cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2016Справа №910/28213/15
За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" простягнення 375 531,22 грн. За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" доКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" провизнання недійсною додаткової угоди Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Шмагалов О.В. по дов. № 196-134/КР від 12.01.2016
від відповідача: Єфіменко О.О. по дов. № б/н від 03.12.2016
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
02.11.2015 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" заборгованості за договором від 24.12.2009 №4/УНД/10-ГУ по право розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва 375 531,22 грн., з яких: 337 117,96 грн. основного боргу, 1920,08 грн. 3 відсотки річних, 658,96 грн. інфляційних втрат, 35 834,22 грн. пені.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач (КП "КИЇВРЕКЛАМА") посилається на те, що позивачем надано об'єкти та право для розміщення реклами згідно договору №4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009р. та додаткової угоди №№2 від 08.07.2015р., а відповідач належним чином зобов'язань щодо оплати наданих послуг не оплатив у зв'язку із чим за ним утворився борг в розмірі 337 117, 96 грн. Додатково позивачем (КП "КИЇВРЕКЛАМА") заявлено до стягнення 1 920, 08 грн. в якості 3% річних, 658, 96 грн. інфляційних, 35 834, 22 грн. пені.
30.12.2015р. від представника відповідача до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "ФЕДЯ-МЕДІЯ" до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" про визнання недійсною додаткової угоди № 2 до Договору №4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2015р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним та порушено провадження за ним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін 29.03.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Гаврилюк О.М., Гончарова С.А., Майданевич А.Г.) у задоволенні первісного позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" задовольнено повністю. Визнано недійсною з моменту підписання укладену між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА", Комунальним підприємством "Київський метрополітен", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" додаткову угоду №2 від 08.07.2015р. до Договору №4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009р.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016р. касаційну скаргу Комунального підприємства "Київреклама" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/28213/15 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Автоматичною системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 910/28213/15 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.
Суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 15.06.2016.
14.06.2016 через загальний відділ діловодства КП "Київреклама" надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких первісні позовні вимоги підтримує, а проти зустрічних позовних вимог заперечує з огляду на те, що договір № 4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009 та Додаткова угода № 2 до нього регулюють одні і ті ж правовідносини, стосуються одних і тих самих предмету, умов, сторін. Крім того, ініціювання укладення Додаткової угоди № 2 від 08.07.2015 до Договору № 4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009 було саме з боку відповідача, істотні умови самого договору не змінювались.
Крім того, як зазначає позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом свідомо та з отриманням вигоди користувався послугами щодо розміщення реклами весь час протягом строку дії Додаткової угоди № 2.
Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких проти первісних позовних вимог заперечує з огляду на те, що, на його думку, позивачем безпідставно у вигляді Додаткової угоди № 2 фактично укладено новий договір з відповідачем, що регулює правовідносини щодо розміщення зовнішньої реклами, необхідною умовою якого є наявність дозволу Департаменту містобудування та архітектури на розміщення зовнішньої реклами, у видачі якого позивачу за первісним позовом відмовлено, а тому останній позбавлений права протягом січня-червня 2015 року розміщувати рекламу на об'єкті.
У судовому засіданні 15.06.2016 представники сторін надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали викладені у свої пояснення правові позиції.
07.07.2016 від КП "Київметрополіте" надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
У судових засіданнях оголошувались перерви на 13.07.2016 та 01.08.2016.
У судовому засіданні 01.08.2016 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом було розглянуто та задоволено.
Судом продовжено строк розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 09.08.2016.
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав додаткові усні пояснення по суті спору, відповідно до яких первісні позовні вимоги підтримав, а роти зустрічних - заперечував.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, а зустрічні позовні вимоги підтримав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 09.08.2016р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
24.12.2009р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (надалі - Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" (надалі - Сторона 2) було укладено договір №4/УНД/10-ГУ (надалі - Основний договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Сторона 1 надає Стороні 2 об'єкти (їх окремі частини) та право для розміщення реклами - рекламних засобів (надалі - РЗ) на підставі виданих Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Погоджень на розміщення реклами на транспорті (далі - Погодження), а Сторона 2 використовує надалі об'єкти відповідно до Порядку розміщення реклами на транспортні комунальної власності м.Києва, затвердженого в установленому порядку (надалі - Порядок) і умов цього Договору та здійснює оплату за їх використання.
Згідно п.2.2 Договору об'єкти (їх окремі частини) із позначенням безпосередніх місць для розміщення РЗ та виду РЗ зазначаються в Додатках до цього Договору, які разом з Погодженням є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пунктів 3.1.1 та 3.1.2 Договору Сторона 1 зобов'язується до 5 числа поточного місяця формувати рахунки за розміщення РЗ згідно додатків до цього Договору; до 5 числа наступного, після звітного місяця, надавити для підписання Акт виконаних робіт.
Пунктом 4.2 Договору сторонами визначено, що оплата за цим Договором здійснюється в 3 денний термін з моменту отримання рахунку-фактури, але не пізніше 15 числа місяця, за яким здійснюється оплата (за умови надання Стороною 1 відповідних рахунків на оплату). За перший місяць дії нового Погодження оплата здійснюється не пізніше ніж 15 днів до початку розміщення РЗ.
Договір підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений печатками вступає в силу з дати його погодження в Головному управлінні транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і діє протягом п'яти років. Дата погодження Договору вказується на першій сторінці в правому верхньому куті (п.6.2 Договору).
Наявний в матеріалах справи Договір погоджений Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 24.12.2009р.
Відповідно до п.5.4 Договору за несвоєчасне або неповне внесення плати на виконання умов цього Договору Сторона 2 сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення (не оплати) від суми простроченого (неоплаченого) платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до Додатку №1 до Договору Сторона 1 надає Стороні 2 об'єкти, які закріплені на праві господарського відання для розміщення реклами, а саме:
1) назва підрозділу - КП "Київський метрополітен", вид РЗ - щит на будівлі станції "Площа Льва Толстого", площа одиниці РЗ м 2 - 56,0, місце розташування РЗ (№ маршруту, адреса розміщення, назва станції) - міжстанційний перехід "Хрещатик - Майдан Незалежності";
2) назва підрозділу - КП "Київський метрополітен", вид РЗ - банерна конструкція (пано) на фасаді будівлі станції "Площа Льва Толстого", площа одиниці РЗ м 2 - 258,72, місце розташування РЗ (№ маршруту, адреса розміщення, назва станції) - міжстанційний перехід "Хрещатик - Майдан Незалежності";
Також сторонами в Додатку №1 до Договору визначено термін розміщення - 60 (шістдесят) місяців. Розмір плати за розміщення РЗ в термін шістдесят місяців складає 589 155,60 грн., в тому числі за щит на будівлі станції "Площа Льва Толстого" 490 963,20 грн. та 98 192,60 грн. за банерну конструкцію (пано) на фасаді будівлі станції "Площа Льва Толстого".
В матеріалах справи міститься погодження №561/тр-к на розміщення реклами на транспорті комунальної власності м.Києва КП "Київський метрополітен" терміном дії 60 (шістдесят) місяців на щиті будівлі станції "Площа Льва Толстого" (56,0 кв.м.) та банерній конструкції (пано) на фасаді будівлі станції "Площа Льва Толстого" (258,72 кв.м.).
Таким чином, Договір підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений печатками вступив в силу з дати його погодження в Головному управлінні транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - 24.12.2009р. і діяв протягом п'яти років, тобто до 24.12.2014р.
31.08.2012р. між сторонами було погоджено Додаткову угоду №1 до Договору відповідно до якої сторони дійшли згоди, внести зміни у Додаток №1 Угоди до Договору та визначити вартість права на розміщення щитової конструкції на даху будівлі станції "Площа Льва Толстого" в розмірі 96,00 грн. в т.ч. ПДВ 16,00 грн. та банерної конструкції на будівлі станції "Площа Льва Толстого" - 123,60 грн. в т.ч. ПДВ 20,60 грн. за один кв.м. в місяць відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 №858 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві.
Інші умови вищевказаного Договору, які не зачеплені даною Додатковою угодою, є незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п.2 Додаткової угоди №1 до Договору).
07.08.2013р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (надалі - Первісний кредитор), КП "КИЇВРЕКЛАМА" (надалі - Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" (надалі - Боржник), укладено договір №41/08/13 (надалі - Договір №41/08/13).
Відповідно до п.1.1 Договору №41/08/13 Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор набуває права та обов'язки Первісного кредитора за договором від 24.12.2009р. №4/УНД/10-ГУ з усіма додатковими угодами та додатками до нього (надалі - Основний договір), який укладено між Первісним кредитором та Боржником за винятком прав Первісного кредитора за Основним договором, що стосується експлуатаційних потреб Первісного кредитора. Право вимоги, що передається, належить Первісному кредитору на підставі Основного договору.
Права вимоги за Основним договором, вказаними в пункті 1.1 цього Договору, вважаються переданими з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі документів що підтверджують право вимоги до Боржника (надалі - Акт приймання-передачі). Первісний кредитор нараховує та отримує плату передбачену Основним договором - по дату підписання Акту приймання-передачі, а Новий кредитор - з дати підписання Акту приймання-передачі включно і до закінчення строку дії Основного договору. Плата, отримана Первісним кредитором від Боржника до підписання Акту приймання-передачі за період після передачі права вимоги, повинна бути повернута Боржнику відповідно до п.2.2.3 цього Договору.
Договір №41/08/13 набуває чинності з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі документів, передбачених підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 цього Договору і діє до закінчення строку дії Основного договору та повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Акт приймання-передачі документів підписаний 30.08.2013р.
08.07.2015р. між КП "КИЇВРЕКЛАМА", надалі - Підприємство, Комунальним підприємством "Київський метрополітен", надалі - Балансоутримувач та Товариством з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа", надалі - Організація, підписано Додаткову угоду №2 до Договору №4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009р. (надалі Додаткова угода №2).
Згідно Додаткової угоди №2 сторони домовились, що Організація розміщує спеціальні рекламні конструкції на будівлях (спорудах) Балансоутримувача і сплачує щомісячно Підприємству кошти за право їх розміщення в наступному порядку:
1) вид рекламного засобу - банерна конструкція (пано) на фасаді будівлі; місце розміщення рекламного засобу та розмір - банерна конструкція (пано) на фасаді будівлі інженерного корпусу КМП на вул. В.Васильківській,22; загальна площа наданих рекламо місць кв.м. - 258,72 м2; плата за місяць без ПДВ (грн.) - 26 648,16; плата за місяць з ПДВ (грн) - 31 977,79 грн.;
2) вид рекламного засобу - щит на будівлі; місце розміщення рекламного засобу та розмір - щит на будівлі інженерного корпусу КМП на вул. В.Васильківській,22; загальна площа наданих рекламо місць кв.м. - 56,00 м2; плата за місяць без ПДВ (грн.) - 4 480,00; плата за місяць з ПДВ (грн) - 5 376,00 грн. Всього з ПДВ 37 353,79 грн.
Додаткова угода вважається укладеною та набирає чинності з моменту її належного підписання і скріплення печатками Сторін та погодження Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п.2 Додаткової угоди №2).
Права і обов'язки, передбачені цією Додатковою угодою, застосовуються до Сторін починаючи з 24 грудня 2014 року та діють до 24 вересня 2015 р. (протягом 9 місяців на підставі частини третьої статті 631 ЦК України) (п.3 Додаткової угоди №2).
Предметом спору у даній справі за первісним позовом є матеріально-правова вимога КП "Київреклама" до ТОВ "Федя-Медія" про стягнення суми заборгованості в розмірі 375 531, 22 грн, з яких основний борг - 337 117, 96 грн, за період з 24.12.2014 по 24.09.2015, а також 3% річних - 1 920, 08 грн, втрати від інфляції - 658, 96 грн, пеня - 35 834, 22 грн у зв'язку з простроченням сплати суми основної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог КП "Київреклама" посилається на те, що в порушення умов основного договору від 24.12.2009 № 4/УНД/10-ГУ та укладеної додаткової угоди № 2 від 08.07.2015 ТОВ "Федя-Медія" не здійснило з підприємством розрахунків за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва за період з 24.12.2012 по 24.09.2015. Первісним позивачем пеню нараховано на підставі п.5.4 Основного Договору.
Предметом спору у даній справі за зустрічним позовом є вимога ТОВ "Федя-Медія" до КП "Київреклама" про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 08.07.2015 до договору № 4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Федя-Медія" посилається на те, що додаткову угоду № 2 до основного договору позивач за зустрічним позовом підписав внаслідок помилки, тобто неправильного сприйняття фактичних обставин цього правочину, що вплинуло на його волевиявлення. При укладенні додаткової угоди № 2 до основного договору позивач помилково сприймав підстави укладення, предмет та зміст, що вплинуло на його підписання.
При цьому, ТОВ "Федя-Медія" зазначає про те, що строк дії основного зобов'язання, вказаний в основному договорі, сплинув 24.12.2014, у зв'язку з чим у КП "Київреклама" було відсутнє право як на зміну зобов'язання за основним договором шляхом продовження його дії, так і на стягнення оплати за додатковою угодою № 2 за період січень-вересень 2015 року. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідач за зустрічним позовом станом на дату її укладання не був власником місця, переданого останнім за спірним договором.
Також ТОВ "Федя-Медія" вказувало й на те, що йому було відмовлено у видачі дозволу на розміщення реклами на транспорті, отже, він був позбавлений права протягом спірного періоду розміщувати рекламу на об'єкті.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить із наступного.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання та права вимоги його виконання є, зокрема, відповідний договір.
Згідно з абз. 12 ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.
Статтею 18 Закону України "Про рекламу" передбачено, що розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється.
Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок).
Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок) розроблено відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про рекламу", "Про автомобільні дороги", "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067 (із змінами і доповненнями) (далі - Типові правила), та інших нормативно-правових актів.
У п. 1.3 Порядку дано такі визначення:
зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену;
Розділ ІІІ Порядку "Розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва" регулює відносини, що виникають між дозвільним органом, КП "Київреклама", балансоутримувачами та рекламодавцями або розповсюджувачами реклами у зв'язку з розміщенням реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, визначає порядок надання Погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Чинність цього розділу поширюється на розміщення реклами на території підприємств транспорту, Київського метрополітену, на зовнішній та внутрішній поверхнях інженерного облаштування, штучних споруд, будівель, транспортних засобів, що знаходяться на балансі підприємств транспорту та дорожнього господарства комунальної власності міста Києва.
Відповідно до п. 3.1.1 розділу ІІІ Порядку КП "Київреклама" укладає договори з балансоутримувачами та рекламорозповсюджувачами на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва (форма договору затверджується дозвільним органом).
Згідно з п. 4.1 розділу ІІІ Порядку видача погодження здійснюється у міському дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності.
Дозвільним центром, відповідно до даного Порядку, є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури.
Таким чином, уповноваженим органом на видачу погодження на розміщення реклами на транспорті є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
З огляду на те, що договір від 24.12.2009 № 4/УНД/10-ГУ припинив свою дію 24.12.2014 у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено, умов автоматичного продовження (пролонгації) строку дії вказаний договір не містить, а оспорювана додаткова угода № 2 укладена 08.07.2015 між КП "Київреклама", КП "Київський метрополітен" та ТОВ "Федя-Медія" 08.07.2015, тобто після припинення дії договору від 24.12.2009 року № 4/УНД/10-ГУ, у постанові Вищого господарського суду України від 18.05.2016 у справі № 910/28213/15 встановлено, що між сторонами було укладено новий договір.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.
