Ухвала

від 17.08.2016 по справі 712/8900/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/408/16 Справа № 712/8900/16-к Категорія: ст. 170, 172, 173 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з участю прокурора

при секретарі ОСОБА_5

за участю прокурора

слідчого ОСОБА_6

ОСОБА_7

підозрюваної ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2016 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області, капітана податкової міліції ОСОБА_7 та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; та однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , а також на рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині клопотання відмовлено. Організацію виконання ухвали покладено на старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області капітана податкової міліції ОСОБА_7 , -

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про арешт майна.

Вказує , що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32012250000000010, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2012 року за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно з матеріалами провадження встановлено, що упродовж 2009-2010 року через Яготинську митницю на територію України від підприємств «Decora-Fabrics BVBA» (торговий агент, комісіонер), «Manlux Sales LLP» (Велика Британія, номінальний продавець), в адресу ТОВ НВК «ІОН» (код ЄДРПОУ 32504107, м. Черкаси) здійснювалось постачання тканини. Розмитнення тканини на митній території України здійснювалось Черкаською митницею за наступними ВМД №902000001/9/006554, №902000001/9/005653, №902000001/9/003786, №902000001/97001816, №902000001/9/000878, №902000009/2010/001987, а також з 2008 року за ВМД №902000009/10/001987, №902000001/8/005999, №902000001/8/009103, №902000001/8/007585, №902000001/8/008280, №902000001/8/006530, №902000001/8/006011, №902000001/8/006012, №902000001/8/006001, загальна сума митних платежів при оформленні товару склала 1 756 610,77 гривень.

Однак згідно з отриманою інформації від компетентних органів Королівства Бельгії, продукція (тканина), ввезена на територію України, має зовсім інші сертифікати якості та відповідно є значно дорожчою, ніж подані цифри в митних деклараціях, наданих замовником ТОВ НВК «ІОН», а також відповідно до інформації, наданої від виробників «BRU Textiles N.V.», «Microfibres Europe N. V.», «Magniarredo s.p.a.», «Bekaert Textiles», сума, яку було необхідно сплатити українському підприємству до бюджету, складає 11 649 768 гривень, що суттєво відрізняється від задекларованої резидентом.

17.12.2012 директору ТОВ НВК «ІОН» ОСОБА_8 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про те, що вона, будучи згідно з наказом № 3 від 14.03.2005 директором ТОВ НВК «ІОН» (код ЄДРПОУ 32504107), умисно, з метою ухилення від сплати податків та зборів до державного бюджету використала отримані від невстановленої під час досудового слідства особи підроблені документи щодо вартості та походження імпортного товару, а саме необхідні пакети документів (інвойси, доповнення до зовнішньоекономічних контрактів, транспортні накладні, довідки про визнання митної вартості, книги МДП, декларації митної вартості), всього на 14 партій вантажів товару.

Під час допиту ОСОБА_8 вже в якості підозрюваного повідомила про обставини ввозу вказаного товару (тканини) на митну територію України, якими не підтверджує своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

19.12.2012 ухвалено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32012250000000010 від 21.11.2012 за ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки підготовлено та направлено запит про міжнародну правову допомогу в порядку міжнародного співробітництва до Республіки Польща, Королівства Бельгії, Королівства Великої Британії з метою відпрацювання підприємств виробників та відправників вказаного виду продукції, а саме: «BRU Textiles N.V.», «Microfibres Europe N. V.», «Magniarredo s.p.a.», «Bekaert Textiles», «Decora-Fabrics BVBA», «Manlux Sales LLP», «L.A.V. Atex Inc.» та зібрання відповідних доказів щодо вчиненого кримінального правопорушення.

23.04.2015 досудове слідство у кримінальному провадженні відновлено, у зв`язку із необхідністю направлення додаткового доручення до Республіки Польща.

24.04.2015 після підготовки вказаного вище доручення досудове слідство у

кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

31.05.2016 поновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному

до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32012250000000010 від 21.11.2012 за ознаками

кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки опрацьовано

матеріали (переклад текстів) отримані від компетентних органів Республіки Польща,

Королівства Бельгії, Сполученого Королівства Великої Британії.

Крім того, органом досудового розслідування підтверджено, що на праві власності у ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває наступне нерухоме майно: за реєстраційним номером 10705289 нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_4 ; за реєстраційним номером 9306171 нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_5 ; за реєстраційним номером 12449887 будинок за адресою АДРЕСА_6 ; за реєстраційним номером 19308526 нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_7 ; за реєстраційним номером 9281262 квартира однокімнатна за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2016 року клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_6 ; однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3 , а також на рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині клопотання відмовлено. Організацію виконання ухвали покладено на старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області капітана податкової міліції ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2016 року та постановити нову, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання.

Вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Указує, що, знаючи чотири роки про розслідування цього кримінального провадження, вона мала можливість відчужити чи знищити належне їй майно, що не було зроблено, тобто вона жодним чином не перешкоджала органу досудового розслідування проводити будь-які слідчі та процесуальні дії.

Вказує, що прокурором та слідчим не було доведено й підтверджено жодної із підстав, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, зокрема, що належне їй майно набуте чи отримане в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також може бути конфісковане, оскільки вона є власником лише 1/5 частини будинку в АДРЕСА_6 , й в цьому житлі зареєстровані її діти та чоловік, які мають повне право на свою частку.

Крім того, зазначає апелянт, її права та інтереси, а також права членів її сім`ї грубо порушено, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги факт бездіяльності слідчого та прокурора щодо накладення арешту на майно після 4 років проведення розслідування та забезпечення конфіскації майна підозрюваного.

У судовому засіданні ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, які в ній наведені. Пояснила, що будинок у АДРЕСА_1 офіційно зареєстрований за нею як за одноосібною власницею, хоча в ньому проживають її чоловік, діти та онуки, які також потенційно мають право на частку у власності в цьому будинку. Стосовно квартири у м. Бердичеві Житомирської області, вона взагалі не знає нічого про це майно, й з подивом довідалася про те, що за нею у м. Бердичеві зареєстровано право власності на квартиру. Щодо арешту на рухоме майно, яке є у її власності, указала, що такого майна вона не має. Взагалі вказала, що її не вельми цікавить арешт на рухоме майно і квартиру у м. Бердичеві, але вона занепокоєна арештом на будинок у м. Черкаси. Втім, апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі стосовно всіх арештованих об`єктів.

Захисник підтримав позицію апелянта. Надав письмові заперечення та додатки до них, де наголошує на тому, що зміст клопотання слідчого про арешт майна не відповідає змісту висунутої його підзахисній кілька років тому підозри, адже у змісті клопотання перелік поставок товару з-за кордону є значно ширшим і сума коштів, які його підзахисна як керівник підприємства не доплатила до бюджету, є значно більшою. Крім цього, указав, що за одним з фактів поставки товару є чинна постанова слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи. А також вказав, що його підзахисній виставлявся рахунок-повідомлення на доплату окремих сум коштів за однією з поставок товару, який був визнаний неправомірним чинним рішення суду у порядку адміністративного судочинства. На доказ цього надав копії відповідних документів.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги та просив її відхилити. Пояснив, що вказане майно в подальшому може бути конфісковано. Наголосив на тому, що підозра є чинною, хоча на даний час стали відомими ще й інші факти поставок товару без належної сплати коштів до бюджету, тому клопотання слідчого про арешт майна містить більш широку інформацію про це. Наголосив на тому, що санкція ч.3 ст. 212 КПК України передбачає обов`язкове покарання у виді конфіскації майна, можливість якого має бути забезпечена. Указав на значні ризики того, що підозрювана може переоформити окреме майно на інших осіб, що вже мало місце у двох випадках в ході досудового розслідування, коли арешт на майно підозрюваної ще не був накладений. Про це є вказівки у копії витягу з реєстру прав на нерухоме майно у матеріалах провадження.

Слідчий підтримав позицію прокурора. Вказав, що в кримінальному провадженні виникли складнощі з його розслідуванням, оскільки була необхідність в міжнародній правовій допомозі. Саме тому провадження були зупинене протягом кількох років.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, слідчого, підозрюваної, захисника, вивчивши матеріли кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України в реакції, яка діє з 29 лютого 2016 року, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Колегія суддів вбачає, що слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про арешт майна.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що 17.12.2012 директору ТОВ НВК «ІОН» ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Санкція цієї частини статті передбачає покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Колегія суддів відхиляє доводи захисника щодо необґрунтованості висунутої ОСОБА_10 підозри, оскільки ці доводи стосуються лише частини діянь, у вчиненні яких остання підозрюється. Натомість колегія суддів вбачає обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризиків можливого відчуження майна підозрюваною, оскільки такі факти вже мали місце. Зокрема, один з об`єктів нерухомого майна був нею подарований її сину ОСОБА_11 у 2013 році, тобто після повідомлення про підозру, а інший був подарований йому ж за один день до звернення у липні 2016 року слідчим до слідчого судді з клопотанням про арешт. Про це свідчать дані витягу з реєстру про права власності на нерухоме майно, які є у матеріалах провадження.

Стосовно доводів підозрюваної про те, що вона абсолютно нічого не знає про квартиру у м. Бердичеві Житомирської області, яка зареєстрована на її ім`я, колегія суддів вбачає доцільним поставити ці твердження під сумнів, оскільки дані в реєстрі були надані не лише за прізвищем, ім`ям та по-батькові особи, але й за її ідентифікаційний кодом. Тому помилка в цьому питанні є вкрай малоймовірною. Відтак, якщо це майно належно зареєстроване як одноосібна власність підозрюваної, воно також може бути арештоване у передбаченому законом порядку.

Враховуючи указане вище, колегія суддів вбачає, що у кримінальному провадженні № 32012250000000010 від 21.11.2012 за ч. 3 ст. 212 КК України правомірно арештоване нерухоме майно ОСОБА_8 , оскільки до такої особи судом може бути застосоване покарання у виді конфіскації майна.

Однак, колегія суддів не може погодитися з законністю ухвали слідчого судді щодо арешту невизначеного кола рухомого майна, що належить підозрюваній. Така невизначеність є надто значним й невиправданим обмеженням її права власності, яка у даному випадку не співвідноситься з метою і завданнями кримінального провадження. Крім цього, відсутність конкретного переліку рухомого майна, на яке накладається арешт, унеможливлює належне виконання ухвали слідчого судді в цій частині.

Виходячи з указаного вище та керуючись ст. 167, 170, 171, 172, 173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2016 року скасувати в частині накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_8 .

Постановити в цій частині нову ухвалу, якої відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області, капітана податкової міліції ОСОБА_7 про арешт рухомого майна, яке належить ОСОБА_8 .

В решті ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2016 року про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме на будинок за адресою: АДРЕСА_6 та однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3 , залишити без змін, а апеляційну скаргу в цій частині без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :