Постанова

від 16.08.2016 по справі 908/1596/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.08.2016р. справа №908/1596/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_5 (довіреність №1 від 16.05.2016р.); від відповідача: не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ», м. Токмак Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2016р. ( повний текст підписано 06.07.2016р.) по справі№908/1596/16 (суддя Серкіз В.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА КОН», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ», м. Токмак Запорізької області простягнення 181 708, 66грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІНА КОН», м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ», м. Токмак Запорізької області (Відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 181 708,66 грн. за договором поставки №25/12-15 від 25.12.2015р., з яких основного боргу в розмірі 88747,20грн. та пені в розмірі 92961,46грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2016р. у справі №908/1596/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА КОН» були задоволені в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ» 88 747,20грн. основного боргу та 92 961,46грн. пені.

Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати отриманого за договором товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2016р. у справі №908/1596/16 в частині стягнення пені в сумі 92961,46грн.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неправомірне задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, неврахування приписів ст.343 Господарського кодексу України та положень п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р., а також неналежне повідомлення Відповідача про дату розгляду справи, що позбавило останнього права на захист своїх прав.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Зубченко І.В., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 16.08.2016р. об 15.10.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 16.08.2016р. попри належну обізнаність про час і місце його проведення не з'явився, що, за висновком судової колегії, зважаючи на невизнання явку обов'язковою і доведення до відома суду своєї позиції безпосередньо в апеляційній скарзі, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засідання 16.08.2016р. проти апеляційної скарги заперечувала, наголошуючи на вжиття місцевим судом заходів з належного повідомлення про судові засідання та законності оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 25.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІНА-КОН» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ (Покупець) був укладений договір поставки № 25/12-15 (а.с.а.с.9-11), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в строки обумовлені Договором та додатковими угодами до нього.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 договору було встановлено, що товаром за цим договором є світлі нафтопродукти, що вимірюються в літрах або тоннах.

В п.3.1 Договору встановлено, що ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії товару та порядок розрахунків заздалегідь узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод (специфікацій), або рахунків-фактур на оплату.

Відповідно до п.3.2 договору, оплата вартості кожної конкретної партії товару здійснюється Покупцем терміном до 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку, або в порядку та строки обумовлені в додатковій угоді, рахунку-фактурі, які є невід'ємною частиною договору.

В свою чергу, п.3.3 та п.3.4 договору передбачено, що наданий Продавцем рахунок-фактура підлягає оплаті Покупцем шляхом переказу грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця. Датою оплати, вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Окрім цього, п.5.3 договору було встановлено, що уразі затримки Покупцем оплати за відвантажений товар, останній сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Строк дії договору, відповідно до п.7.1 цього договору, становить з дня підписання сторонами додаткової угоди, чи додатків до договору і діє до 31.12.2016р., а в частині взаєморозрахунків, до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, 08.01.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІНА-КОН» було здійснено поставку товару, а саме: бензину А-95 Євро - в об'ємі 2 025л., бензину А-92 - в об'ємі 8 212л. та дизельного палива ПЯ Євро - в об'ємі 12 063л. на загальну суму 325 765,95грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 08.01.2016р. (а.с.12), для отримання товару за якою, Відповідачем була видана довіреність № 1 від 08.01.2016р. (а.с.14), на ім'я директора ОСОБА_6 Суд звертає увагу на те, що наявність у вказаній довіреності Відповідача посилання на рахунок №1 від 08.01.2016р. та перелік всього передбаченого накладною №1 від 08.01.2016р. товару достатньою мірою вказує на наявність підстав для визначення початком передбаченого п.3.2. договору поставки стоку відліку 3-ьох банківських днів для оплати саме з 08.01.2016р.

Між тим, як було встановлено місцевим господарським судом, Покупцем було здійснено повернення частини поставленого товару, а саме: бензину А-92 в об'ємі 3 500л., бензину А-95 Євро в об'ємі 5100л. та дизельного палива ПЯ Євро в об'ємі 7 605л. на загальну суму 167018,75грн., що підтверджується возвратною накладною № 7 від 06.02.2016р. (а.с.13). Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар стала складати 158747,20грн.

В свою чергу, Відповідачем було здійснено протягом лютого-березня 2016р. часткову оплату за поставлений товар, а саме: 26.01.2016р. - 15000,00грн., 03.02.2016р. - 10000,00грн., 16.02.2016р. - 15000,00грн., 23.02.2016р. - 10000,00грн., 01.03.2016р. - 10000,00грн., 21.03.2016р. -10000,00грн., на загальну суму 70000,00грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями. (а.с.а.с.16-21). З урахуванням часткової оплати сума заборгованості стала складати 88747,20грн.

13.04.2016р. на адресу Відповідача за вих.№10 (а.с.15) було направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість станом на 13.04.2016р. у розмірі 88747,20грн. за укладеним договором поставки №25/12-15 від 25.12.2015р., проте Відповідач свого обов'язку з повної оплати за поставлений товар не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом, нарахувавши на суму заборгованості пеню на загальну суму 92961,46грн., передбачену п.5.2 договору.

Господарський суд Запорізької області, враховуючи доведеність матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним договором поставки, задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА КОН» у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір поставки №25/12-15 від 25.12.2015р. є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.655, ч.1ст.691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Сутність заявлених вимог полягає у стягненні з Відповідача частини несплаченої за поставлений товар суми коштів у розмірі 88747,20грн. та нарахованої на неї в порядку п.5.2 договору пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 70000,00грн., окрім цього, як було встановлено місцевим господарським судом, Відповідачем 06.02.2016р. було повернуто частину раніше отриманого товару на загальну суму 167018,75грн.

Таким чином, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку, зі здійснення повного розрахунку за товар, поставлений відповідно до видаткової накладної №1 від 08.01.2016р. в сумі 88747,20грн. (враховуючи часткові платежі та повернення товару на суму 167018,75грн.). Нездійснення такого розрахунку є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважає таким, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу, адже всупереч вимог ст.ст.4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи не містять належних доказів припинення означеного грошового зобов'язання виконанням або у будь-який інший спосіб, передбачений діючим законодавством.

В свою чергу, за змістом ст.610, 611, 625 Цивільного кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на пені, передбаченої п.5.2 договору поставки №25/12-15 від 25.12.2015р.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення з Відповідача суму основного боргу у розмірі 88747,20грн.

Між тим, проаналізувавши розрахунок пені, який був наданий Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.а.с.4-6) та розрахунок суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає, що при розрахунку пені місцевим господарським судом було залишено поза увагою безпідставне застосування Позивачем в якості розміру пені - 0,5 відсотків від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення (п.5.2 договору), адже такий розмір пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, а отже суперечить положенням ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, що також узгоджується з п.2.9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.

Таким чином, належна до стягнення сума пені, з урахуванням часткової оплати в розмірі 70000,00грн. та повернення частини отриманого товару за возвратною накладною №7 від 06.02.2016р. в розмірі 167018,75грн., в межах заявлених позовних вимог, становить:

- за період прострочення з 14.01.2016р. по 25.01.2016р. на суму заборгованості в розмірі 325765,95грн. - 4712,45грн;

- за період прострочення з 26.01.2016р. по 02.02.2016р. на суму заборгованості в розмірі 310765,95грн. - 2996,98грн.;

- за період прострочення з 03.02.2016р. по 05.02.2016р. на суму заборгованості в розмірі 300765,95грн. - 1087,70грн.;

- за період прострочення з 06.02.2016р. по 15.02.2016р. на суму заборгованості в розмірі 133747,20грн. - 1612,30грн.;

- за період прострочення з 16.02.2016р. по 22.02.2016р. на суму заборгованості в розмірі 118747,20грн. - 1002,03грн.;

- за період прострочення з 23.02.2016р. по 29.02.2016р. на суму заборгованості в розмірі 108747,20грн. - 917,65грн.;

- за період прострочення з 01.03.2016р. по 20.03.2016р. на суму заборгованості в розмірі 98747,20грн. розмір пені - 2380,75грн.;

- за період прострочення з 21.03.2016р. по 31.05.2016р. на суму заборгованості в розмірі 88747,20грн. - 7094,91грн.

Відтак, належна до стягнення сума пені, розрахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, про що доречно заявляв апелянт, становить 21 804,77грн., а не 92961,46грн., як було розраховано Позивачем та стягнуто судом першої інстанції. Таким чином, розмір безпідставно стягнутої з Відповідача пені становить пені - 71 156,69грн.

Доводи апелянта відносно неналежного повідомлення судом Відповідача про дату розгляду справи, що позбавило його права на захист своїх прав та інтересів, не підтверджено доказово у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, а саме не надано ані конвертів суду з відмітками про отримання відповідних ухвал, ані відповідного витягу з пошукової системи Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про стан поштових пересилань, з якого вбачалося б отримання відповідних ухвал суду після проведення судового засідання у справі, що зумовлює відхилення доводів апеляційної скарги в цій частині.

Проте, з огляду на допущені місцевим судом порушення при визначені належних до стягнення сум, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги і часткового скасування переглядуваного рішення на підставі п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, із прийняттям нового - про часткове задоволення позовних вимог.

Частковість задоволення апеляційних і позовних вимог за змістом ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює і розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги і перерозподіл витрат зі сплати судового збору за подання позову між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ», м. Токмак Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2016р. (повний текст підписано 06.07.2016р.) у справі №908/1596/16 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2016р. (повний текст підписано 06.07.2016р.) у справі №908/1596/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ», м. Токмак Запорізької області пені в розмірі 71 156,69грн., у зв'язку з чим викласти резолютивну частину рішення в новій редакції:

« 1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА-КОН», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ», м. Токмак Запорізької області про стягнення 181708, 66грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПМК-ПІВДЕНЬ (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Нова, буд. 25, код ЄДРПОУ 39694825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АФІНА-КОН (04211, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, б.6, корп.3, кв.3,4, код ЄДРПОУ 39939775) основного боргу в розмірі 88 747,20грн., пені в розмірі 21804,77грн. та судовий збір в розмірі 1658,28грн.

3.У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.»

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНА-КОН», м. Київ (04211, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, б.6, корп.3, кв.3,4,, код ЄДРПОУ 39939775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-ПІВДЕНЬ» (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Нова, буд. 25, код ЄДРПОУ 39694825) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1174,09грн.

4. Доручити Господарському суду Запорізької області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

5. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О.Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам, 3-у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСЗО