Рішення

від 16.08.2016 по справі 910/12482/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016Справа №910/12482/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК "АСМ",

про стягнення заборгованості в розмірі 43 848,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)

Суддя Комарова О.С.

Представники сторін:

від позивача Сліпченко М.С. (представник за довіреністю);

від відповідача не з'явились.

У судовому засіданні 16 серпня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД", 08 липня2 016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 657 від 05.07.2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК "АСМ", про стягнення заборгованості в розмірі 149 226,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 251 від 15.01.2016 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки в повному обсязі не оплатив позивачу, як постачальнику, суму поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 року порушено провадження у справі № 910/12482/16 та призначено розгляд справи на 26.07.2016 року.

Через відділ діловодства суду 21.07.2016 року від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, оформлені листом № 788 від 20 липня 2016 року та заява про зменшення розміру позовних вимог № 804 від 20.07.2016 року, які було долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.07.2016 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог № 814 від 27.07.2016 року, позовні вимоги, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, підтримав та дав пояснення по суті спору.

Зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, отже новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір, є 43 848,00 грн. - основний борг.

Ухвалою суду від 26.07.2016 року розгляд справи було відкладено до 16.08.2016 року.

У судовому засіданні 16.08.2016 року позивач підтримав позовні вимоги та подав довідку, якою підтвердив наявність боргу у відповідача станом на 15.08.2016 року в розмірі 43 848,00 грн. Відповідач у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду про не виконав, про причини неявки до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК АСМ" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 251 (надалі - договір поставки), відповідно до п.п. 1.1.1,2 якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця продукцію (надалі - товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Асортимент та ціна товару погоджуються сторонами у накладній на поставку товару, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Умовами п. 3.2 договору постачальник поставляє товар партіями протягом 48 (сорока восьми) годин, на підставі попередньої Заявки, що подається покупцем Постачальнику не пізніш як за 2 (два) робочі дні до передбачуваної дати поставки.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.4 договору поставки, покупець здійснює оплату товару за ціною, яка передбачена у накладній на поставку товару до договору. Покупець зобов'язується сплатити вартість поставленої партії товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, або шляхом готівки в касу Постачальника.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму - 450 216,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, однак відповідач за отриманий товар розрахувався часткового в сумі 300 989,64 грн., а відтак, у відповідача наявна заборгованість за договором в розмірі 149 226,60 грн.

Позивач також у судових засіданнях неодноразово подавав заяви про зменшення розміру позовних вимог з огляду на те, що відповідач вже після порушення провадження у справі частково сплачував наявну в нього заборгованість. Таким чином, станом на 16.08.2016 року заборгованість відповідача за поставлену, але не повністю оплачену продукцію складає 43 848,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом, 15 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК АСМ" було укладено договір поставки № 251, відповідно до п.п. 1.1.1,2 якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Асортимент та ціна товару погоджуються сторонами у накладній на поставку товару, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору поставки поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму - 450 216,24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, однак відповідач за отриманий товар розрахувався часткового в сумі 300 989,64 грн., а відтак, у відповідача наявна заборгованість за договором в розмірі 149 226,60 грн. З розрахунку (450 216,24 грн./сума поставленого товару/ - 300 989,64 грн./частково сплачений товар/).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у судових засіданнях неодноразово подавав заяви про зменшення розміру позовних вимог з огляду на те, що відповідач після порушення провадження у справі частково сплачував наявну в нього заборгованість. Таким чином, станом на 16.08.2016 року заборгованість відповідача за поставлену, але не повністю оплачену продукцію складає 43 848,00 грн.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р., підписання покупцем товарно-транспортної накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання товару відповідачем і товарно-транспортні накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 р.).

Оскільки спірні товарно-транспортні накладні мають найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 4.4.1. постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки в розмірі 43 848,00 грн.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, доказів на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку щодо оплати товару, суду не надав.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підлягають задоволенню про стягнення 43 848,00 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 28.12.2014 № 80-VIII, з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1378 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем заявлено до стягнення 149 226,60 грн., а тому розмір судового збору має складати 2238,40 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів позивачем сплачено 2 896,12 грн. судового збору.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом (надмірно сплачена сума судового збору складає 657,72 грн.).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зазначене, надмірно сплачений судовий збір повертається позивачу.

Судові витрати позивача щодо сплати судового збору в сумі 2 238,40 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК "АСМ" (код ЄДРПОУ 39472677; адреса 04070, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОРИЧІВ ТІК, будинок 35А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" ((ЄДРЮОФОП 39896792; адреса 04073, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУРЕНІВСЬКА, будинок 14-Б) грошові кошти: основного боргу - 43 848,00 грн. (сорок три тисячі вісімсот сорок вісім гривень) та судовий збір - 2 238,40 грн. (дві тисячі двісті тридцять вісім гривень 40 копійок). Видати наказ.

3. Повернути зайво сплачений судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд ЛТД" (ЄДРЮОФОП 39896792; адреса 04073, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУРЕНІВСЬКА, будинок 14-Б) в розмірі 657,72 грн. (шістсот п'ятдесят сім гривень 72 копійки) з Державного бюджету України.

4. Копію рішення надіслати відповідачу у справі 910/12482/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.08.2016 року.

Суддя О.С. Комарова