Рішення

від 15.08.2016 по справі 905/2245/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2016 р.Справа № 905/2245/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Київ ОСОБА_1В» , 03190, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 84 А, код ЄДРПОУ 3900066; поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 83, оф. 1;

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Прайд ТрейдінгВ» , 64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Комінтерна, буд. 5, код ЄДРПОУ 39363152;

про стягнення 428 608,02 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Київ ОСОБА_1В» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Прайд ТрейдінгВ» про стягнення 428 608,02 грн. заборгованості за договором поставки товару № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 року за поставку товару від 03.09.2015 року, від 07.09.2015 року, 08.09.2015 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору поставки товару № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 року щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару. В якості правових підстав посилається ст. ст. 526, 598, 629 ЦК України, ст. ст. 192-193 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2016 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2245/16, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 15.08.2016 р. о 10:00 год.

Позивач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на електронну адресу суду надіслав клопотання (вх. № 1639 від 11.08.2016 р.), в якому просив суд розглядати справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на електронну адресу суду надіслав заяву про визнання позовних вимог (вх. №1640 від 11.08.2016 р.), в якій зазначає, що відповідач тимчасово не має фінансових можливостей виконати свої зобов'язання перед ТОВ В«Київ ОСОБА_1В» за поставку товару в розмірі 428 602,02 грн., у зв'язку з чим підтримує позов ТОВ В«Київ ОСОБА_1В» про стягнення 428 608,02 грн. у повному обсязі та просить суд задовольнити його.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, атому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобовязань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

Як слідує з матеріалів справи, 01 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю В«Київ ОСОБА_1В» (Продавець, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Прайд ТрейдінгВ» (Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки товару № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 року, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця у встановлені даним Договором строки, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товари на умовах, визначених в даному Договорі. Кількість, асортимент, ціни на Товар зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Покупець бере на себе зобов'язання та несе відповідальність за своєчасне і повне отримання та оплату замовленого ним (його представником) Товару на умовах та в обсягах, як це визначено в даному Договорі.

Згідно п. 3.1 Договору, кількість, ціна, асортимент Товару, що поставляється за даним Договором визначається Сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.3 Договору сторони визначили, що загальна вартість Товару (ціна Договору), поставка якого здійснюється на умовах даного Договору, визначається на підставі всіх оформлених і підписаних уповноваженими представниками Сторін видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.5 Договору, покупець зобов'язується провести оплату за Товар, на умовах відстрочки платежу не пізніше аніж через 270 календарних днів з моменту отримання Товару. В разі домовленості, Сторони можуть змінити строки та умови оплати поставленого Подавцем Товару, визначивши це в Додаткові угоді. Для уникнення сумнівів щодо дати отримання Покупцем Товару Сторони погодили, що датою отримання Покупцем Товару є дата, зазначена у видаткові накладній, товаротранспортній накладній, а у випадку поставки Товару із залученням перевізника Покупця, акті прийому-передачі.

Згідно п. 4.4.1 Договору, Покупець зобов'язаний вчасно та в повному обсязі прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 8.12 сторони погодили, що даний Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставки № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 р. позивач на підставі видаткових накладних №189 від 03 вересня 2015 року на суму 366 228,26 грн., № 190 від 07 вересня 2015 року на суму 15 500,72 грн., № 191 від 07 вересня 2015 р. на суму 1 647,79 грн., № 192 від 08 вересня 2015 р. на суму 17 087,00 грн., № 193 від 08 вересня 2015 р. на суму 16 827,51 грн., № 194 від 08 вересня 2015 р. на суму 11 316,74 грн. передав, а відповідач через уповноваженого представника прийняв зазначений у накладних товар за 03.09.2015 р., 07.09.2015 р., 08.09.2015 р. на загальну суму 428 608,02 грн. Факт отримання товару підтверджується підписом представника відпвідача на зазначених накладних, котрі скріплені відтиском печаток сторін та підписами їх повноважних представників.

Однак, як зазначив позивач в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи (виписки по банківському рахунку (а. с. 31-32), акт звірки взаєморозрахунків (а. с. 29)), відповідач, в порушення умов Договору поставки товар, поставлений позивачем за 03.09.2015 р., 07.09.2015 р. та 08.09.2015 р. не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 428 608,00 грн., внаслідок чого йому направлялася позивачем претезія № 1 від 05.06.2015 р., яка була отримана особисто директором ТОВ В«Прайд ОСОБА_1В» 05.06.2015 р., в якій позивач, зокрема, просив відповідача погасити наявну у нього заборгованість за договором поставки товару № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 року за поставку товару від 03.09.2015 р., 07.09.2015 р. та 08.09.2015 р. у розмірі 428 602,02 грн.

Проте, відповідач вищезазначені вимоги позивача не виконав, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач у наданій суду заяві (вх. №1640 від 11.08.2016 р.) факт отримання та неоплати товару від позивача на загальну суму 428 062,02 грн. підтвердив.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно договору товар суду не надав, а тому відповідно до вимог ст. ст. 33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 428 602,02 грн.

Отже, зважаючи на вищевикладене, а також те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не оплатив отриманий від позивача товар у встановлений п. 3.5 договору строк, проти позову не заперечував та визнав наявну у нього перед позивачем заборгованість, будь-яких доказів, які свідчили б про погашення боргу у повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, він визнається таким, що прострочив та неналежним чином виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору поставки № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 р., у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю В«Київ ОСОБА_1В» про стягнення 428 602,02 грн. заборгованості з неоплаченого товару відповідно до умов договору поставки № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 р. за поставку товару від 03.09.2015 р., 07.09.2015 р., 08.09.2015 р. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Прайд Трейдінг (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Комінтерна, буд. 5, код ЄДРПОУ 39363152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Київ ОСОБА_1В» (03190, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 84 А, код ЄДРПОУ 3900066, р/р НОМЕР_1 в ПАТ В«ПУМБВ» , МФО 334851) 428 602,02 грн. заборгованості за Договором поставки товару № 01/09-2015 від 01 вересня 2015 року за поставку товару від 03.09.2015 р., 07.09.2015 р., 08.09.2015 р. та витрати зі сплаті судового збору в розмірі 6 429,12 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 17.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2