Постанова

від 16.08.2016 по справі 30/17-2583-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р.Справа № 30/17-2583-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

Суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Кіртока Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, за довіреностями;

від відповідача: не з'явився;

від ДВС: ОСОБА_3, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 24 червня 2016 року про задоволення скарги на дії ДВС

у справі №930/17-2583-2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"

до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Укрєксімтранс»

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2011р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства В«МАРФІН БАНКВ» - задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_4 підприємства В«УКРЄКСІМТРАНС" на користь Публічного акціонерного товариства В«МАРФІН БАНК" заборгованість за кредитом у сумі 629 704,37 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків у сумі 86 309,88 дол. США, пеню за несплату основного боргу у сумі 26 814 грн. 21 коп., пеню за несплату процентів за кредитом у сумі 221 339 грн. 02 коп., штраф у сумі 45 094 грн. 59 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

27 вересня 2011р. на виконання вищезазначеного рішення, господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

12.04.2016 року ПАТ «МАРФІН БАНК» звернулось до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ із заявою про прийняття до виконання судового наказу по даній справі, в якій повідомив що сума боргу згідно наказу по даній справі становить більш ніж 10 мільйонів гривень.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 22.04.2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження, на підставі того, що згідно відмітки на виконавчому документі залишок боргу становить 6 038 989,33 грн. (а.с.122).

27 травня 2016р. до господарського суду Одеського області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства В«МАРФІН БАНКВ» на дії Головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №30/17-2583-2011, згідно якої скаржник просить суд визнати неправомірною та скасувати Постанову ВП № 50911128 від 22.04.2016р. Головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2016р.; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області від 27.09.2011р.; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області від 27.09.2016р.

В обґрунтування скарги Публічне акціонерне товариство В«МАРФІН БАНКВ» зазначало, що Постанова ВП № 50911128 від 22.04.2016р. Головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 27.09.2016р. винесена всупереч ч.1 п.2 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що на Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Також, скаржник зазначав, що згідно наказу сума, яка стягується з ОСОБА_4 підприємства "УКРЕКСІМТРАНС" на користь Банку становить: заборгованість за кредитом у сумі 629 704,37 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків у сумі 86 309,88 дол. США, пеню за несплату основного боргу у сумі 26 814 грн. 21 коп., пеню за несплату процентів за кредитом у сумі 221 339 грн. 02 коп., штраф у сумі 45 094 грн. 59 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн., а державним виконавцем взято до уваги інформацію про суму заборгованості боржника зовсім іншу, до того ж таку, що не відповідає дійсності, адже грошові кошти від ПП "УКРЕКСІМТРАНС" в погашення заборгованості та на виконання наказу суду у справі № 30/17-2583-2011 не надходило.

Окрім того, скаржник звертав увагу суду на те, що відмітка про "залишок боргу у сумі 6 038 989 грн. 33 коп." зроблена на звороті наказу господарського суду Одеської області від 27.09.2016р. від руки, до того ж незрозуміло якою особою.

Вищевикладені факти, на думку скаржника, свідчать про незаконні дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_5 щодо винесення постанови ВП № 50911128 від 22.04.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 27.09.2016р. по справі № 30/17-2583-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 червня 2016 року у справі №930/17-2583-2011 скаргу Публічного акціонерного товариства В«МАРФІН БАНКВ» на дії Головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №30/17-2583-2011 - задоволено.

Визнано незаконними дії Головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №30/17-2583-2011 щодо винесення постанови ВП № 50911128 від 22.04.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 27.09.2016р. по справі №30/17-2583-2011.

Визнано недійсною та скасовано постанову ВП № 50911128 від 22.04.2016р. Головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2016р.

Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області від 27.09.2011р.

Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області від 27.09.2016р.

При винесенні ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що сума стягнення становить більше 10 млн. гривень (з урахуванням еквіваленту суми в іноземній валюті). При цьому, доказів часткового погашення заборгованості ПП В«УКРЄКСІМТРАНС" до матеріалів справи ані Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ані ПП В«УКРЄКСІМТРАНС", не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконні дії Головного Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що виразились у винесенні постанови ВП № 50911128 від 22.04.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 27.09.2016р. по справі № 30/17-2583-2011.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи та просив скасувати оскаржувану ухвалу суду.

Державний виконавець пояснив, що згідно відмітки на наказі залишок боргу становить 6 038 989,33 грн., надавати правову оцінку відповідним записам здійсненим на виконавчому документі, державний виконавець згідно наданими йому повноваженнями, не уповноважений.

Таким чином, апелянт вважає, що оскільки сума стягнення становить менше десяти мільйонів гривень, державним виконавцем у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» винесено правомірну постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2016 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, а тому, враховуючи обмеженість строку розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні 16.08.16 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2011р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства В«МАРФІН БАНКВ» - задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_4 підприємства В«УКРЄКСІМТРАНС" на користь Публічного акціонерного товариства В«МАРФІН БАНК" заборгованість за кредитом у сумі 629 704,37 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків у сумі 86 309,88 дол. США, пеню за несплату основного боргу у сумі 26 814 грн. 21 коп., пеню за несплату процентів за кредитом у сумі 221 339 грн. 02 коп., штраф у сумі 45 094 грн. 59 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

27 вересня 2011р. на виконання вищезазначеного рішення, господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.21 Закону, на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими, зокрема, сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

12.04.2016 року ПАТ «МАРФІН БАНК» звернулось до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ із заявою про прийняття до виконання судового наказу по даній справі, в якій повідомив що сума боргу згідно наказу по даній справі становить більш ніж 10 мільйонів гривень.

Частиною 1 ст.17 Закону встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

За положеннями ст.25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 22.04.2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження, на підставі того, що згідно відмітки на виконавчому документі залишок боргу становить 6 038 989,33 грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність та незаконність дій державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, виходячи з наступного.

Згідно ч.5 ст.12 вказаного Закону, сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Зі змісту зворотньої сторони копії наказу від 27.09.2011 року вбачається декілька нерозбірливих написів, в одному з яких зазначено «залишок боргу 6 038 989,33 грн.».

Судова колегія наголошує, що даний напис вчинений невідомою особою із зазначенням лише підпису, без зазначення прізвища, ініціалів, посади особи, яка вчинила зазначений напис. Встановлення зазначеної особи судом не виявляється можливим (а.с.119).

Судова колегія зазначає, що відомості про добровільне часткове виконання боржником грошового зобов'язання повинні підтверджуватись відповідними доказами у розумінні ст.ст.32-34 ГПК України.

Більш того, судова колегія звертає увагу, що в наказі визначена сума в боргу в доларах США та гривні. В матеріалах справи відсутні будь-які постанови виконавчої служби, заяви, повідомлення стягувача чи боржника, про часткове погашення заборгованості боржником, що являється обов'язком сторін.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що копія напису на зворотній стороні наказу - не являється тим доказом, на підставі якого державний виконавець міг дійти правомірного висновку про розмір суми боргу в розмірі 6 038 989,33 грн. та винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Тим паче, як зазначив апелянт, до повноважень державного виконавця не входить правова оцінка відповідного запису, здійсненого на виконавчому документів, тому він не повинен посилатись на зазначений напис в якості доказу часткового погашення заборгованості.

Надані представником Департаменту ДВС МУЮ до суду копії матеріалів виконавчих проваджень по даній справі містять лише постанови Департаменту ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.03.2016 року, від 22.04.2016 року, від 07.06.2016 року, які є аналогічними по суті, та ґрунтуються на підставі відмітки на виконавчому документі.

Доказів часткового погашення заборгованості боржником ані позивачем, ані представником ДВС не надано.

Згідно ч.1 ст.6 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.4 Закону №606-ХІV, державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на Державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

За приписами ст.124 Конституції України, частин другої статті 13 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями. Статтею 115 ГПК України також передбачена обов'язковість виконання судових рішень.

Будучи заключною стадією судового процесу, виконання судових рішень має забезпечувати реалізацію захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін.

Ухилення від виконання судових рішень протирічить інтересам держави і суспільства, підриває основи правосуддя і не сприяє захисту цивільних прав учасників судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що державний виконавець, приймаючи спірну постанову, порушив вищезазначені норми, тому апеляційний господарський суд вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною, правомірною та обґрунтованою, та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а отже оскаржувану судову ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 24 червня 2016 року у справі №930/17-2583-2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складений та підписаний 17.08.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Г.І. Діброва