Рішення

від 17.08.2016 по справі 924/574/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р.Справа № 924/574/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Бондар", м. Хмельницький

до державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія", м. Хмельницький

про стягнення 44 609,03 грн.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності від 22.06.2016 року

відповідача: ОСОБА_2 - згідно довіреності №53 від 15.01.2016 року

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.06.2016 року порушено провадження у справі за позовом приватного підприємства "Бондар", м. Хмельницький до державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія", м. Хмельницький про стягнення 44 609,03 грн. Розгляд справи призначено на 03.08.2016 року. Ухвалою суду від 03.08.2016 року судове засідання відкладено на 17.08.2016 року.

Повноважний представник позивача під час судових розглядів справи позов підтримала, вважає його підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, повноважний представник в судовому засіданні 17.08.2016 року проти позову заперечив. Через канцелярію суду 17.08.2016 року від ДП "Хмельницькстандартметрологія" надійшло клопотання №768 від 16.08.2016 року про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів, у якому відповідач просить суд призначити проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів та на вирішення судово-почеркознавчої експертизи поставити наступні питання: ким виконаний підпис після слів "Замовник" у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року - ОСОБА_3 чи іншою особою?; чи виконаний підпис після слів "Замовник" (генпідрядник) ОСОБА_3 чи іншою особою у акті №17 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року? На розгляд судової експертизи документа поставити наступні питання: чи відповідає відтиск печатки на довідці про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року оригіналу печатки державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія"?; чи відповідає відтиск печатки на акті №17 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року оригіналу печатки державного підприємства "Хмельницькстандартметрологія"?

Своє клопотання мотивує тим, що у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо виконання підписів на договорі №23/2012 від 12.04.2012 року, акті №17 приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року генеральним директором ОСОБА_3, а такої печатки, відбиток якої міститься на вказаних документах, за твердженням відповідача, не існувало та не використовувалось ДП "Хмельницькстандартметрологія".

Суд, розглянувши подане клопотання про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів, не знаходить підстав для його задоволення з врахуванням наступного.

Стаття 1 Закону України "Про судову експертизу" визначає, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2013 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснює, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (п. 5 Постанови).

Як вбачається із клопотання №768 від 16.08.2016 року, ДП "Хмельницькстандартметрологія" просить суд призначити у справі судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизи документів у зв'язку із виникненням під час їх візуального огляду сумнівів стосовно підписання уповноваженою особою та скріпленням печаткою підприємства. В той же час, відповідачем в поданому клопотанні та представником в судовому засіданні не наведено жодних обґрунтувань та не надано жодних документальних доказів на підтвердження необхідності призначення таких експертиз. Окрім того, судом також зауважується, що ДП "Хмельницькстандартметрологія" в повному обсязі здійснено оплату виконаних позивачем робіт по документах, дійсність яких відповідач ставить під сумнів у клопотанні про призначення експертиз.

З огляду на наведене, враховуючи те, що необґрунтоване призначення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача та призначенні у справі судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

12 квітня 2012 року між державним підприємством „ХмельницькстандартметрологіяВ» (замовник) та приватним підприємством „БондарВ» (підрядник) укладено договір №23/2012 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик своїми засобами та із матеріалів замовника виконати роботи по поточному ремонту покрівлі восьмого поверху адміністративного приміщення державного підприємства „ХмельницькстандартметрологіяВ» за адресою: м Хмельницький, вул. Свободи, 7 у відповідності з діючими будівельними нормами.

Обсяг і характер робіт, передбачених у п. 1.1. договору, визначаються сторонами додатково на підставі дефектних актів і вказуються у кошторисах, який є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.2. договору).

Вартість робіт, передбачених у п. 1.1. даного договору встановлюється кошторисами - договірними цінами, визначеними в поточних цінах станом на момент укладення даного договору, згідно вимог державних будівельних норм „Правила визначення вартості будівництваВ» (ДБН Д.1.1-1-2000) (п. 1.3. договору).

Загальна ціна даного договору, згідно погоджених сторонами кошторисів становить 32166,27 грн. та є твердою ціною (п. 1.4. договору).

Роботи і матеріали, не передбачені завданням, необхідність яких виявилася у процесі виконання договору, оформляється додатковою угодою сторін у письмовій формі (п. 1.5. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору, приймання-передача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) на протязі трьох днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здачі.

Протягом двадцяти календарних днів з моменту набрання чинності цим договором замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 50% від суми, передбаченої п. 1.4. цього договору, що складає 16083,13 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, що вказаний у цьому договорі, на підставі рахунка, виставленого підрядником (п. 2.6. договору).

Замовник здійснює остаточний розрахунок із підрядником за виконані роботи на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт на протязі десяти днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (п. 2.7. договору).

У п. 5.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення замовником строків оплати, згідно п. 2.6. договору, замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, з яких допущено прострочення оплати за кожний день прострочення.

Договір діє з моменту його підписання до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.2. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов договору замовником 13.06.2012 року здійснено оплату підряднику 22165,80 грн., що підтверджується відповідною випискою з банківського рахунку.

Згідно акту №17 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за червень 2012 року від 29.06.2012 року, замовником - ДП "Хмельницькстандартметрологія" прийнято, а підрядником ПП "Бондар" здано роботи по поточному ремонту покрівлі 8-го поверху будівлі ДП "Хмельницькстандартметрологія" по вул. Свободи, 7 в м. Хмельницькому на суму 54332,06 грн.

14.03.2013 року ДП "Хмельницькстандартметрологія" перераховано ПП "Бондар" 10000,00 грн. та 23.03.2016 року 22166,26 грн. (платіжне доручення №3209 від 23.03.2016 року) як оплату за виконані роботи згідно акту №17 від 27.06.2012 року.

ПП "Бондар" надіслало ДП "Хмельницькстандартметрологія" листа №38 від 14.04.2016 року, у якому просить перерахувати 44609,03 грн. 3% річних, пені та втрат від інфляції у зв'язку із простроченням строків оплати виконаних робіт згідно договору №23/2012 від 12.04.2012 року.

У відповідь відповідач надіслав листа №484 від 13.05.2016 року із вказівкою, що лист №38 від 14.04.2016 року не відповідає вимогам ст. 5 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 44609,03 грн., з яких 23677,80 грн. - пеня, 2666,32 грн. - 3% річних та 18264,91 грн. - втрати від інфляції.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору №23/2012 від 12.04.2012 року, що за своєю суттю є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На підставі договору №23/2012 від 12.04.2012 року позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи по поточному ремонті покрівлі 8-го поверху будівлі ДП "Хмельницькстандартметрологія" на загальну суму 543323,06 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками актом №17 приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за червень 2012 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 2.6. та 2.7. договору №23/2012 від 23.04.2012 року передбачено сплату замовником авансу підряднику та остаточний розрахунок за виконані роботи на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт на протязі 10 днів з дня підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

Встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджується факт повного, але несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 10.07.2012 року по 23.03.2016 року на суму 2666,32 грн. та 18264,91 грн. втрат від інфляції згідно поданого розрахунку.

У п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що вірним до стягнення з відповідача є 654,40 грн. 3% річних за період з 10.07.2012 року по 14.03.2013 року на суму 32166,26 грн. та 2012,77 грн. 3% річних за період з 15.03.2013 року по 23.03.2016 року на суму 22166,26 грн. Оскільки позивач просить стягнути 2666,32 грн., то, з врахуванням зазначених вище роз'яснень, суд вважає за можливе задовольнити дану позовну вимогу та стягнути з ДП "Хмельницькстандартметрологія" 2666,32 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату виконаних робіт по договору №23/2012 від 12.04.2012 року.

Стосовно нарахувань втрат від інфляції, судом враховуються положення п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року, згідно яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки борг в розмірі 32166,26 грн. виник у липні 2012 року та існував по 14.03.2013 року, то, з огляду на вищенаведене, на вказану суму боргу підлягає нарахування інфляційних втрат за період з серпня 2012 року по березень 2013 року, що становить -0,32 грн., оскільки мала місце дефляція. Нарахування втрат від інфляції на суму 22166,26 грн. здійснюється за період з квітня 2013 року по березень 2016 року, оскільки остаточна сплата боргу була здійснена 23.03.2016 року. Сума втрат від інфляції за вказаний період складає 18256, 21 грн. Таким чином, сума інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 18255, 89 грн., в стягненні 9,02 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з ДП "Хмельницькстандартметрологія" 23677,80 грн. пені за період з 10.07.2012 року по 23.03.2015 року.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України та частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

У п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України ""Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року" роз'яснено, що при нарахуванні пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

У п. 5.3 договору сторонами погоджено, що у разі порушення замовником строків оплати виконаних робіт, замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, з яких допущено прострочення оплати за кожний день прострочення .

Тобто, сторонами не передбачено іншого, ніж встановлено ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій, тому нарахування пені можливе за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

З огляду на зазначене, вірним до стягнення буде 2439,20 грн. пені, нарахованої на суму 32166,26 грн. за період з 10.07.2012 року по 10.01.2013 року. В стягненні 21238,60 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути 2666,32 грн. 3% річних, 2439,20 грн. пені та 18255, 89 грн. втрат від інфляції, в стягненні 21238,60 грн. пені та 9,02 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства „Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікаціїВ» (м. Хмельницький, вул. Свободи, 7, код 02568354) на користь приватного підприємства „БондарВ» (АДРЕСА_1, код 32995097) 2439,20 грн. (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять грн. 20 коп.) пені, 2666,32 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят шість грн. 32 коп.) 3% річних, 18255,89 грн. (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять грн. 89 грн.) втрат від інфляції, 721,65 грн. (сімсот двадцять одна грн. 65 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 19.08.2016 року

Суддя М.В. Музика