Рішення

від 15.08.2016 по справі 904/4582/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.16р. Справа № 904/4582/16 За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "СВК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова Фабрика"

про стягнення грошових коштів за договором поставки №102/226 від 18.06.15р. за участю Третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Приватне підприємство "АВТОГРУП-М"

Третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Приватного підприємця ОСОБА_1

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. № 39 від 25.01.16р.

Відповідача - ОСОБА_3, дов. №03 від 01.04.16р.

Третьої особи-1 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

Третьої особи-2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 122 560,61 грн. за договором поставки №102/226 від 18.06.15р.

24.06.16р. від Відповідача надійшов відзив, мотивований тим, що надані до позовної заяви видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не містять підписів представників Відповідача, товар за зазначеними документами Відповідач не отримував, а отже обов'язків по оплаті не має. Щодо залишку боргу, за поставку від 02.12.15р. за товарно-транспортною накладною №Р1652, у розмірі 17 816,00 грн. Відповідач не заперечує та зазначає, що Позивачем не вірно проведено нарахування пені та 3 % річних.

Ухвалою суду від 11.07.16р., за клопотанням Позивача, до участі у справі залучено у якості, Третьої особи - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Приватне підприємство "АВТОГРУП-М", Третьої особи - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Приватного підприємця ОСОБА_1.

Треті особи у судове засідання не з'явилися, документи витребувані судом не надали. Про час і місце судового засідання Треті особи повідомлені належно, оскільки ухвали суду на їх адресу направлені своєчасно, крім того, з довідки поштової установи вбачається, що поштове відправлення (ухвала суду від 11.07.16р.), направлене на адресу Приватного підприємства "АВТОГРУП-М" повернулося до суду за закінченням терміну зберігання.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.06.15р. сторонами укладено Договір поставки №102/226 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити Покупцю (Відповідачеві) хімічні речовини (далі Товар) відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах даного Договору.

При поставці, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання представниками сторін відповідної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.2. Договору).

Асортимент, кількість та ціна на товар визначаються сторонами в накладних. Форма розрахунку - на протязі 30 календарних днів від дати отримання продукції Покупцем згідно відповідної накладної або виставленого рахунку (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору поставка товару здійснюється Постачальником відповідно до замовлень Покупця на протязі 14 календарних днів з моменту отримання Замовлення.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP в розумінні Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс - 2010. Витрати, пов'язані з доставкою товару несе Постачальник (п.3.4. Договору).

Згідно з п.5.2. Договору в разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений п.2.1. Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За даними Позивача, 02.12.15р. Позивачем поставлено Відповідачеві 9 600 кг товару (Коагулянт SVK-Aqua 13/65) на суму 69 120,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1652 від 02.12.15р., рахунком №1694 від 01.12.15р., товаро-транспортною накладною №Р1652 від 02.12.15р.

Вказану партію товару, за вирахуванням 760,00 грн. залишку переплати за попередні періоди, Відповідач повинен був оплатити до 05.01.16р.

За домовленістю сторін, Відповідач повернув 7 020 кг товару (Коагулянт SVK-Aqua 13/65) на суму 50 544,00 грн., що підтверджується накладною №1 від 23.01.16р.

Відповідно, залишок несплаченого боргу за поставкою від 02.12.15р. становить 17 816,00 грн.

За даним Позивача, 18.02.16р. та 19.02.16р. ним поставлено Відповідачеві 2 600 кг товару (Коагулянт SVK-Aqua 13/65) на суму 18 720,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №172 та видатковою накладною № 183 відповідно, рахунком №199 від 18.02.16р., товарно-транспортними накладними від 18.02.16р. та від 19.02.16р., строк оплати за якими настав 21.03.16р.; 23.02.16р. поставлено 6 500 кг товару (Коагулянт SVK-Aqua 13/65) на суму 46 800,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №188 від 23.02.16р., рахунком № 208 від 22.02.16р., товаро-транспортною накладною №14/02/01 від 23.02.16р., строк оплати до 24.03.16р.; 25.02.16р. Відповідачеві поставлено 4 080 кг товару (Коагулянт SVK-Aqua 17/45) на суму 29 376,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 215 від 25.02.16р., рахунком №237 від 25.02.16р., товарно-транспортною накладною №14/02/02 від 25.02.16р., строк оплати до 28.03.16р. За цими поставками Відповідач не розрахувався і заборгував 112 712,00 грн.

З посиланням на п.5.2. Договору та ч.2 ст. 625 ЦК України Позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував Відповідачеві пеню у розмірі 12 382,12 грн. за період прострочення з 06.01.16р. по 23.05.16р. та 666,48 грн. - 3 % річних за період прострочення з 06.01.16р. по 23.05.16р.

Відповідач заперечує одержання товару за накладними від 18, 19, 23, 25 лютого 2016р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Треті особи у судове засідання не з'явилися, документи витребувані судом не надали.

Відповідач позов заперечував з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд частково приймає позицію Позивача, а частково - Відповідача.

Так, підтверджується матеріалами справи та не заперечується Відповідачем наявність залишку боргу у сумі 17 816,00 грн. за видатковою накладною №1652 від 02.12.15р. При цьому, Позивачем не надано доказів отримання Відповідачем товару за видатковими накладними №172 від 18.02.16., № 183 від 19.02.16р., № 188 від 23.02.16р. та № 215 від 25.02.16р., оскільки дані видаткові накладні не містять підпису уповноваженої особи Відповідача, не підписані Відповідачем і товарно-транспортні накладні від 18.02.16р. № 172 і від 19.02.16р. б/н (перевізник ПП ОСОБА_1В.), від 23.02.16р. №14/02/01 і від 25.02.16р. №14/02/02 (перевізник ПП "Аватогруп-М").

Відповідно, у Позивача відсутні підстави на стягнення вартості товару за не підтвердженими поставками, також у нього відсутні підстави для стягнення пені й річних за цими вимогами.

З урахуванням викладеного, перевіривши розрахунки Позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягає заборгованість за видатковою накладною №1652 від 02.12.15р. у розмір 17 816,00 грн. - боргу, 2 880,74 грн. - пені, 202,99 грн. - 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська,2 (код 39265179) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма СВК", 49126, м. Дніпропетровськ, Бульвар Слави, 54 (код 20257936) 17 816,00 грн . - боргу, 2 880,74грн. - пені, 202,99 грн. - 3 % річних, 313,49 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено