Номер провадження: 22-ц/785/4476/16
Головуючий у першій інстанції Галич О. П.
Доповідач Драгомерецький М. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.
суддів: Парапана В.Ф., Громіка Р.Д.
при секретарі: Томашевській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Вита - Мед» на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року за позовом приватного підприємства «Вита - Мед» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а:
26 серпня 2015 року ПП «Вита-Мед» звернулось до суду із позовом, який у подальшому було уточнено, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії.
06 вересня 2006 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію приватного підприємства «ВИТА-МЕД», яке створене двома засновниками - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою надання послуг в галузі медичної практики. На посаду директора обрано ОСОБА_5, який незмінно займав посаду директора ПП «ВИТА-МЕД», починаючи від дати заснування підприємства у 2006 році.
В 2011 році, за рекомендацією співзасновника ОСОБА_4, до штату підприємства прийнято громадянку ОСОБА_3, яка тривалий час працювала з ОСОБА_4 на інших його підприємствах у зв'язку з чим останній і рекомендував її на посаду головного бухгалтера до підприємства «ВИТА-МЕД».
Довіряючи своєму партнеру, директор ОСОБА_5 прийняв на посаду головного бухгалтера ПП «ВИТА-МЕД» ОСОБА_3. Навесні 2014 року між співзасновниками виник корпоративний спір, з метою уникнення конфлікту, ОСОБА_5 пропонував вирішити спір шляхом викупу частки ОСОБА_4 в статутному капіталі або розділити підприємство між співзасновниками.
Натомість ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про перерозподіл часток в ПП «ВИТА-МЕД», до якого було надано копію аудиторського висновку аудитора ОСОБА_6 від 03.03.2014р. Згідно з вказаним аудиторським висновком, в період з 25.02.2014р. по 03.03.2014р. аудитор ОСОБА_6 проводила дослідження документації ПП «ВИТА-МЕД» на замовлення ОСОБА_4.
Згодом було виявлено, що після проведення зазначеної аудиторської перевірки, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не повернули документацію до ПП «ВИТА-МЕД». Через триваюче правопорушення з неправомірного вилучення документації за межі підприємства, ПП «ВИТА-МЕД» звернулось до правоохоронних органів з відповідною заявою про ознаки скоєння щодо підприємства «ВИТА-МЕД» злочинів.
За результатами розгляду вказаної заяви розпочато кримінальне провадження, в межах якого встановлено, що незаконно вилучена документація ПП «ВИТА-МЕД» досі знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у повному доступі громадянки ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_4
18 лютого 2015 року слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси постановлена ухвала про надання слідчому Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Джемієву Е.О. тимчасового доступу до речей та документів ПП «ВИТА-МЕД», які перебувають за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовились виконувати ухвалу слідчого судді та не надали слідчому доступу до документації підприємства «ВИТА-МЕД». Оскільки вся документація ПП «ВИТА-МЕД» є його власністю, та була неправомірно вилучена за межі підприємства, «ВИТА-МЕД» має право на безумовне повернення свого майна. У зв'язку з вказаним позивач звернувся до суду із даним позовом та просить його задовольнити у повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Пояснив, що при цьому його довірителі не мають витребуваних документів, а отже позовні вимоги необґрунтовані, стороною позивача не надано жодних доказів про знаходження документів у відповідачів.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПП «ВИТА-МЕД» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задвольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст..308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
Статтею 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Матеріалами справи встановлено, що 06 вересня 2006 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію приватного підприємства «ВИТА-МЕД» яке створене двома засновниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою надання послуг в галузі медичної практики.
Відповідно до аудиторського висновку аудитора ОСОБА_6 від 03.03.2014р., в період з 25.02.2014р. по 03.03.2014р. аудитор ОСОБА_6 проводила дослідження документації ПП «ВИТА-МЕД» на замовлення ОСОБА_4
Директору ПП «ВИТА-МЕД» ОСОБА_5 не повідомлено про ініціювання аудиторської перевірки, про надання сторонній особі документації підприємства, а також не отримано дозволу на доступ до документів підприємства. Перевірка проводилась за адресою АДРЕСА_1 на території Міської лікарні № 11, тобто, за межами території ПП «ВИТА-МЕД».
Крім того, в тексті аудиторського висновку аудитора ОСОБА_6 вказувалось, що вся документація ПП «ВИТА-МЕД» надана ОСОБА_4 та бухгалтером підприємства, але не уточнювалось копії чи оригінали.
Враховуючи, що директор ОСОБА_5 не надавав дозволу на вилучення документації підприємства, видано Накази №5/2014 та №6/2014 від 30.07.2014р., згідно з яким всі працівники ПП «ВИТА-МЕД» повинні надати пояснення щодо причин відсутності документації підприємства на її звичному місці зберігання. Також зазначеним Наказом №5/2014 від 30.07.2014р. громадянку ОСОБА_3 зобов'язано повернути всю незаконно вилучену документацію підприємства «ВИТА-МЕД».
Через триваюче правопорушення з неправомірного вилучення документації за межі підприємства, ПП «ВИТА-МЕД» звернулося до правоохоронних органів з відповідною заявою та за результатами розгляду якої розпочато кримінальне провадження №12014160250001093, в межах якого встановлено, що документація підприємства вивезена до приміщень, неконтрольованих директором ПП «ВИТА-МЕД», тобто не була надана слідчому, тому немає підстав стверджувати, що документи знаходяться у розпорядженні відповідачів.
18 лютого 2015 року слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси постановлена ухвала про надання слідчому Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Джемієву Е.О. тимчасового доступу до речей та документів ПП «ВИТА-МЕД», які перебувають за адресою АДРЕСА_1.
Відповідачі отримали ухвалу слідчого судді та не надали слідчому доступу до документації підприємства «ВИТА-МЕД». Разом з тим відповідачі надали пояснення, що до зазначеної документація ПП «ВИТА-МЕД» вони ніякого відношення не мають.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, так як позивачем не булі доведені ті обставини, що витребувані позивачем документи знаходяться у відповідачів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Вита - Мед» відхилити, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький
В.Ф.Парапан
Р.Д.Г ромік
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2016 |
Оприлюднено | 23.08.2016 |
Номер документу | 59766528 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Драгомерецький М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні