Рішення

від 15.08.2016 по справі 210/3342/16-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3342/16-ц

Провадження № 2/210/1454/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" серпня 2016 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі :

головуючого судді Літвіненко Н.А.

при секретарі Рябченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача - ФОП ОСОБА_3 про захист прав споживача, посилаючись на те, що в липні 2013 року вона звернулася до відповідача із бажанням здійснити для себе закупівлю меблевих товарів на території Китайської Народної Республіки з подальшою їх оплатою та доставкою в Україну та 20.07.2013 року в якості передоплати послуг бронювання та організації обслуговування по програмі «Меблевий тур» оплатила за інформаційні послуги 17000,00 грн.

06.08.2013 року між нею та відповідачем було укладено Угоду про надання (бронювання) послуг, відповідно до п.1.1. якої відповідач за встановлену плату зобов'язувався забезпечити її послугами такими як: бронювання послуг з розміщення, перевезення, харчування, екскурсійних послуг, бронювання послуг гідів, перекладачів, інформаційні послуги та інші за що вона сплатила 06.08.2013 р. ще 18752,00 грн. за інформаційні послуги по Китаю (бронювання готелю, послуг) 06.09.-18.09.2013 року

Вказані послуги, відповідно Угоди з додатками, були пов'язані із подорожжю до Китаю в рамках програми «Меблевий тур в Гуанчжоу», якою передбачалось відвідування ринків та фабрик Китаю по виготовленню меблів, з метою закупівлі меблів.

У період часу з 06.09.2013 року по 18.09.2013 року вона та її чоловік, ОСОБА_4 відвідали меблеві фабрики та здійснили попереднє замовлення окремих видів меблів.

Після повернення з Китаю та попереднього замовлення необхідної кількості меблів, між ними було укладено Договір доручення МТ від 15.10.2013 року, у відповідності до умов якого (п.1.1.) вона доручає відповідачу за винагороду, за попередньою усною домовленістю, виконати технічне завдання на території Китайської Народної Республіки у містах Гуанчжоу, Фошань, Шунде в рамках «Меблевого туру» Замовника, а також виконати інші юридичні і фактичні дії у відповідності із умовами Договору і в інтересах Замовника. Відповідач умови договору не виконав у зв»язку з чим вона просить розірвати Договір доручення МТ від 15.10.2013 року, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 608641,47 грн., три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38683,98 грн., пеню у розмірі 17073,78 грн., та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що є в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, заперечень чи клопотань не надав.

Суд, взявши до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач ОСОБА_3 є суб'єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем та згідно публічних відомостей Міністерства юстиції України - витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є в матеріалах справи, здійснює, зокрема діяльність туристичних агентств (основний) (Код КВЕД 79.11).

В липні 2013 року позивач звернулась до відповідача із бажанням здійснити для себе закупівлю меблевих товарів на території Китайської Народної Республіки з подальшою їх оплатою та доставкою в Україну.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2013 р. позивач в якості передоплати послуг бронювання та організації обслуговування по програмі «Меблевий тур» оплатила за інформаційні послуги 17000,00 грн., що підтверджується квитанцією відповідача № 20/07 - 1.

06.08.2013 року між сторонами було укладено Угоду про надання (бронювання) послуг, відповідно до п.1.1. якої відповідач за встановлену плату зобов'язувався забезпечити позивача послугами такими як: бронювання послуг з розміщення, перевезення, харчування, екскурсійних послуг, бронювання послуг гідів, перекладачів, інформаційні послуги та інші. Позивач сплатила 06.08.2013 р. ще 18752,00 грн. за інформаційні послуги по Китаю (бронювання готелю, послуг) 06.09.-18.09.2013 р., що підтверджується квитанцією відповідача № 06/08 - 1.

Вказані послуги, відповідно Угоди з додатками, були пов'язані із подорожжю до Китаю в рамках програми «Меблевий тур в Гуанчжоу», якою передбачалось відвідування ринків та фабрик Китаю по виготовленню меблів, з метою закупівлі меблів.

У період часу з 06.09.2013 р. по 18.09.2013 р. позивач та її чоловік ОСОБА_4 відвідали меблеві фабрики та здійснили попереднє замовлення окремих видів меблів.

Після повернення з Китаю та попереднього замовлення необхідної кількості меблів, між сторонами було укладено Договір доручення МТ від 15.10.2013 року, у відповідності до умов якого (п.1.1.) позивач доручає відповідачу за винагороду, за попередньою усною домовленістю, виконати технічне завдання на території Китайської Народної Республіки у містах Гуанчжоу, Фошань, Шунде в рамках «Меблевого туру» Замовника, а також виконати інші юридичні і фактичні дії у відповідності із умовами Договору і в інтересах Замовника.

Пунктом 2.1.1. Договору передбачений перелік послуг, які зобов'язався надати відповідач, серед яких: здійснення активного контролю над супроводжуючим - перекладачем (абз. 3 п. 2.1.1. Договору), консолідацію товару за їх готовністю, на складі партнера до 30 днів (абз. 4 п. 2.1.1. Договору), приймання продукції (абз. 5. п. 2.1.1. Договору), організацію відправлення товару (абз. 7 п.2.1.1. Договору).

На підтвердження умов Договору та визначення вартості послуг відповідача, сторонами 15.10.2013 року була укладена Угода до Договору доручення МТ від 15.10.2013 р., згідно якої відповідач підтвердив зобов'язання із доставки вибраного позивачем товару, пункт призначення - місто Київ, доставку з м. Києва до м. Шацк позивач повинен був сплатити додатково; сторони підтвердили вартість закупленого позивачем товару на суму 33983 доларів США та погодили вартість послуг відповідача у розмірі 7% від вартості товару, в сумі 2378 доларів США, що відповідно до погодженого сторонами курсу розрахунку гривні до долара США склала - 19380,00 грн.

Згідно п.2 Додаткової угоди сторони погодили, що строк доставки товару в Україну складатиме 2 місяці з моменту виготовлення, перевірки та повної консолідації товару на складі в Китаї. Враховуючи те, що плановою датою консолідації та підготовки до відвантаження було 15.11.2013 р., датою виконання відповідачем його зобов'язань було 16.01.2014 року.

Відповідно до п.4.1. Договору оплата вартості товару відбувається після затвердження специфікації, а відповідно до п.4.2. Договору оплата послуг по відправленню відбувається поетапно.

Із наданих суду доказів вбачається, що позивач сплатила по договору доручення МТ - 186582,00 грн., що підтверджується квитанцією № 17/09-01 (що на той момент складало 23350,00 дол.США) та 20275,00 доларів США, що підтвердив відповідач зведеним розрахунком 29.05.2014 р. Також, згідно даного розрахунку вбачається, що загалом позивач сплатив 43625 дол.США, 4750 (повернення 08.03), таким чином сума сплати склала 38875,00 дол.США.

Станом на 16.01.2014 року, тобто, на дату, яка є граничним строком для доставки товару позивачу, відповідач свої зобов'язання не виконав, меблі не доставив.

29.05.2014 р. відповідач своїм розрахунком підтвердив оплату замовлення позивача.

Згідно ст. 256 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 633 ЦК України визначає, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.»

Оскільки позивачу меблі, на які вона розраховувала, взагалі не були доставлені, тобто, її доручення не було виконане відповідачем, це є істотне порушення договору доручення, тому вимога позивача щодо розірвання договору доручення МТ від 15.10.2013 р. та стягнення з відповідача сплачених нею коштів підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Збитками, згідно зі ст. 22 ЦК України, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи зазначене, так як відповідач порушив умови договору з нього підлягають стягненню кошти у розмірі 186582,00 грн. та 15525,00 дол.США (20275,00-4750,00), що станом на 24.06.2016 р. згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США - 2488,2929 грн.) становить 386307,47 грн., а також, так як поїздка до Китаю у вересні 2013 р. була здійснена саме для закупівлі меблів, відповідач повинен відшкодувати витрати позивача пов'язані із даною поїздкою, а саме, сплачені нею відповідачу послуги у розмірі 17000,00 грн. та 18752,00 грн..

Так як, на день винесення рішення суду офіційний курс НБУ за 100 дол.США склав 2511,5141 грн., розмір якого є більше заявлених вимог, але позивач вимоги не змінював, у позовній заяві на дату складання позивачем розрахунку курс становив менший, суд з власної ініціативи не може вийти за межі позовних вимог, тому вважає за можливе задовольнити вимоги, виходячи із вказаного позивачем у позовній заяві курсу НБУ за 100 Доларів США - 2488,2929 грн. станом на 24.06.2016 р.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 608641,47 грн. (186582,00+386307,47+17000,00+18752,00).

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, з відповідача підлягає стягненню розмір 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38683,98 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Період нарахування: з 17.01.2014 р. по 24.06.2016 р.

186582,00 * (3%/365*100%) * 891 (дні) = 13663,94 грн.

Період нарахування з 29.05.2014 р. по 24.06.2016 р.

15525,00 дол.США * (3%/365*100%) * 788 (дні) = 1005,51 дол.США = 25020,04 грн.

13663,94 грн. + 25020,04 грн. = 38683,98 грн.

Також, ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (а не неустойками), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 4.5 договору доручення, у разі ухилення виконавця від виконання послуг в установлений договором строк він сплачує пеню в розмірі 0,1 % від виплаченої вартості послуги за кожний день прострочення, що перевищує 10 днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було оплачено загалом по договору доручення, а додатковою угодою визначено вартість послуг у розмірі 19380,00 грн., тому з відповідача підлягає стягненню пеня, яка нараховується на дану суму.

Таким чином, розмір пені складає 17073,78 грн.

Період нарахування: з 27.01.2014 р. по 24.06.2016 р.

19380,00 грн.* 0,1%/100%* 881 (дні) = 17073,78 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон), - споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Продукція, у розумінні Закону, - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, особи яка її завдала, коли шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ю або смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач посилався на значний час тривалості здійсненого відповідачем порушення, виконати зобов'язання відповідач повинен був у січні 2014 р. Також, позивач посилався, що сума витрат позивача є досить значною, з моменту оплати позивачем коштів українська гривня зазнала значного падіння, ціни на товари підвищилися, позивач крім того, що втратив кошти, повноцінно не міг жити, адже перебував у постійному стресі, не міг придбати меблі для житла, адже всі кошти він передав відповідачу. Також, позивач декілька раз був вимушений приїздити до м. Києва, щоб відшукати відповідача та вимогами повернути кошти, в подальшому, коли відповідач перестав навіть відповідати на дзвінки, переживання позивача ще значно зросли. Також, відповідач здійснив позивачу незручності, що пов'язані із далеким перельотом, переживанням в зв'язку з цим і дана поїздка виявилась нікчемною та безрезультатною, тому позивач просив суд стягнути моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Враховуючи наведені вище доводи та тривалість здійсненого відповідачем порушення, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає моральна шкода у розмірі 10000,00 грн., в решті - відмовити.

Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позивач при зверненні до суду з позовною заявою, на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» була звільнена від оплати судового збору, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог судовий збір належить стягнути з відповідача в дохід держави.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 256, 530, 546, 549, 625, 629, 633, 652, 653, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача - задовольнити частково.

Розірвати Договір доручення МТ від 15.10.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 608641,47 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38683,98 грн. та пеню у розмірі 17073,78 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 6357,15 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Н. А. Літвіненко