ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2016 Справа № 917/1068/16
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройгеопроект", АДРЕСА_1, 36007
про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних, інфляційних втрат
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача 34486,17 грн заборгованості по договору про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №22/10/2015 від 22.10.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №22/10/2015 від 22.10.2015 в частині оплати наданих позивачем послуг.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".
Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
22.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» (Перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройгеопроект» (Замовник) уклали договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом № 22/10/2015.
Відповідно до п.1.1 зазначеного договору, Замовник (відповідач у справі) доручає і надає для перевезення вантаж, а Перевізник (позивач у справі) зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні відповідно до умов Заявок Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити погоджену Сторонами провізну плату.
02.02.2015, 15.02.2015 та 24.02.2015 ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» та ТОВ «Стройгеопроект» на виконання умов договору були укладені Завдання на перевезення (Заявка), відповідно до яких позивач зобов'язався здійснити перевезення товару - піддони за міжнародним маршрутом м. Мукачево - м. Дунайварош (Угорщина), а відповідач - оплатити вартість таких перевезень на загальну суму 42111,62 грн, а саме: в розмірі 13 898,48 грн , 14 179,95 грн та 14033,19 грн відповідно.
Як вбачається з наданих доказів зобов'язання ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» виконало у повному обсязі, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 281115, CMR № 006366 та CMR № 001664, а також актами виконаних робіт № 1524 від 30.11.2015, № 1575 від 07.12.2015 та № 1642 від 21.12.2015.
Претензії щодо якості та відповідності наданих послуг, обумовлених Заявкою в матеріалах справи відсутні.
ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» виставило рахунки відповідачу на оплату наданих послуг № 511/01/21/196 від 30.11.2015 на суму 13898,48 грн, № 512/01/18/103 від 07.12.2015 на суму 14179,95 грн та № 512/01/34/131 від 21.12.2015 на суму 14033,19 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються відповідно до діючого законодавства України не пізніше 15 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів.
Як вбачається з матеріалів справи, оригінали усіх документів, що є підставою для проведення відповідачем оплати за надані позивачем послуги, надіслані на поштову адресу ТОВ «Стройгеопроект» за Завданням на перевезення від 02.12.2015 та отримані останнім 22.12.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3600703932582, 19.01.2016 за Завданням на перевезення від 15.12.2015 та 24.12.2015, які були отримані ТОВ «Стройгеопроект» 21.01.2016, що підтверджується Експрес-накладною № 59000157272556.
Отже, розрахуватися по своїх зобов'язаннях відповідач мав за Завданням на перевезення від 02.12.2015 до 15.01.2016 включно, а за Завданням на перевезення від 15.12.2015 та 24.12.2015 до 11.02.2016 включно.
Однак, Відповідач, не дотримуючись взятих на себе обов'язків щодо проведення оплати за надані йому послуги лише частково оплатив надані послуги в сумі 12538,48 грн за рахунком №511/01/21/196 з належних до сплати 13898,48 грн та не оплатив вартість наданих послуг за рахунком № 512/01/18/103 у розмірі 14179,95 грн та 14033,19 грн за рахунком № 512/01/34/131.
Загальний розмір заборгованості ТОВ «Стройгеопроект» перед ТОВ «Експрес Транспорт і Логістика» становить 29573,41 грн.
Зазначену суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ст. 909 ЦК України).
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 33 ГПК України покладено обов'язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 29573,14 грн боргу за надані транспортні послуги обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом п. 4.5 договору сторони погодили, що у разі затримки оплати за перевезення вантажу, Замовник виплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 4411,20 грн пені за період 15.01.2016 - 22.06.2016.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1537,80 грн інфляційних втрат та 323,77 грн - 3% за період 15.01.2016 - 22.06.2016 підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройгеопроект» (АДРЕСА_2, 36007, код ЄДРПОУ 39584506, р/р 26001054617465 у ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 331401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Транспорт і Логістика» (вул. 16 Липня, 17, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600; код ЄДРПОУ 31326988, р/р 26009122783 в ОСОБА_1 Аваль м. Київ, МФО 380805)
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Д.М. Сірош
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2016 |
Оприлюднено | 23.08.2016 |
Номер документу | 59776005 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Сірош Д.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні