Рішення

від 15.08.2016 по справі 914/1554/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2016р. Справа№ 914/1554/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтеплоресурс», м. Чернівці,

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів,

про стягнення 358' 905,85 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Климишин Ю.О.

Представники:

від позивача : не з'явився;

від відповідача : ОСОБА_1

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Західтеплоресурс» подано позов до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення 358' 905,85 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 21.06.2016р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 02.08.2016р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів.

У судове засідання 15.08.2016р. представник позивача не з'явився. Надіслав на адресу суду лист, у якому заявлені позовні вимоги підтримав, повідомив про сплату відповідачем основної заборгованості у сумі 292' 498,00грн. Проте, просив стягнути з відповідача 48' 062,00 грн. пені, 3' 428,46 грн. 3% річних та 14' 917,39 грн. інфляційних втрат, а також, оскільки основний борг був сплачений після відкриття провадження, стягнути з відповідача судовий збір у повному обсязі. Судове засідання 15.08.2016р. просив проводити без представника позивача у зв'язку з виїздом уповноваженої особи позивача за межі України.

У судовому засіданні 15.08.2016р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, зазначив: відповідач прострочив строки погашення боргу у зв'язку з важким матеріальним становищем, задіянням техніки, людських та фінансових ресурсів підприємства у ліквідації пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі; відповідач просив позивача розтермінувати заборгованість, однак товариство відмовилося; заперечив проти розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних, зазначивши, що розрахунок є невірним та потребує коригування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

21.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західтеплоресурс» (учасник) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (замовник) укладено договір про закупівлю товарів №04-690Т, відповідно до якого учасник зобов'язується поставити замовникові товари згідно акцептованої цінової пропозиції по Лоту 2 зазначені в Специфікації (Додатку №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Найменування товару - каналізаційні насоси занурю- вальні. Кількість товару - 5 штук (п.1.1 - 1.2.1 договору).

Ціну товару сторони погодили у п.3.1 договору - 402' 498,00 грн. В ціну товару входить вартість доставки та пусконалагоджувальні роботи (п.3.4 договору).

Розрахунки за товар відповідно до п.4.1 договору проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару протягом 30 днів після його поставки.

Сторони підписали Додаток №1 до договору - Специфікацію, у якій погодили найменування товару, його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість з ПДВ.

Як підтверджується копією видаткової накладної №ВН1270 від 10.12.2015р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 402' 498,00 грн.

Листами №23/02/2016/01 від 23.02.2016р. та №18/03/2016/01 від 18.03.2016р. позивач повідомив відповідача про існуючу заборгованість за поставлений товар та просив оплатити її.

Після порушення провадження у справі відповідачем оплачено позивачу 292' 498,00 грн. основного боргу, що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору про закупівлю товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач після звернення позивача до суду з позовною заявою сплатив основну суму заборгованості у розмірі 292' 498,00грн., суд дійшов висновку про припинення провадження у справі щодо стягнення 292' 498,00грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Щодо заперечень відповідача про нарахування позивачем інфляційних втрат, 3% річних та пені за прострочення виконання зобов'язання, суд зазначає, що протягом строку розгляду справи відповідач мав право у випадку зауважень подати контррозрахунок нарахованих до стягнення сум, проте не скористався таким своїм правом. Щодо прохання відповідача відмовити у стягненні пені, інфляційних втрат та 3% річних, то суд має право відмовити у стягненні таких сум у випадку неправомірності їх нарахування, що відповідачем не було доведено, або зменшити розмір нарахованої до стягнення пені згідно ст. 83 ГПК України при наявності виняткових обставин, наявність яких також не була відповідачем підтверджена.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу 3' 428,46 грн. 3% річних. Щодо розміру інфляційних втрат, то суд звертає увагу позивача, що ним неправильно визначену інфляційне збільшення суми боргу, оскільки не було враховано, що у лютому 2016р. мала місце дефляція. Перерахувавши інфляційне збільшення суми боргу, суд встановив, що воно становить 14' 782,59 грн.

Відповідно до 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу. На підставі цього пункту договору позивач правомірно нарахував відповідачу 48' 062,00 грн. пені.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

У пункті 2.3 постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. Пленум Вищого господарського суду України відзначає, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно правомірно заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо стягнення 292' 498,00грн.

2. Позовні вимоги задоволити частково.

3. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» ( 79017, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд.64, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03348471 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західтеплоресурс» ( 58013, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36636467 ) 14' 782,59 грн. інфляційних втрат, 3' 428,46 грн. 3% річних, 48' 062,00 грн. пені та 5' 381,56 грн. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 15.08.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 17.08.2016 р.

Суддя Яворський Б.І.