Рішення

від 15.08.2016 по справі 924/553/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2016 р.Справа № 924/553/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

до Хмельницького публічного акціонерного товариства "Втормет", м. Хмельницький

про стягнення 94 385,00 грн. штрафу,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності від 19.04.2016 року

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.06.2016 року порушено провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро до Хмельницького публічного акціонерного товариства "Втормет", м. Хмельницький про стягнення 94 385,00 грн. штрафу. Розгляд справи призначено на 01.07.2016 року. Ухвалою суду від 01.07.2016 року судове засідання відкладено на 15.08.2016 року.

Повноважний представник позивача під час судового розгляду справи 15.08.2016 року позов підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача на судовий розгляд справи 15.08.2016 року не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 01.07.2016 року; в судовому засіданні 01.07.2016 року повноважний представник Хмельницького ПАТ "Втормет" факт внесення недостовірних відомостей у накладну визнає, в той же час, у поданому суду клопотанні від 01.07.2016 року просить суд зменшити нарахований позивачем штраф з п'ятикратного розміру провізної плати за вагон до однієї провізної плати. Своє клопотання мотивує тим, що така помилка була вчинена ХПАТ „ВторметВ» вперше, а вже після відправлення вантажу 09.12.2015 року відповідачем було надіслано начальнику станції „ГречаниВ» Південно-Західної залізниці листа №130 від 13.12.2015 року із проханням дати телеграфну вказівку на станцію призначення про вірну адресу одержувача. Окрім того, вказує на скрутне фінансове становище ХПАТ „ВторметВ» через зменшення перевезень та великій конкуренції на ринку послуг з перевезення вантажів. Зауважує, що позивачем не понесено жодних збитків та витрат, а стягнення штрафу у такому розмірі фактично збанкрутує відповідача та призведе до повного припинення його діяльності.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ПАТ „КераметВ» 14.05.2015 року надіслало начальнику Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень ДП „Придніпровська залізницяВ» листа №КМ-13/08-11843 із повідомленням, що 01.05.2015 року місцезнаходження товариства було змінено і тепер ПАТ „КераметВ» знаходиться за адресою: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 8.

09.12.2015 року Хмельницьким ПАТ „ВторметВ» (відправник) заповнено накладну №34554303 на перевезення вантажу залізничним транспортом до одержувача - ПрАТ „КераметВ» (Україна, м. Донецьк, вул. Калузька, 16а, код ЄДРПОУ 13508852). Згідно накладної станція відправлення - Гречани (Південно-Західна залізниця), станція призначення - Правда (Придніпровська залізниця), відправка - вагонна, номер вагона - 65882003, сплачено - 18877,00 грн.

Відповідно до штампу на накладній вантаж прибув на станцію Правда 13.12.2015 року.

Працівниками станції Правда Придніпровської залізниці 13.12.2015 року складено акт загальної форми №1190 про те, що в накладній №33554303 невірно вказано адресу отримувача. Фактично відправником в накладній вказано назву отримувача: ПрАТ „КераметВ» : адреса отримувача: м. Донецьк, Донецька область, вул. Калузька, 16-А. Отримувач з такою адресою на станції відсутній. Вагон затримано до вияснення. Окрім того, станцією Правда дано телеграму №24 від 13.12.2015 року на станцію Гречани Південно-Західної залізниці про те, що 13.12.2015 року поїздом 3601 прибув вагон №65882003, отримувач - ПрАТ „КераметВ» , адреса: Україна, м. Донецьк, вул. Калузька, 16а. Отримувач з такою адресою на станції Правда відсутній, тому вагон затриманий до вияснення.

У відповідь 13.12.2015 року на підставі листа ХПАТ „ВторметВ» №130 від 13.12.2015 року із повідомленням про правильну адресу ПрАТ „КераметВ» , станція Гречани надіслала телеграму їх вказівкою на правильну адресу отримувача: м. Київ, вул. Якіра, 8.

Як вбачається із відмітки на накладній №34554303 від 09.12.2015 року, товар зі станції Правда видано одержувачу 14.12.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, невірне зазначення відповідачем адреси одержувача вантажу, положення Статуту залізниць України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Матеріалами справи стверджується, що між сторонами виникли правовідносини з договору перевезення на підставі транспортної накладної №34554303 від 09.12.2015 року.

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначено у Статуті залізниць України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Як зазначено в ст. 6 Статуту, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених у накладну №34554303 від 09.12.2015 року відомостей підтвердив представник відправника - ОСОБА_2

Згідно з ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених ст. 129 Статуту, зокрема, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Виходячи з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

В свою чергу, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається із транспортної накладної №34554303 від 09.12.2015 року, розмір проїзної плати склав 18877,00 грн.

Таким чином, враховуючи невірне зазначення у накладній адреси одержувача, правильність нарахування штрафу позивачем, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача 94385,00 грн. штрафу за невірне зазначення у транспортній накладній адреси одержувача.

Окрім того, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Клопотання мотивоване тим, що помилка Хмельницьким ПАТО "Втормет" була допущена вперше, залізниці не завдано значних збитків, а також скрутним фінансовим становищем відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 2 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вищим господарським судом України у п. 3.17.4. постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших, передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

З матеріалів справи вбачається, зокрема, із транспортної накладної №34554303 від 09.12.2015 року, що вантаж надійшов на станцію Правда Південно-Західної залізниці 13.12.2016 року, при цьому, того ж дня відповідачем повністю виправлено помилку в адресі ПрАТ "Керамет", а 14.12.2015 року здійснено видачу вантажу одержувачу. Тобто, залізницею фактично не понесено збитків у зв'язку зі невірною вказівкою юридичної адреси отримувача.

Судом також приймається до уваги наданий Хмельницьким ПАТ "Втормет" баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2016 року та звіт про фінансові результати за І квартал 2016 року, якими підтверджується скрутне фінансове становище відповідача.

Отже, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання, є неспіврозмірним.

Відтак, розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру штрафних санкцій з п'ятикратного розміру провідної плати (94385,00 грн.) до одного розміру провізної плати (18877,00 грн.), оскільки зазначене відповідає вищевказаним нормам законодавства та матеріалам справи.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 18877,00 грн. штрафу за неправильно зазначену адресу одержувача в транспортній накладній №34554303 від 09.12.2015 року.

В частині розподілу витрат по сплаті судового збору судом приймаються до уваги положення п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, згідно яких у разі, якщо господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. Тому судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Хмельницького публічного акціонерного товариства „ВторметВ» (29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 109, код 00193157) на користь публічного акціонерного товариства „Українська залізницяВ» в особі регіональної філії „Придніпровська залізницяВ» публічного акціонерного товариства „Українська залізницяВ» (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Кіровський район, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ВП 40081237) 18 877,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 00 коп.) штрафу, 1415, 77 грн. (одна тисяча чотириста п'ятнадцять грн. 77 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 17.08.2016 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим. : 1 - до справи,2 - відповідачу (29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 109) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення