12.08.2016 Справа № 756/9482/15-ц
Справа № 756/9482/15-ц
Провадження № 2/756/578/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2016 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шумейко О.І.,
за участю секретаря - Алфьорової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Київської міської ради, закритого акціонерного товариства «Город-Сад» про розірвання інвестиційних договорів, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
У липні 2015 року позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Міністерства фінансів України, Київської міської ради, закритого акціонерного товариства «Город-Сад» про розірвання інвестиційних договорів, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Город-Сад» було укладено два договори про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами яких позивач передала в довірче управління грошові кошти на користь управителя ЗАТ «Город-Сад» з метою отримання у власність двох квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 Позивач виконала свої зобов'язання по договору, здійснила 100% оплату вартості об'єктів інвестування. З цією метою позивачем були продані дві належні їй на праві власності квартири, які знаходилися у м. Києві. Будівництво житлового будинку було заплановано на земельній ділянці, яка знаходиться в 15 хвилинах ходьби пішки від станції метро в Оболонському районі м. Києва та в 10 хвилинах їзди на метро до центру міста. Житловий будинок повинен був введений в експлуатацію в кінці 2007 pоку, однак цей будинок не був побудований. Рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в короткострокову оренду на користь ТОВ «Аллонж» було визнано незаконним відповідно до судових рішень. За умовами укладених договорів позивач має право на повернення їй внесених грошових коштів, в разі якщо будинок не буде побудований. Також позивач вважає, що вона має право отримати оплату за 1 кв.м. житлової площі за ціною, існуючою на момент розірвання договорів з товариством. Позивач зазначає, що внаслідок наведених обставин вона та члени її родини були позбавлені права на житло, зазнали суттєвої матеріальної та моральної шкоди. Позивач та члени її родини не були забезпечені соціальним житлом зі сторони Київської міської ради, їм не було передано у власність інше житло замість двох непобудованих квартир. Відтак, на думку позивача, держава Україна в особі Держфінпослуг та органу місцевого самоврядування в особі Київської міської ради створили умови, за яких позивач за власні кошти не змогла отримати житло, а вказані органи державної та місцевої влади сприяли тому, що позивач була позбавлена взагалі можливості реалізувати своє конституційне право на житло. Так, Київська міська рада неправомірно передала в оренду земельну ділянку для будівництва житлового будинку. Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України не виконала функцій, покладених на неї положеннями Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і створила умови для протиправної діяльності ЗАТ «Город-Сад» по відношенню до інвесторів. Відповідач отримав право на незаконне створення шести фондів фінансування будівництва для залучення коштів від фізичних осіб - інвесторів. Держфінпослуг порушував строки перевірки діяльності товариства відповідача, а при виявленні порушень - не вжив необхідних заходів впливу, що дозволило ЗАТ «Город-Сад» фактично не санкціоновано витрачати кошти, які були залучені від інвесторів, у тому числі кошти позивача. У 2008 році ЗАТ «Город-Сад» залишив своє місцезнаходження, державні органи замість проведення перевірки товариства кожні півроку лише у 2010 році вирішили провести позапланову перевірку, за результатом якої вклали акт про відсутність товариства за зареєстрованим місцезнаходженням. Позивач вважає, що органи державної та місцевої влади повинні нести солідарну відповідальність за відшкодування завданої позивачу матеріальної та моральної шкоди. Також позивач вказує, що вона має право отримати різницю між вартістю двох квартир, оплачених нею у 2006 році та теперішньою ціною двох квартир, розташованих приблизно у тому ж самому районі. Відтак, позивач матиме змогу укласти інвестиційні договори та придбати квартири в кооперативі «Власна квартира» по АДРЕСА_2
За таких обставин, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог позивач просить розірвати інвестиційні договори, укладені 05 травня 2006 року за №№ 27/80, 28/80 між ЗАТ «Город-Сад» та ОСОБА_1, зобов'язати відповідачів Міністерство фінансів України, Київську міську раду, ЗАТ «ЗАТ «Город-Сад» солідарно виплатити на користь позивача 100% вартості інвестицій в дві двокімнатні квартири будівельного об'єкту за адресою: АДРЕСА_1, який не був побудований в кінці 2007 р. в сумі 121012,34 доларів США або 114378,45 євро або 2890343,43 грн., стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальні збитки та моральну шкоду, завдані за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року, у загальній сумі 162644,96 доларів США або 153728,77 євро або 3884726,07 грн., у тому числі - матеріальні збитки у сумі 68657,66 доларів США, які становлять різницю між сумою оплати за дві про інвестовані квартири у загальному розмірі 121012,34 доларів США станом на 13 червня 2006р. та теперішньою ціною квартири площею 145,9 кв.м. в об'єкті будівництва АДРЕСА_2 вартістю 189670,00 доларів США; моральна шкода, яка оцінена позивачем у 4800 доларів США за один рік, що за вказаний період становить 38000 доларів США; упущена вигода як втрата позивачем доходів в розмірі 3% річних, за розміщення грошових коштів на валютному рахунку, відкритому на ім'я ЗАТ «Город-Сад» у ПАТ «Укрсоцбанк» від суми 117867,64 доларів США, яка становить за 1 рік - 3536,03 доларів США, a за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року - 27993,65 доларів США; неустойка у розмірі 27993,65 доларів США, що розрахована у розмірі 3% річних від суми 117867,64 доларів США. (а.с. 195-198)
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ЗАТ «Город-Сад» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою свого місцезнаходження, яке вказано у ЄДР, а також шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр».
Відповідач Міністерство фінансів України на адресу суду надіслав заперечення, представник просив розглянути справу за відсутності представника Мінфіну, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що ЗАТ «Город-Сад» як юридична особа приватного права самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, у тому числі договірними. Міністерство фінансів України не є правонаступником Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, не здійснює ліцензування діяльності з надання фінансових послуг. Відтак, позовні вимоги, заявлені до Мінфіну, не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають. (а.с. 109-112)
Відповідач Київська міська рада на адресу суду надіслав заперечення, представник просив розглянути справу за відсутності представника органу місцевого самоврядування, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що за рішеннями судів не визнано протиправність дій чи бездіяльності Київської міської ради щодо виділення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом. Рішення Київської міської ради щодо передачі вказаної земельної ділянки на користь ТОВ «Аллонж» визнано недійсним в судовому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
05 травня 2006 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «Город-Сад» укладені два договори про участь у Фонді фінансування будівництва № 28/80 та № 27/80, за умовами яких позивач на підставі повного визнання ним Правил Фонду фінансування будівництва об'єкту, спорудження якого планується за адресою: АДРЕСА_1 в Оболонському районі, дає згоду на участь у Фонді фінансування будівництва, передає кошти управителю у довірче управління з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цими коштами, а управитель приймає кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку, визначеному Правилами ФФБ. (а.с. 29-39)
Об'єктом інвестування за цими Договорами є квартири в об'єкті будівництва, спорудження яких планується за адресою: АДРЕСА_1, площею 71,7 кв.м., та №131, площею74,2 кв.м., розташовані на 4 та 6 поверхах відповідно. Запланована дата вводу об'єкта інвестування в експлуатацію - ІV квартал 2007 року.
Згідно з п. 1.9 договору при укладанні цього договору управитель на умовах Правил ФФБ закріплює за довірителем обраний ним об'єкт інвестування, характеристики якого визначені у п.1.3. цього договору та у свідоцтві про участь у ФФБ.
Відповідно до п. 1.10 договору довіритель може отримати у власність закріплений за ним об'єкт інвестування після введення об'єкта будівництва в експлуатацію та підписання акту - прийому передачі об'єкту інвестування на умовах, визначених даним договором та правилами ФФБ, за умови оплати 100% вартості об'єкту інвестування, визначеної виходячи із загальної площі об'єкту інвестування та поточної вартості вимірної одиниці об'єкту інвестування, діючої на день проплати.
Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ виду «А» по об'єкту інвестування - квартирі № 121, площею 71,7 кв.м., представником позивача ОСОБА_6 сплачені грошові кошти у загальній сумі 292535,80 грн., дата внесення коштів 13 червня 2006 року.
Відповідно до свідоцтва про участь у ФФБ виду «А» по об'єкту інвестування - квартирі № 131, площею 74,2 кв.м., представником позивача ОСОБА_6 сплачені грошові кошти у загальній сумі 302695,80 грн., дата внесення коштів 13 червня 2006 року.
Таким чином, 13 червня 2006 року позивачем оплачено 100% вартості об'єктів інвестування, що підтверджується довідкою ЗАТ «Город-Сад» від 10 червня 2008 року № 25/17-10/06/08. (а.с. 41)
У відповідності до положень ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.
Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.
Згідно з ст. 1030 ЦК України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.
Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.
Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.
Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.
За приписами ст. 1043 ЦК України управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.
Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.
Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами.
Відповідно до ст. 4 Закону, в редакції чинній на дату укладення договорів, управителем може бути фінансова установа. Забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем.
Згідно з ст. 5 Закону фінансові установи створюють фонди за власною ініціативою в порядку, визначеному цим Законом.
Залежно від мети створення фонд може бути: фондом фінансування будівництва; фондом операцій з нерухомістю.
Метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла.
За приписами ст. 6 Закону об'єктами управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів є ФФБ та ФОН.
Об'єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя.
Управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна.
Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», в редакції чинній на дату укладення договорів, фізична або юридична особа стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ.
За приписами ст. 15 Закону, в редакції чинній на дату укладення договорів, при укладенні договору про участь у ФФБ довіритель обирає конкретний об'єкт інвестування з переліку не закріплених за іншими довірителями об'єктів інвестування, що є у пропозиції управителя. Цей об'єкт інвестування управитель має закріпити за довірителем на умовах Правил ФФБ.
При закріпленні об'єкта інвестування за довірителем: довіритель бере на себе зобов'язання щодо подальшого внесення коштів до ФФБ; управитель вилучає цей об'єкт з переліку об'єктів інвестування, що є у пропозиції управителя, для виключення можливості закріплення цього об'єкта за іншим довірителем та зобов'язується, за умови виконання довірителем своїх зобов'язань за договором про участь у ФФБ, включити довірителя до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов'язаний передати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування.
Закріплення об'єкта інвестування за довірителем є підтвердженням замовлення забудовнику на спорудження цього об'єкта інвестування як складової частини об'єкта будівництва (внесення цього об'єкта інвестування до підтвердженого обсягу замовлення).
Після внесення довірителем коштів до ФФБ управитель видає довірителю свідоцтво про участь у ФФБ - документ, що підтверджує участь довірителя у ФФБ.
Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та відповідачем ЗАТ «Город-Сад» виникли договірні правовідносини, пов'язані з участю позивача у Фонді фінансування будівництва, передачею в довірче управління ЗАТ «Город-Сад» коштів з метою отримання у власність двох квартир.
Станом на дату укладення договорів ЗАТ «Город-Сад» мало ліцензію, видану Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, та мало право здійснювати діяльність із залучення коштів фізичних осіб - установників управління майном для фінансування будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю. Строк дії ліцензії - до 01 листопада 2008 року. (а.с. 22)
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17 вересня 2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 02 квітня 2005 року № 312/2887 «Про передачу ТОВ «Аллонж» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1
ТОВ «Аллонж» було забудовником земельної ділянки, відповідач ЗАТ «Город-Сад» здійснював залучення грошових коштів фізичних осіб для будівництва житлового будинку на вказаній земельній ділянці. Відтак, у зв'язку з скасуванням рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки для будівництва у короткострокову оренду, будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 здійснено не було, що відповідно позбавило можливості позивача отримати у власність дві квартири.
За умовами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За таких підстав, судом встановлено, що у зв'язку з істотним порушенням договору про участь у ФФБ зі сторони ЗАТ «Город-Сад», позивач позбавлена можливості отримати у власність дві квартири в Оболонському районі м. Києва, вартість яких була сплачена нею у повному обсязі. Відтак, суд вирішує розірвати договори про участь у Фонді фінансування будівництва, укладені 05 травня 2006 року між позивачем та ЗАТ «Город-Сад», та відповідно стягнути з відповідача ЗАТ «Город-Сад» на користь позивача сплачені нею грошові кошти у загальній сумі 595231,60 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що за плановою датою вводу об'єкта інвестування в експлуатацію є IV квартал 2007 року. Оскільки відповідач ЗАТ «Город-Сад» не виконав свої договірні зобов'язання, не передав у власність позивача квартири, грошові кошти, сплачені ОСОБА_5, не повернув, товариство повинно сплати 3% річних за весь період прострочення, тобто з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року.
Відтак, з відповідача ЗАТ «Город-Сад» на користь позивача підлягає стягненню три проценти річних у сумі 69511,31 грн. та 71925,50 грн.
Судом не встановлено підстав для стягнення з відповідачів грошових коштів в іноземній валюті, оскільки усі проплати по договорами про участь у ФФБ здійснювалися позивачем в національній валюті України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що вона вимушена була продати дві квартири, належні їй на праві власності та розташовані в м. Києві, з метою оплати вартості об'єктів інвестування, що з урахування подальших подій завдало позивачу та членам її родини суттєвої матеріальної та моральної шкоди. Суд звертає увагу позивача, що при укладенні договорів продажу належних їй на праві власності квартир, розташованих у Голосіївському та Оболонському районах м. Києва, позивач діяла на власний розсуд та на підставі свого вільного волевиявлення здійснила відчуження таких квартир. В подальшому нею також вільно та на власний розсуд укладені договори про участь у фонді фінансування будівництва та внесені грошові кошти в якості оплати за об'єкти інвестування. Позивач не оспорює дійсність жодного правочину. Відтак, відсутні підстави вважати, що відповідачами було порушено право позивача на житло, гарантоване їй Конституцією України.
Крім того, також відсутні підстави для стягнення коштів в солідарному порядку з відповідачів Міністерства фінансів України та Київської міської ради, оскільки за порушення договірних зобов'язань управитель ЗАТ «Город-Сад» несе персональну відповідальність. Міністерство фінансів України та Київська міська рада не є сторонами, укладених позивачем договорів, та відповідно не виступали гарантами виконання договірних зобов'язань ЗАТ «Город-Сад».
Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України ліквідовано на підставі Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1069/2011. Міністерство фінансів України не є правонаступником комісії. Також судом не встановлена протиправність в діях чи рішеннях Київської міської ради, що стало б підставою для стягнення з останньою понесеної позивачем шкоди.
Приймаючи до уваги те, що між позивачем та відповідачем ЗАТ «Город-Сад» виникли договірні правовідносини, умовами укладених договорів не передбачено відшкодування управителем нанесеної моральної шкоди. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування завданої моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку матеріальних збитків та упущеної вигоди з огляду на наступне.
За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Позивач просить стягнути з відповідачів різницю між сумою оплати за дві квартири, вираженої в іноземній валюті, та вартості квартири, будівництво якої наразі здійснюється по АДРЕСА_2, яка є аналогічною за своїм місцерозташуванням порівняно з квартирами в Оболонському районі м. Києва. На підтвердження розміру реальних збитків позивач долучає до матеріалів справи рекламний проспект (а.с. 90), який не є належним доказом збитків позивача. Крім того, у рекламній пропозиції вартість одного квадратного метра квартири виражена в національній валюті, в той час як позивач здійснює розрахунок розміру збитків в іноземній валюті.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів упущену вигоду, що виразилася у втраті нею доходу у розмірі 3% річних, які мав отримати ЗАТ «Город-Сад» при розміщенні грошових коштів позивача в іноземній валюті на банківському рахунку, відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк». Однак умовами укладених договорів не передбачено виплату доходу на користь позивача від здійснення операцій із залученими грошовими коштами. Таким чином, суд вирішує відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, вирішує розірвати договори про участь у фонді фінансування будівництва, укладені між позивачем та ЗАТ «Город-Сад», стягнути з відповідача ЗАТ «Город-Сад» на користь позивача грошові кошти, сплачені на виконання договірних зобов'язань, та три проценти річних в порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України. У задоволенні решти позовних вимог суд вирішує відмовити з підстав, наведених вище.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача ЗАТ «Город-Сад» судовий збір у сумі 4628,40 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в дохід держави.
Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Київської міської ради, закритого акціонерного товариства «Город-Сад» про розірвання інвестиційних договорів, відшкодування матеріальних збитків та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Розірвати договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 27/80, укладений між ОСОБА_5 та закритим акціонерним товариством «Город-Сад».
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Город-Сад», код ЄДРПОУ 33443771, на користь ОСОБА_1 сплачені по договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 27/80 грошові кошти у сумі 292535 (двісті дев'яносто дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 80 копійок, три проценти річних за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року у сумі 69511 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 31 копійка.
Розірвати договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 28/80, укладений між ОСОБА_5 та закритим акціонерним товариством «Город-Сад».
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Город-Сад», код ЄДРПОУ 33443771, на користь ОСОБА_1 сплачені по договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 05 травня 2006 року № 28/80 грошові кошти у сумі 302695 (триста дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 80 копійок, три проценти річних за період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року у сумі 71925 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 50 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Город-Сад», код ЄДРПОУ 33443771, судовий збір у сумі 4628 (чотири тисяча шістсот двадцять вісім) гривень 40 копійок в дохід держави.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Шумейко
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2016 |
Оприлюднено | 19.08.2016 |
Номер документу | 59746790 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Шумейко О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні