Рішення

від 27.05.2016 по справі 196/81/16-ц

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.05.2016

УКРАЇНА

Справа № 196/81/16-ц

№ провадження 2/196/137/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бойка Ю.О., з участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С., представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно. Врахувавши складність справи, у зв'язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч.3 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, предмет якого складають вимоги про визнання за нею права власності на спадкове майно - селянське (фермерське) господарст во "Оріль", правовий статус - юридична особа, ідентифікаційний код 30950607, організаційно-правова форма - селянське (фермерське) господарство, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, зареєстроване Царичанською райдержадміністрацією 02 червня 2000 року, як цілісний майновий комплекс, що належало її померлому чоловікові ОСОБА_5, до складу якого входять: - право постійного користування земельною ділянкою площею 17,96 гектарів, що розташована на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області і надана для ведення селянського (фермерського) господарства, державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 10.12.1999 року, виданий Могилівською сільською Радою народних депутатів Царичанського району Дніпропетровської області; - право постійного користування земельною ділянкою площею 26,83 гектарів, що розташована на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області і надана для ведення селянського (фермерського) господарства, державний акт на право постійного користування землею серії ДП, виданий Царичанською районною Радою народних депутатів 17.01.2001 року, кадастровий номер НОМЕР_3; - земельна ділянка площею 6.360 га, яка надана для ведення фермерського господарства, що розташована на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП № 100832, виданий Царичанською районною державною адміністрацією 11.03.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_4; - нежиле приміщення загальною площею 366,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Як на підставу задоволення позовних вимог посилається на ст.ст. 16, 191, 328, 392, 1218, 1220, 1223, 1261, 1297 ЦК України, ст.ст. 66, 144 ГК України, ст. 20 закону України "Про фермерське господарство", ст. 19 закону України "Про селянське (фермерське) господарство".

Як на докази викладених в заяві доводів посилається на такі документи: паспорт громадянина України з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_2 (а.с.9), свідоцтво про одруження серії НОМЕР_7 (а.с.10), довідка Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №6789 від 15.12.2015 року (а.с.11), свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 (а.с.12), свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с.13), паспорт громадянина України з довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_3 (а.с.14), свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 (а.с.15), свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_9 (а.с.16), паспорт громадянина України з карткою фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_4 (а.с.18), свідоцтво про смерть серії НОМЕР_10 (а.с.19), постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.12.2015 року (а.с.20-21), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_11 (а.с.22), довідка №5603 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.23), свідоцтво НОМЕР_12 НОМЕР_13 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.24), довідка про взяття на облік платника податків (а.с.25), страхове свідоцтво від 18.04.2002 року (а.с.26), звіт про оцінку майна (а.с.27-28), Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_14 (а.с.29), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.11.2014 року НОМЕР_16 (а.с.30), договір купівлі-продажу приміщення серії НОМЕР_15 (а.с.31), витяг з Державного реєстру правочинів від 14.05.2007 року 33972205 (а.с.32), витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.11.2007 року НОМЕР_18 (а.с.33), виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_17 (а.с.34), технічний паспорт ОКП "Царичанське БТІ" від 31.10.2007 року (а.с.35-37), Державний акт на право постійного користування землею серії ДП від 17.01.2001 року (а.с.38), Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_19 (а.с.39-42), Статут фермерського господарства "Оріль" (а.с.43-51), інформація відділу Держгеокадастру у Царичанському районі від 10.12.2015 року №355 (а.с.52).

На обґрунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_2 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік - ОСОБА_5, який постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Після його смерті залишилось спадкове майно, яке є предметом спору.

Згідно довідки відділу Держгеокадастру у Царичанському районі вартість земельної ділянки площею 26,83 гектарів складає 919 341 грн., земельної ділянки площею 17,76 гектарів - 608 554 грн., земельної ділянки площею 6,360 га - 217 925 грн. Згідно висновку експерта ринкова вартість нежилого приміщення площею 366,4 кв.м. складає 59 300 грн.

За життя ОСОБА_5 заповіту не склав.

Пояснила, що спадкоємцями першої черги на теперішній час відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України після померлого ОСОБА_5 є вона, як його дружина, а також доньки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (відповідачі в справі), які заявили свої претензії на спадщину.

Після смерті ОСОБА_5 вона звернулася до приватного нотаріуса Царичанського нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою, за результатами розгляду якої було відкрито спадкову справу після смерті чоловіка.

09.12.2015 року після звернення про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено в його видачі у зв'язку з тим, що спадкування фермерського господарства без державної реєстрації підприємства як цілісного майнового комплексу неможливе і у заявниці відсутні правовстановлюючі документи на майно фермерського господарства.

Стверджувала, що в зв'язку зі смертю засновника СФГ "Оріль" ОСОБА_5 діяльність фермерського господарства не припинилася, фермерське господарство не ліквідоване, право постійного користування земельною ділянкою також не припинилося, а отже, земельні ділянки є матеріальною основою фермерського господарства, тому переконана, що до неї як до спадкоємця першої черги за законом відповідно до ст. 1216 ЦК України має перейти таке ж право користування земельними ділянками, які входять до складу фермерського господарства, в порядку спадкування за законом після смер ті ОСОБА_5, а також право власності на нежиле приміщення.

Зазначила, що статтею 191 ЦК України дається визначення підприємства як єдиного майнового комплексу, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

На підтвердження своєї правової позиції позивач послався, також, на частину третю статті 66 ГК України, згідно якої цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього. Крім того, ОСОБА_2 послалася на частину шосту статті 3 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно яких будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, та на частину другу статті 144 ГК України, яка передбачає, що право на майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом. Також, відповідно до частини третьої статті 191 ЦК України права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Але в зв'язку з тим, що в статті 20 Закону України "Про фермерське господарство" вказано, що майно фермерського господарства належить йому на праві власності, позивач наполягає на вирішенні спору у запропонований ним спосіб, вважаючи, що таке відповідає пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги ОСОБА_5 підтримав повністю.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надіславши до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі та про визнання ними позову.

Перевіривши справу, вивчивши надані сторонами документи, з'ясувавши правові позиції сторін, перевіривши їх доводи, даючи оцінку доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 6,360 га з кадастровим номером НОМЕР_4, яка надана для ведення фермерського господарства, що розташована на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14, виданого Царичанською районною державною адмінстрацією 11.03.2004 року, а в задоволенні інших вимог, що складають предмет позову, слід відмовити за недоведеністю. При цьому суд виходив з такого.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Суд вважає встановленими такі обставини, що мають значення для вирішення справи по суті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, який на день своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_2 (а.с.19, 11).

Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є його дружина ОСОБА_2, а також діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.9-18).

На час відкриття спадщини у власності спадкодавця знаходилась земельна ділянка площею 6,360 га з кадастровим номером НОМЕР_4, яка надана для ведення фермерського господарства, що розташована на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14, виданого Царичанською районною державною адміністрацією 11.03.2004 року, яка є предметом спору (а.с.29).

ОСОБА_5 разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заснували Фермерське господарство "Оріль", статут якого був затверджений загальними зборами фермерського господарства "Оріль" відповідно до протоколу від 13 квітня 2000 року (а.с. 43-51).

Державну реєстрацію юридичної особи здійснено 02.06.2000 року як Селянського (фермерського) господарства "Оріль" (а.с. 22, 23, 24).

Відповідно до ст. 191 ч.3 ЦК України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Відповідне речове право на вказане фермерське господарство як цілісний майновий комплекс, що включає в себе майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не було зареєстровано.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_18 від 02.11.2007 року та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу приміщення від 14 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" та фермерським господарством "Оріль" (а.с. 31-32, 33) фермерьске господарство "Оріль" набуло право власності на нежиле приміщення, гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ДП ОСОБА_5 на підставі рішення 14 сесії ХХІІІ скликання Царичанської районної ради Дніпропетровської області від 14 грудня 2000 року №88-14/ХХІІІ надано у постійне користування земельну ділянку площею 26,83 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Могилівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.38).

Згідно Державного акта серії НОМЕР_20 на право постійного користування землею його видано ОСОБА_5 Могилівською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 17,96 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на території Могилівської сільської ради відповідно до рішення Могилівської сільської ради від 19 листопада 1999 року №70-ХІ/ХХІІІ (а.с. 39-42).

На вимогу приписів пункту шостого Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ щодо необхідності переоформлення у власність або оренду до 01 січня 2008 року громадянами та юридичними особами, які мали у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, земельні ділянки площею 26,83 гектарів та 17,96 гектарів, які були надані спадкодавцеві у постійне користування відповідно до зазначених вище державних актів на право постійного користування землею, не були переоформлені.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому, згідно ст. 1219 цього Кодексу не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині визнання права власності за земельну ділянку площею 6,360 гектарів, суд виходив з того, що правом власності на вказану землю володів спадкодавець, а прийняття судом визнання позову відповідачами в цій частині не суперечить закону.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування на фермерське господарство як цілісний майновий комплекс, суд виходив з того, що таке господарство є діючим, до складу засновників якого, окрім спадкодавця, входили позивач і відповідачі, і всі питання подальшої юридичної долі фермерського господарства після смерті його голови підлягають вирішенню загальними зборами його членів відповідно до статуту та чинного законодавства. Крім того, права на СФГ "Оріль" як нерухомість і самостійний об'єкт цивільного обігу не були зареєстровані згідно закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" взагалі, і за спадкодавцем зокрема, а тому до складу спадщини після померлого ОСОБА_5 не можуть бути віднесені.

Беручи до уваги те, що нежиле приміщення, гараж, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2, є власністю юридичної особи, спадкуванню після померлого ОСОБА_5 не підлягає, а тому позов стосовно цього об'єкта нерухомості підлягає залишенню без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем в порядку спадкування права постійного користування на землю, наданої ОСОБА_5 для ведення селянського (фермерського) господарства, суд виходив з того, що юридична доля таких земельних ділянок до 01 січня 2008 року не була визначена відповідно до пункту шостого Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, позивач та відповідачі за цим Кодексом, враховуючи приписи ст.ст. 24, 42, 57, 59, 92, не можуть мати їх на такому праві, а тому суд дійшов висновку, що вказані права не можуть перейти від фізичної особи, яка померла, до інших осіб в порядку спадкування.

Понесені позивачем судові витрати згідно приписів ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 831,62 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 208,209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (нкпп - НОМЕР_1) в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 6,360 га з кадастровим номером НОМЕР_4, яка надана для ведення фермерського господарства, що розташована на території Могилівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_14, виданого Царичанською районною державною адміністрацією 11.03.2004 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 415,81 грн. на відшкодування частини понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 415,81 грн. на відшкодування частини понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.О. Бойко