда літера «а», літня кухня літера «Б» , погріб літера «В», колодязь літера «Г», огорожа №1, ганок №2 , що розташований в селі Олексіївка по вулиці Миронова, 16, Куйбишевського району Запорізької області. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 квітня 2013 року помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті ОСОБА_1 звернувся до Куйбишевської державної нотаріальної контори, Запорізької області, за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, але того ж дня державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Підставою стало те, що на будинок відсутні правовстановлюючі документи. У зв'язку з цим, у ОСОБА_1 виникли труднощі з оформленням спадщини на житловий будинок і він змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав письмову заяву, в якій повідомив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі по тих підставах, що викладені в позовній заяві . Прохав розглянути справу без його участі , позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав писмову заяву, в якій повідомив про визнання позову, прохав розглянути справу без його участі .

Представник третьої особи відділу архівної справи та з питань державної реєстрації Більмацької РДА в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі.

Представник нотаріальної контори в судове засідання не з'явився , причини неявки не повідомив , надав заяву про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори , проти позову не заперечував.

Виходячи з наведеного, а також положень ст.130 ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання за відсутності позивача, представника відповідача та представників третьої особи.

У відповідності до вимог частини другої статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст.328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради № 26 від 13 травня 1993 року ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та виділено земельну ділянку розміром 0,07 га в селі Олексіївка по вул.Миронова 17 (а.с.11). На підставі даного рішення ОСОБА_3 отримав будівельний паспорт на будівництво житлового будинку в с.Олексіївка по вул.Миронова 17 (а.с.15-22).

Згідно технічного паспорту ОСОБА_3 побудував житловий будинок у 1994 році(а.с.27).

Згідно довідки виконкому ОСОБА_2 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області № 1204 від 03.06.2016 року у зв'язку з перенумерацією будинків по ОСОБА_2 сільській раді в 2007 році будинку номер 17 по вул.Миронова в с.Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області , присвоєно номер 16 (а.с.12).

ОСОБА_3 на законних підставах збудував житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Миронова 16 в с.Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області, що відповідно до технічного паспорту складається з : літера «А» загальною площею 97,9 кв.м., де житлова площа становить 49,1 кв.м., веранда літера «а», літня кухня літера «Б» , погріб літера «В», колодязь літера «Г», огорожа №1, ганок №2 (а.с.23-27).

Згідно висновку № 17/2016 експертного оціночно-будівельного дослідження від 05 липня 2016 року ринкова вартість житлового будинку розташованого по вул.Миронова 16 в с.Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області до складу якого входять житловий будинок літера «А» загальною площею 97,9 кв.м., де житлова площа становить 49,1 кв.м., веранда літера «а» площею 11.5 кв.м., літня кухня літера «Б» , погріб літера «В» , колодязь літера «Г», огорожа №1, ганок №2 , розташованого на земельній ділянці площею 1248 кв.м. - складає 62 050,00 гривень.

Досліжджений житловий будинок виходячи з його функціонального призначення , відповідає діючим нормативно-технічним вимогам по місцю розташування на виділеній земельній ділянці , по об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням , в частині капітальності , надійності стійкості основних несучих конструкцій будівель , по санітарно-гігієнічним , протипожежним і екологічним вимогам .

ОСОБА_3 помер 22 квітня 2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 0251504, виданого виконкомом ОСОБА_2 сільської ради 24 квітня 2013 року (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді спірного житлового будинку та господарських споруд.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності на момент закінчення будівництва будинку.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1994 рік) регулювалося постановою КМУ від 5 серпня 1992 р. N 449 " Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення ", який передбачав після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію для отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності на нерухомий об'єкт.

ОСОБА_4 закінчивши у 1994 році будівництво житлового будинку не провів процедуру введення його в експлуатацію , не отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок та не зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно.

Як зазначалось вище, ОСОБА_3 помер 22 квітня 2013 року.

За правилами ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 травня 2014 року ОСОБА_1 став спадкоємцем усієї частки майна після смерті ОСОБА_3, що складається з земельної ділянки №543 (кадастровий номер 2322787000:05:002:0075) розміром 5,9681 га.(а.с.13,14).

Тобто після смерті ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину і у вигляді житлового будинку та господарських споруд по вул.Миронова 16 в с.Олексіївка Куйбишевського району Запорізької області, яка залишилась після смерті його батька , однак свідоцтва про право на спадщину за законом не отримав і відповідно право власності в органах реєстрації речових прав не зареєстрував.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок державним нотаріусом Куйбишевської державної нотаріальної контори Запорізької області було відмовлено позивачу у зв'язку із відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на майно, що підтверджується копією постанови № 933/02-31 від 16 травня 2016 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.7), і відповідно спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, та у встановленому законом порядку звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б мали право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 за законом або за заповітом немає .

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про те, що спірний будинок належав спадкодавцю ОСОБА_3 на законних підставах.

Однак, оформити право власності в позасудовому порядку позивач не має можливості, оскільки право власності на житловий будинок не зареєстровано. З цих підстав позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину, так як відсутня первинна державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3

Судом встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про відмову від спадщини у встановлений строк не звертався. Він вступив в управління спадковим майном і подав до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно з п.п. 4.14, 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок), при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що спадкодавець за життя не вчинив дій щодо державної реєстрації речових прав на спірне нерухоме майно .

Зволікання з виконанням зобов'язання, передбаченого ч.1 ст.182 ЦК України, щодо державної реєстрації права власності на нерухому річ, або його невиконання не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У цивільному законодавстві не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу певних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст..ст.2, 9 ЗУ В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно їх обтяженьВ» №1952-ІV від 01.07.2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно п. 26,27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені Порядком. Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені фактичні обставини справи дозволяють задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Таким чином, визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом не може вплинути на права та інтереси інших осіб.

Питання розподілу судових витрат позивачем не підіймалося.

Керуючись стст.15,16,177,181,182,392,1216-1218,1297 ЦК України, гл.10 розділу ІІ В«Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами УкраїниВ» , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, стст.10,11,60,88,174,209,212-215 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 Вікторовича- задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок та господарські споруди, розташовані по вул.Миронова 16 с.Олексіївка Більмацького району Запорізької області, і складаються з : житловий будинок літера «А» загальною площею 97,9 кв.м., де житлова площа становить 49,1 кв.м., веранда літера «а» площею, 11.5 кв.м., літня кухня літера «Б» , погріб літера «В», колодязь літера «Г», огорожа №1, ганок №2 , в порядку спадкування за законом на майно ОСОБА_3, який помер 22 квітня 2013 року.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.О. Мальований