Рішення

від 26.07.2016 по справі 908/1408/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.2016                     Справа № 908/1408/16                               

Господарський суд Донецької області у складі:                     судді          Овсяннікової О.В.,

при секретарі судового засідання                                                  Вороній І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Державного підприємства «Редакція журналу «Технополіс», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт», м. Донецьк

про стягнення 22 286,35 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача:           не з'явився

від відповідача:           не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство «Редакція журналу «Технополіс» звернулось з позовом до господарського суду Запорізької області в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» 22 286,35 гривень з яких: 11 664,00 гривень заборгованості, 1 003,12 гривень річних, 9 619,23 гривень інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов'язання за договором на розповсюдження друкованих видань по передплаті № 32/ВИД від 01.02.2012 ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач за надані послуги не розрахувався в повному обсязі, тому за ним налічується борг за прострочку оплати якого нараховуються інфляційні та річні на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26 травня 2016 року матеріали позовної заяви були передані за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31 травня 2016 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач відзиву по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з'явився. Про час і місце проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому суд розглядає справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В :

01 лютого 2012 року між сторонами був укладений договір на розповсюдження друкованих видань по передплаті № 32/ВИД, згідно за яким Замовник (позивач) надає Розповсюджувачу (відповідачу) видання, а Розповсюджувач здійснює передплату і кур'єрську доставку видання передплатникам.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання і до 31 грудня 201_ року і вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення договору не надійде заява від однієї зі сторін про відмову від даного договору або про його перегляд.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2012 сторони погодили строк дії договору до 31.12.2013 та вартість одного примірника видання на І півріччя 2013 року.

За правовою природою відносини, що склалися між сторонами є господарсько-правовими та підпадають під правове регулювання Цивільного кодексу України.

Згідно п.3.1. договору Розповсюджувач оплачує замовлені передплатні тиражі видання за цінами, узгодженими Протоколом узгодження ціни, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем подачі замовлення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Замовника. Порушення Замовником терміну виходу або доставки видання є підставою для затримки Розповсюджувачем оплати за відповідний строк.

Позивач доставив відповідачу передбачені договором передплатні тиражі у січні-червні 2013 року на загальну суму 8 640,00 гривень, що підтверджується накладними за цей період підписаними та скріпленими печатками підприємств.

Накладні підписані відповідачем без зауважень, а тому суд вважає, що послуги були надані відповідно до умов договору і замовлень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, тому вказана сума є його боргом.

За змістом наданого відзиву відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо послуг наданих у липні-листопаді 2013 року, то господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

До матеріалів справи позивачем додані замовлення на видання та підписані ним одноосібно накладні за спірний період, проте не надано жодних доказів фактичної передачі замовлених видань або передачі вказаних накладних для підписання відповідачу.

Крім того, у матеріалах справи відсутній протокол узгодження ціни на періодичні видання на ІІ півріччя 2013 року, що унеможливлює встановити вартість видань за цей період.

Недоведеність правової підстави позову та правомірності позовних вимог є підставою для відмови у позові.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів своїх вимог щодо стягнення заборгованості за договором на розповсюдження друкованих видань по передплаті № 32/ВИД від 01.02.2012 у розмірі 3 072,00 гривень, а також нарахованих на цю суму інфляційних та річних.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

Позивачем нараховані 3% річних в розмірі 769,48 гривень за період з 11.02.2013 по 20.04.2016, інфляційні втрати в розмірі 7 068,62 гривень за період за той самий період.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року та приписи статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань», господарський суд дійшов висновків, що розмір нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат є вірним.

Беручи до уваги, що позовні вимоги частково обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не оспорені, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з винної сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Редакція журналу «Технополіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» про стягнення 22 286,35 гривень – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» (83017, місто Донецьк, вулиця Овнатаняна, будинок № 63; код ЄДРПОУ – 23522899) на користь Державного підприємства «Редакція журналу «Технополіс» (49050, місто Дніпропетровськ, вулиця Козакова, будинок № 3; код ЄДРПОУ – 37986818) 8 640,00 гривень заборгованості, 769,48 гривень річних, 7 068,62 гривень інфляційних втрат, 1 018,88 гривень судового збору.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 26.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.08.2016.

Суддя                     О.В. Овсяннікова