Рішення

від 17.08.2016 по справі 922/2274/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р.Справа № 922/2274/16 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Україна", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта плюс", смт. Солоницівка про стягнення 34792,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Україна" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта плюс", в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 34792,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди тари №12209А від 01.04.2012р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 12.08.2016р. документи згідно супровідного листа за вх.№26845, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 17.08.2016р. повернулись ухвали: від 12.07.2016р. про порушення провадження у даній справі, від 01.08.2016р. про відкладення розгляду справи, які були направлені на адресу відповідача: 62370, Харківська область, смт. Солоницівка, вул. Заводська, б. 49/9, з відмітками пошти: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

01 квітня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Україна" (орендодавець, далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акта Плюс" (орендар, далі по тексту - відповідач) було укладено договір оренди тари №2209а від 01 квітня 2012 року (далі по тексту - договір оренди).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору оренди, позивач, як орендодавець надає відповідачу, орендатору в платне користування тару для промислових газів відповідно до специфікації.

Відповідно до акту прийому - передачі №12209А - 054200 від 30 липня 2012 року позивачу передав, а відповідач прийняв: Бандл кисневий 12x50 в кількості три штуки, бандл азотний 12x50 в кількості три штуки.

Відповідно до акту прийому - передачі №12209А - 054198 від 30 липня 2012 року позивач передав відповідачу в оренду баллон аргону 40 л в кількості дванадцять штук, балон зварювальних сумішей 40 літров в кількості сорок вісім штук.

Пунктом 2.1. договору оренди передбачено, що орендна плата здійснюється щомісячно згідно виставленого рахунку, але не пізніш 25-го числа місяця наступного місяця.

Пунктом 2.2. договору оренди передбачено, що розмір щомісячної орендної плати за тару визначається на дату виставлення рахунку на підставі діючого прайс - листа позивача та фіксується у виставленому рахунку.

Пунктом 2.3 договору оренди передбачено, що оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, як орендодавця на підставі виставленого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору оренди виконав та передав відповідачу орендовану тару, але відповідач не здійснив оплату вартості наданих послуг по оренді тари, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, яка складає 34792,00 грн.

08 червня 2016 року позивачем в порядку досудового врегулювання спору було надіслано відповідачу вимогу про оплату заборгованості за договором оренди, що підтверджується описом до цінного листа та фіскальним чеком № НОМЕР_1 від 08 червня 2016 року. Але відповідач на вимогу не відреагував та суму боргу не сплатив.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 34792,00 грн. (сума основного боргу по договору оренди та по договору про відшкодування витрат) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта плюс" (62370, Харківська область, смт. Солоницівка, вул. Заводська, б. 49/9, ідентифікаційний код 37514175) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Україна" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Киснева, 1, ідентифікаційний код 05761850) заборгованість у розмірі 34792,00 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2