Рішення

від 08.08.2016 по справі 905/1925/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.08.2016 Справа № 905/1925/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі Паніній Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФВ» , м.Добропілля, Донецька обл..

про стягнення 19 813,19 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник по довіреності б/н від 27.04.2015 р.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , м.Харків, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФВ» , м.Добропілля, Донецька обл., про стягнення за договором поставки №ЦД-2014/65-КП від 11.02.2014 р. суми основної заборгованості у розмірі 10935,84 грн., суми пені у розмірі 2124,81 грн., 3% річних у розмірі 522,76 грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 6 229,78 грн. та судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №ЦД-2014/65-КП від 11.02.2014 р.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору поставки №ЦД-2014/65-КП від 11.02.2014 р., додаткових угод та специфікацій до нього, видаткових накладних №000000309 від 24.06.2014, № 000000359 від 23.07.2014, №389 від 14.08.2014, довіреностей на отримання цінностей № 412 від 03.06.2014, №574 від 04.08.2014, актів про надання послуг №24485 від 31.07.2014, №26597 від 31.08.2014 р. та претензії направленої на адресу відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами на підставі вимог ст.75 ГПК України, так як матеріалів у справі цілком достатньо для її розгляду, правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -

ВСТАНОВИВ :

11.02.2014 р між Товариством з обмеженою відповідальністю В«КарнеолВ» , м.Харків, (Постачальник, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» , м.Добропілля, м.Білицьке, Донецька обл., (Покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки №ЦД-2014/65-КП, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі по тексту-продукція), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену йому у власність продукцію у відповідності до передбачених договором умов. (п.п.1.1, 1.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору, поставка продукції відбувається партіями в асортименті, кількості,у строки, за ціною та якісними показниками, погодженими сторонами у договорі та специфікаціях до нього, які є невід'ємною частиною вказаного договору.

Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом щодо якості та/або товарно-супровідним документом.

Поставка продукції відбувається на умовах DDP, відповідно до «ІНКОТЕРМС-2000», з урахуванням умов та поправок, зазначених у специфікаціях.(п.4.2 договору).

Місце призначення також погоджується сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій до даного договору, але не повинна перевищувати 999000,00 грн. з урахуванням НДС. (п. 5.1 договору)

У зв'язку з вищезазначеними умовами договору, сторонами підписані специфікації від 26.06.2014р., 04.06.2014р. ,24.07.2014р. на поставку товару, за якими сторони погодили поставку продукції, а саме, лакофарбову продукцію та побутову техніку, із зазначенням їх найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки та оплати.

За умовою п.2 вказаних Специфікацій розрахунок за поставлену постачальником продукцію відбувається покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на 90-й календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.

Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Договір №ЦД-2014/65-КП від 11.02.2014 р. набирає чинності з дати його підписання уповноваженими сторонами та дійсний до 31.12.2014.

У разі не виконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(п.8.1 договору)

Враховуючи викладене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

На виконання умов договору та відповідних специфікацій до нього позивач поставив товар на суму 10935,84 грн. на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей № 412 від 03.06.2014р., №574 від 04.08.2014р., що підтверджується видатковими накладними №000000309 від 24.06.2014р., № 000000359 від 23.07.2014р., №389 від 14.08.2014р. та актами про надання послуг №24485 від 31.07.2014 та №26597 від 31.08.2014 р.

З представлених видаткових накладних та актів про надання послуг вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про його фактичне отримання. Тобто, за своїми ознаками така накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

З урахуванням умов оплати, вказаних у специфікаціях, відповідач повинен був сплатити грошові кошти за видатковою накладною №000000309 від 24.06.2014р. до 23.09.2014р., за ВН № 000000359 від 23.07.2014р. до 29.09.2014р. та до 11.11.2014 р. за накладною №389 від 14.08.2014р.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово направляв претензії на адресу відповідача, а саме №2206/03 від 22.06.2015р та №3003/03 від 30.03.2016р., з вимогами про сплату грошових коштів за поставлену продукцію, які залишилися без відповіді та задоволення. Останнє підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних листів з належним підтвердженням про їх вручення відповідачеві.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачена, заборгованість за договором не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«КарнеолВ» , м.Харків, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 10935,84 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення суму пені у розмірі 2124,81 грн., 3% річних у розмірі 522,76 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 6229,78 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арефметично вірним, виконаним з дотриманням загальних правил (методики) нарахування штрафних санкцій та з урахуванням строків оплати, тому заявлена до стягнення сума пені у розмірі 2124,81 грн. підлягає задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних та процентів за користування коштів проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, надані арифметично обґрунтовані відповідні розрахуноки, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 522,76 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 6229,78 грн. у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 258, 267, 526, 610,611,612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» , м.Білицьке, м.Добропілля, Донецька обл., про стягнення за договором поставки №ЦД-2014/65-КП від 11.02.2014 р. суми основної заборгованості у розмірі 10935,84 грн., суми пені у розмірі 2 124,81 грн., 3% річних у розмірі 522,76 грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 6 229,78 грн. та судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯВ» (85043, Донецька обл., м.Білицьке, м.Добропілля, вул.Красноармійська, 1-Аа, ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«КАРНЕОЛВ» , (61057, м.Харків, вул. Сумська,13, ЄДРПОУ 14108706) за договором поставки №ДУ-2014/86-КП від 02.01.2014 р. суму основної заборгованості у розмірі суму основної заборгованості у розмірі 10935,84 грн., суму пені у розмірі 2124,81грн., 3% річних у розмірі 522,76 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 6229,78 грн. всього (19 813,19грн.) та судові витрати у сумі 1378 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.08.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2016р.

Суддя Л.Д. Подколзіна