Рішення

від 10.08.2016 по справі 905/1856/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.2016 Справа № 905/1856/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі Паніній Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , м.Харків

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» , м.Білицьке, м.Добропілля, Донецька обл..

про стягнення 89 538,36 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник по довіреності б/н від 27.04.2015 р.

від відповідача - ОСОБА_3- представник за довіреністю б/н б/д.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , м.Харків звернувся з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» , м.Білицьке, м.Добропілля, Донецька обл.. про стягнення за договорами поставки №ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р. суму основної заборгованості у розмірі 8 702,21 грн., суму пені у розмірі 4341,34 грн., 3% річних у розмірі 769,82 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 6664,93 грн., №ДУ-2014/232-КП від 11.02.2014 р. суму основної заборгованості у розмірі 35 347,20 грн., суму пені у розмірі 8 662,92 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 13 597,33 грн., 3% річних у розмірі 1 452,61 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору поставки №ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р., додаткової угоди до нього, специфікації до нього від 26.06.2014, 15.08.2014,19.12.2014, видаткових накладних №000000340 від 11.07.2014, № 798 від 29.07.2014, №414 від 22.08.2014, № 20 від 20.01.2015, товарно-транспортних накладних №1107-07 від 11.07.2014, №2907-02 від 29.07.2014, №59000071137002 від 26.08.2014, №59998015827058 від 20.12.2014, довіреностей на отримання цінностей № 798 від 10.07.2014, №39 від 21.08.2014, № 3 від 13.12.2014, договору поставки№ ДУ-2014/232-КП від 11.02.2014 р., додаткової угоди до нього, від 27.06.2014 р., специфікацій до нього від 01.07.014р. та від 08.12.214 р., видаткової накладної 000000348 від 14.07.2014р., №543 від 22.12.2014 р.. транспортної накладної №59998011087434 від 14.07.2014 р., №59998015414679 від 26.12.2014 р., довіреності на отримання матеріальних цінностей №766 від 02.07.2014., №1412від 22.12.2014 р., претензій направлених на адресу відповідача.

22 червня 2016 року у судовому засіданні відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

04 серпня 2016 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав порушення судом правил об'єднання позовних вимог у одній позовній заяві. Відповідач вважає, що відносини за договорами № ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р. та № ДУ-2014/232-КП виникли з різних правових підстав, а тому об'єднання позовних вимог за даними договорами унеможливлює розгляд справи по суті.

Суд відмовляє у задовленні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав порушення судом правил об'єднання позовних вимог у одній позовній заяві. При прийнятті позовної заяви до розгляду, судом встановлено, що відносини за договорами № ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р. та № ДУ-2014/232-КП виникли з одних і тих же підстав, предмет договорів є однаковим, а тому об'єднання позовних вимог пов'язаними між собою підставами виникнення та поданими доказами не ускладнить розгляд справи по суті.

Того ж дня відповідачем подана заява про застосування строку позовної давності до нарахування пені в порядку статті 258 ЦК України.

08 серпня 2016 року від відповідача також через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в порушення п.4.4. договору представником покупця не вказана на видатковій накладній дата приймання продукції, а дата видаткової накладної не може вважатися датою поставки продукції, від якої відраховується строк на оплату, тому позивачем не доведений факт порушення відповідачем строку на виконання грошового зобов'язання.

Також, відповідач у відзиві стверджує, що видаткові накладні, що міститься у матеріалах справи підписані від імені відповідача неуповноваженою особою, довіреності на ім'я зазначеної у накладних особи відповідачем не видавалися, а тому такі видаткові накладні, на які посилається позивач, не є первинними документами. За словами відповідача, уповноваженою особою на отримання матеріальних цінностей є ОСОБА_4

Окрім того, відповідачем 08 серпня 2016 року подане клопотання про залишення позову без розгляду, яке вмотивоване тим, що позовна заява підписана неуповноваженою особою. На думку відповідача, з довіреності позивача не вбачається наявність повноважень на представництво інтресів у господарських судах.

09 серпня 2016 року від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких позивач вказав, що доводи викладені у відзиві є безпідставними та не аргументованими. Зокрема, позивач зазначив, що всі підписи посадових осіб відповідача на видаткових накладних та довіреностях на отримання продукції скріплені печаткою підприємства - відповідача, тому є належними доказами по справі.

Суд долучив до матеріалів справи всі клопотання та документи.

У судовому засіданні 10 серпня 2016 року, позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та представив суду довіреність б/н від 05.07.2016р., з якої чітко вбачаються повноваження представника позивача - ОСОБА_2 на представництво інтресів позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , м.Харків, в усіх судових установих, зокрема і Господарських судах України.

Суд долучив документ до матеріалів справи.

Відповідач того ж дня подав клопотання про зупинення провадження по справі №905/1852/16 до вирішення по суті справи №905/2291/16 про внесення змін договору поставки №ДУ-2014/232-КП від 11.02.2014 р. та набрання ним законної сили, на підставі ч. 1 статті 79 ГПК України. На підтвердженя останнього, позивачем надано суду копію позовної заяви по справі №905/2291/16.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження по справі. Зупинення провадження по справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження по справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі,-у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до Роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ст.79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

З'ясувавши підстави з яких відповідач просить внести зміни до договору №ДУ-2014/232-КП від 11.02.2014, укладений між позивачем та відповідачем, що є предметом спору по справі №905/2291/16, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи по суті.

У судовому засіданні відповідач заперечив проти задовлення позовних вимог у повному обсязі та підтримав заявлене клопотання щодо застосування строку позовної давності до пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін та оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2014 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КарнеолВ» , м.Харків, (Постачальник, позивач по справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» , м.Добропілля, м.Білицьке, Донецька обл., (Покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки № ДУ-2014/86-КП, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі по тексту-продукція), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену йому у власність продукцію у відповідності до передбачених договором умов. (п.п.1.1, 1.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору, поставка продукції відбувається партіями в асортименті, кількості,у строки, за ціною та якісними показниками, погодженими сторонами у договорі та специфікаціях до нього, які є невід'ємною частиною вказаного договору.

Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом щодо якості та/або товарно-супровідним документом.

Поставка продукції відбувається на умовах DDP, відповідно до «ІНКОТЕРМС-2000», з урахуванням умов та поправок, зазначених у специфікаціях.(п.4.2 договору).

Місце призначення також погоджується сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

У зв'язку з вищезазначеними умовами договору, сторонами підписані специфікації від 26.06.2014р. , 15.08.2014р. ,19.12.2014р. на поставку товару, за якими сторони погодили поставку продукції, а саме, лакофарбову продукцію та побутову техніку, із зазначенням їх найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки та оплати.

За умовою п.2 вказаних Специфікацій розрахунок за поставлену постачальником продукцію відбувається покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.

Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Договір № ДУ-2014/86-КП від 31.12.2014 р. набирає чинності з дати його підписання уповноваженими сторонами та дійсний до 31.12.2014.

У разі не виконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Враховуючи викладене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

На виконання умов договору та відповідних специфікацій до нього позивач поставив товар на суму 18702,21 грн. на підставі довіреностей на отримання цінностей № 798 від 10.07.2014, №39 від 21.08.2014, № 3 від 13.12.2014З, що підтверджується видатковими накладними №000000340 від 11.07.2014, № 798 від 29.07.2014, №414 від 22.08.2014, № 20 від 20.01.2015, товарно-транспортними накладними №1107-07 від 11.07.2014, №2907-02 від 29.07.2014, №59000071137002 від 26.08.2014, №59998015827058 від 20.12.2014.

З представлених видаткових та товарно-транспортних накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про його фактичне отримання. Тобто, за своїми ознаками така накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

З урахуванням умов оплати, вказаних у специфікаціях, за видатковою накладною №000000340 від 11.07.2014 відповідач повинен був оплатити товар до 08.10.2015р., №798 від 29.07.2014 до 26.10.2014, №414 від 22.08.2014, до 19.11.2014р., № 20 від 20.01.2015р. до 19.04.2015р.

Окрім того, 11.02.2014 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КарнеолВ» , м.Харків, (Постачальник, позивач по справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» , м.Добропілля, м.Білицьке, Донецька обл., (Покупець, відповідач по справі) було укладено аналогічний договір поставки № ДУ-2014/232-КП, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію, а саме: кондиціонери та побутову техніку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену йому у власність продукцію у відповідності до передбачених договором умов. (п.п.1.1, 1.2 договору).

На виконання умов договору, сторонами підписані специфікації від від 01.07.014р. та від 08.12.214 р на поставку товару, за якими сторони погодили поставку продукції, а саме, лакофарбову продукцію та побутову техніку, із зазначенням їх найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки та оплати.

За умовою п.2 вказаних Специфікацій розрахунок за поставлену постачальником продукцію відбувається покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90 календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.

Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №766 від 02.07.2014., №1412від 22.12.2014 р., поставлено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 35347,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №000000348 від 14.07.2014р., №543 від 22.12.2014 р., транспортними накладними №59998011087434 від 14.07.2014 р., №59998015414679 від 26.12.2014 р.,

З представлених видаткових та товарно-транспортних накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про його фактичне отримання. Тобто, за своїми ознаками така накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

З урахуванням умов оплати, вказаних у специфікаціях, за видатковою накладною №000000348 від 14.07.2014р. відповідач повинен був оплатити товар до 10.10.2015р., №543 від 22.12.2014 р. до 27.03.2015 р.

Проте, як вказує у позовній заяві позивач, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, вартість поставленої продукції у строки встановлені договорами та специфікаціями до них не сплатив.

Таким чином, за загальна сума основного боргу за договорами поставки № ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р. та № ДУ-2014/232-КП від 11.05.2014 р. складає 54049,41 грн. Станом на час подачі позовної заяви до суду відповідачем зобов'язання щодо оплати за отриманий товар у повному обсязі не виконано, заборгованість не сплачена.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що представником покупця не вказана на видатковій накладній дата приймання продукції, суд вважає також безпідставними, оскільки в порушення умов договору представник відповідача не поставив дату приймання продукції, тому датою приймання продукції вважається дата вказана в накладній.

Посилання відповідача на відсутність підпису уповноваженої на отримання продукції особи, ОСОБА_4, на видаткових накладних визнаються судом безпідставними з наступних підстав.

В матеріалах справи представлені належним чином оформлені довіреності на отримання матеріальних цінностей виданих на ім'я уповноважених осіб, що збігаються з особами, які згідно з видатковими накладними, отримали продукцію. Останні підписані керівником, скріплені печаткою підприємства. Довіреність на ім'я ОСОБА_4 у матеріалах справи відсутня, а копії видаткових накладних посилання на вказану особу не містять.

З огляду на те, що як вже встановлено судом вище, представлені видаткові та товарно-транспортні накладні підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, про її фактичне отримання уповноваженими особами та є належними доказами передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції, суд не приймає доводи відповідача про необізнаність настання строків її оплати.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КарнеолВ» , м. Харків, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 54049,41 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних витрат у сумі 20262,26 грн., 3% річних у сумі 2222,43 грн. та пені у сумі 13004,26 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожень день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як встановлено судом вище, першим днем прострочення сплати грошових коштів є 09.10.2014р., тому пеня підлягає нарахуванню з моменту виникнення заборгованості з оплати товару, а саме за договором №ДУ-2014/86-КП з 09.10.2014 р. по 09.04.2015 р.(ВН №000000340 від 11.07.2014р, ) з 27.10.14 по 27.04.2015 р. (ВН №798 від 29.07.2014), з 24.11.2014р. по 24.05.2015р. (ВН №414 від 22.08.2014), з 22.04.2015 р.- по 22.10.2015 р., за договором ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 з 13.10.2014 по 13.04.2015 р.,(ВН №000000348 від 14.07.2014), з 24.03.2015-24.09.2015 р. (ВН №798 від 22.12.2014р.)

Згідно з статтею 258 ЦК України до стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

За приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, перебіг позовної давності щодо стягнення пені за останньою накладною починається з 24.03.2015 р. та закінчується 24.03.2015 р.

Оскільки станом на момент звернення до суду сплив строк позовної давності та відповідачем заявлене відповідне клопотання, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 13004,26 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у сумі 20262,26 грн., у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.5.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 2222,43 грн. в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 258, 267, 526, 610,611,612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , м.Харків до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» , м.Білицьке, м.Добропілля, Донецька обл.. про стягнення за договорами поставки №ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р. суму основної заборгованості у розмірі 18702,21 грн., суму пені у розмірі 4 341,34 грн., 3% річних у розмірі 769,82 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 6 664,93 грн., №ДУ-2014/232-КП від 11.02.2014 р. суму основної заборгованості у розмірі 35 347,20 грн., суму пені у розмірі 8662,92 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 13 597,33 грн., 3% річних у розмірі 1452,61 грн. та судові витрати задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» (85043, Донецька обл., м.Білицьке, м.Добропілля, вул.Красноармійська, 1-Аа, ЄДРПОУ 37014600) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , (61057, м.Харків, вул. Сумська,13, ЄДРПОУ 14108706) за договором поставки №ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р. суму основної заборгованості у розмірі 18702,21 грн., 3% річних у розмірі 769,82 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 6 664,93 грн., за договором №ДУ-2014/232-КП від 11.02.2014 р. суму основної заборгованості у розмірі 35347,20 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 13 597,33 грн., 3% річних у розмірі 1452,61 грн. ( всього 76534, 10 грн. ) та судові витрати у розмірі 1378 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.08.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2016р.

Суддя Л.Д. Подколзіна