Аналогічно, згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, в тому числі, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Судом встановлено, що 24.12.2009р. Головним управління транспорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ "Федя-Медіа" було надано погодження №561/тр-к на розміщення реклами на транспорті комунальної власності м.Києва КП "Київський метрополітен" терміном дії 60 (шістдесят) місяців на щиті будівлі станції "Площа Льва Толстого" (56,0 кв.м.) та банерній конструкції (пано) на фасаді будівлі станції "Площа Льва Толстого" (258,72 кв.м).
Інших документів, які б свідчили про наявність чинного, у тому числі станом на 08.07.2015р., дозволу отриманого позивачем за зустрічним позовом у період з січня по вересень 2015 року матеріали справи не містять.
Частинами першою та другою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, у статті 204 Цивільного кодексу України проголошується презумпція правомірності правочину. Така презумпція може бути спростована у двох випадках.
По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Отже, законодавець розмежовує правочини, недійсність яких прямо передбачена законом (нікчемні правочини), та оспорюванні правочини, тобто ті, які можуть бути визнані судом недійсними на вимогу заінтересованої особи.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
У п. 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" з цього приводу зазначено, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.
При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.
Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
На підтвердження наявної у відповідача за первісним позовом за вказаним Договором заборгованості позивачем за первісним позовом було надано рахунки №000000000000817 від 08.07.2015р. за період з 24.12.2014р. по 31.12.2014р. в розмірі 9 637,28 грн.; №000000000000812 від 08.07.2015р. за період з 01.01.2015р. по 31.01.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000810 від 08.07.2015р. за період з 01.02.2015р. по 28.02.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000811 від 08.07.2015р. за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000813 від 08.07.2015р. за період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000814 від 08.07.2015р. за період з 01.05.2015р. по 31.05.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000815 від 08.07.2015р. за період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000816 від 08.07.2015р. за період з 01.07.2015р. по 31.07.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000873 від 03.08.2015р. за період з 01.08.2015р. по 31.08.2015р. в розмірі 37 353,79 грн.; №000000000000981 від 02.09.2015р. за період з 01.09.2015р. по 23.09.2015р. в розмірі 28 650,36 грн.
Також, позивачем за первісним позовом надано акти приймання-передачі до Договору №4/УНД/10-ГУ на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва від 24.12.2009р., а саме №817 від 31.07.2015р. на суму 9 637,28 грн., №812 від 31.07.2015р. на суму 37 353,79 грн., №810 від 31.07.2015р. на суму 37 353,79 грн., №811 від 31.07.2015р. на суму 37 353,79 грн., №813 від 31.07.2015р. на суму 37 353,79 грн., №814 від 31.07.2015р. на суму 37 353,79 грн., №815 від 31.07.2015р. на суму 37 353,79 грн., №816 від 31.07.2015р. на суму 37 353,79 грн., №873 від 31.08.2015р. на суму 37 353,79 грн., №981 від 23.09.2015р. на суму 28 650,36 грн.
Зазначені рахунки та акти приймання-передачі були направлені позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом, що підтверджується описами вкладення та чеками, копії яких містяться в матеріалах справи.
Водночас, вказані акти прийому-виконання за період з 24.12.2014р. по 23.09.2015р. не підписані відповідачем за первісним позовом та не скріплені початковою відповідача за первісним позовом, а рахунки не містять відомостей про їх вручення або направлення на адресу відповідача за первісним позовом.
Однак, відсутність підписів уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Федя-Медія» не спростовує факт споживання послуг, визначених Додатковою угодою № 2.
Так, рекламні конструкції Товариства з обмеженою відповідальністю «Федя-Медія» на даху та фасаді будинку за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 22 перебували весь спірний період, що підтверджується листами КП «Київський метрополітен» № 01 від 14.01.2015, № 10 від 05.02.2015, від 27.03.2015, № 396-НЗК від 06.10.2015, № 437-НЗК від 20.10.2015 та № 127-НЗК від 01.02.2016.
Крім того, в матеріалах справи міститься лист відповідача за первісним позовом вих. № 1103/1 від 11.03.2015, відповідно до якого ТОВ «Федя-Медія» зверталось до КП «Київський метрополітен» з проханням продовження терміну дії перепусток визначеним у переліку особам та надання можливості підключення рекламних засобів до електроживлення.
З огляду на вищевикладене, та те, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не надано доказів на спростування обставин, викладених зазначених листах, суд приходить до висновку, що рекламні конструкції розміщувались та використовувались відповідачем за первісним позовом за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 22, в спірний період з 24.12.2014 по 24.09.2015.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зважаючи на те, що у Додатковій угоді № 2 не визначено строк виконання зобов'язання щодо оплати послуг з розміщення реклами, позивач за первісним позовом, з метою досудового врегулювання спору, звертався до відповідача за первісним позовом з претензією-вимогою № 196-13203/КР від 25.09.2015 про сплату заборгованості за період з 01.01.2015 по 24.09.2015 в сумі 337 117,96 грн.
Однак, дана вимога була залишена відповідачем за первісним позовом без реагування.
На день розгляду справи відповідачем за первісним позовом не здійснено сплату заборгованості у розмірі 337 117,96 грн.
Зважаючи на те, що, відповідно до Додаткової угоди № 2 надавались послуги з розміщення реклами, їх вартість підлягає відшкодуванню, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 337 117,96 грн.
Також, при зверненні з позовними вимогами, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 1920,08 грн - 3% річних та 658,96 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що Додатковою угодою № 2 строк для виконаня зобов'язання не встановлений, то, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, прострочення виконання зобов'язання починається після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.
Позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати за період з 15.07.2015 по 01.10.2015.
Враховуючи те, що в матеріалах справи міститься претензія-вимога від 25.09.2016, то станом на 01.10.2015 прострочення сплати основної заборгованості не настало, суд, з урахуванням меж позовних вимог, дійшов висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.
Також, при зверненні з позовними вимогами позивач за первісним позовом на підставі п. 5.4. Основного договору, нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 35 834,22 грн.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Зважаючи на те, що Основний договір припинив свою дію 24.12.2014, п. 5.4. даного договору не може бути застосований при нарахуванні пені за прострочення виконання зобов'язань, які виникли у спірний період, а додатковою угодою № 2 не передбачено застосування штрафних санкцій у виляді пені у разі неналежного виконання зобов'язань, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в чатині стягнення пені.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи, та зважаючи на те, що Додаткова угода №2 за своєю правовою природою є новим договором, що регулює правовідносини щодо розміщення реклами на транспорті з порушенням наведених норм Закону України "Про рекламу", Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 37/6253, то, за таких обставин, зустрічні позовні вимоги ТОВ "Федя Медіа" до КП "КИЇВРЕКЛАМА" обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоленим позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Первісні позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Федя-Медія» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36800696) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8, код ЄДРПОУ 26199714) 337 117 (триста тридцять сім тисяч сто сімнадцять) грн. 22 коп. основного боргу, 5 056 (п'ять тисяч п'ятдесят шість) грн. 77 коп. судового збору.
3. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.
4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" задовольнити повністю.
5. Визнати недійсною укладену між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА", Комунальним підприємством "Київський метрополітен", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" додаткову угоду №2 від 08.07.2015р. до Договору №4/УНД/10-ГУ від 24.12.2009р.
6. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВРЕКЛАМА" (04070, м. Київ, вул. Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код 26199714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Федя-Медіа" (04050, м. Київ, вул. Мельникова,12; ідентифікаційний код 36800696) судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.08.2016 .
Суддя Т.Ю. Трофименко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2016 |
Оприлюднено | 22.08.2016 |
Номер документу | 59756602 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні