Рішення

від 17.08.2016 по справі 910/11631/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2016Справа №910/11631/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авіатехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Секвойя девелопмент" простягнення 84 478,13 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Янко М.І. - представник за довіреністю № 2/04 від 01.04.16; від відповідача не зявився

В судовому засіданні 17.08.16, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Авіатехсервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Секвойя девелопмент» про стягнення 84 478,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.10.2015 між сторонами було укладено договір оренди секцій № 3 ОР/15, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач отримав у строкове платне користування секції баштових кранів. За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору невчасно та не у повному обсязі сплачує орендні платежі, в результаті чого утворився борг з орендної плати за період з жовтня 2015 по травень 2016 (включно) в розмірі 72 000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 11075,40 грн., 3 % річних в сумі 858,73 грн. та інфляційні втрати в сумі 544,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11631/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10.08.2016.

В судове засідання 10.08.2016 представники сторін з'явились, представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 23.06.2016. Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, представник позивача проти вказаного клопотання не заперечував. Суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні до 17.08.16.

В судове засідання 17.08.2016 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 23.06.2016 не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Секвойя девелопмент» (надалі - орендар, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Авіатехсервіс» (надалі - орендодавець, позивач) було укладено договір оренди секцій № 3ОР/15 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування секції баштових кранів FO23/B, які знаходяться на об'єкті «ЖК Мозаїка», у кількості 4 штук, які укомплектовані та придатні для подальшого використання.

Згідно з п.1.4 договору стан майна, що орендується, на момент передачі його в оренду, відповідає меті його використання.

Передача майна в оренду здійснюється орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі протягом 5 днів з дати здійснення орендарем попередньої оплати відповідно до умов договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.7.1, 7.2 договору вартість щомісячної оренди майна складає: - за одну секцію баштового крану FO23/B - 2000,00 грн. з ПДВ, всього - 8000,00 грн. з ПДВ. орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів (п.7.1 договору) на поточний рахунок орендодавця не пізніше 20 числа поточного місяця за наступний місяць.

Термін дії даного договору складає з моменту підписання договору обома сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п.9.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди сторонами 01.10.2015 р. підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі секцій, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування 4 секції баштового крану у комплектності, відповідно до договору.

За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору невчасно та не у повному обсязі сплачує орендні платежі, в результаті чого у нього утворився борг у розмірі 72 000,00 грн з орендної плати за період з 01.10.2015 по 01.06.2016.

30.05.16 позивач звернувся до відповідача з претензією вих.. № 205 про сплату заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди секцій № 3ОР/15 від 01.10.2015, проте відповіді на вказаний лист відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі секцій баштового крану від 01.10.15) підтверджується факт передачі обумовленого п. 1.1 договору майна в оренду, користування ним відповідачем у період з жовтня 2015 по червень 2016 та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 72 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України , враховуючи приписи п.п. 7.2 договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором суборенди виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до їх умов.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди секцій № 3 ОР/15 від 01.10.2015, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 72000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 11075,40 грн. пені, що нарахована ним за період з 01.10.15 по 15.06.16.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату оренди майна зазначеної в п.7.2 та п.7.3 договору орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на день виникнення прострочення від розміру орендної плати за кожний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, тобто за період з 01.10.15 по 14.06.16. За результатами здійсненої за допомогою інформаційно-правової системи "ЛІГА: Закон" перевірки нарахування позивачем в межах визначеного періоду заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені в межах визначеного позивачем періоду становить 10660 грн. 44 коп., а отже є меншими, ніж нараховано та пред'явлено до стягнення позивачем:

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 10660 грн. 44 коп, в частині стягнення 414 грн. 96 коп. пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір 3 % річних складає суму більшу, ніж заявлено позивачем до стягнення, проте, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача підлягає стягненню 858,73 грн. - 3 % річних, що нараховані за період з 01.10.15 по 15.06.16.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 р . при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

За результатами здійсненої за допомогою інформаційно-правової системи "ЛІГА: Закон" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення втрат від інфляції судом встановлено, що розмір інфляційних нарахувань в межах визначеного позивачем періоду становить суму більшу, ніж заявлено позивачем до стягнення, проте, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача,тому з відповідача підлягає стягненню 544,00 грн. інфляційних нарахувань.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором оренди секцій № 3 ОР/15 від 01.10.15 в розмірі 72000,00 грн., 10660 грн. 44 коп. пені, 858,73 грн. - 3 % річних та 544,00 грн. збитків від інфляції є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, в частині позовних вимог про стягнення 414 грн. 96 коп. пені суд відмовляє.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Секвойя девелопмент" (03028 м. Київ, Стратегічне шосе, буд. 53, ідентифікаційний код 39156953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авіатехсервіс» (08123 Київська область, Києво-Святошинський район, с. Любимівка, вул. Київська, буд. 88Б, ідентифікаційний код 38856960) основну заборгованість в розмірі 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп., пеню в розмірі 10660 (десять тисяч шістсот шістдесят) грн. 44 коп., 3 % річних в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 73 коп, збитки від інфляції в розмірі 544 (п'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп., судовий збір у сумі 1371 (одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 23 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.08.2016.

Суддя Пукшин Л.Г.