Рішення

від 16.08.2016 по справі 918/591/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р. Справа № 918/591/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О., розглянувши позов Керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради до 1. Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, 2. Рівненської міської громадської організації Агенство моделей "Панна" про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення

За участі:

Від Кузнецовської міської ради: не з'явився; Від прокурора: Маринич В.В. (посв. від 03.12.2014 року № 030682), Від Управління освіти -Ружицька І.О. (дов. № 408 від 08.08.16 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, Рівненської міської громадської організації Агенство моделей "Панна" про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення.

Ухвалою від 14.07.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/591/16.

Ухвалами Господарського суду від 21.07.16 р. та 09.08.16 р. розгляд справи відкладався.

Управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради подано заперечення на позов, прокуратурою - пояснення. В судовому засіданні 09.08.16 р. представник Кузнецовської міської ради та Сарненської місцевої прокуратури позовні вимоги підтримали.

Представник Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов, надав суду для огляду оригінали договору оренди № 9/14 від 27.03.14 р., свідоцтва про право власності на нерухоме майно, акту прийомання-передачі нежитлового приміщення № 1 від 01.04.14 р.

В судовому засіданні 16.08.16 р. прокурор підтримав позовні вимоги повністю, Відповіач 1 заперечив проти їх задоволення.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.08.2016 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2014 року між Управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (далі-Відповідач-1) та Рівненською міською громадською організацією Агенство моделей "Панна" (далі-Відповідач-2) укладено договір № 9/14 нежитлового приміщення № 149 (фотолабораторія) Кузнецовської ЗОШ №2, загальною площею 12,2 м. кв. для розміщення громадської організації, яке розташоване за адресою: м-н Будівельників, 56, м. Кузнецовськ, Рівненської обл., що перебуває на балансі Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, вартість якого визначена шляхом незалежної оцінки і становить - 34 100, 00 грн. (далі - Договір, а.с. 17-20).

Відповідно до п. 1.2. Договору приміщення належить територіальної громади міста Кузнецовськ на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №321048 від 28.12.2006 р. на підставі рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 28.12.2006 р. № 641. Приміщення зареєстроване в Кузнецовському міському бюро технічної інвентарізації, номер 17314928, знаходиться на балансі Управління Орендодавця на правах оперативного управління. Орендар використовує орендовану площу для громадської організації.

Згідно із п. 10.1 Договір набуває чинності з 28.03.2014 року і діє до 27.02.2017 року включно.

На виконання умов Договору між сторонами 01.04.2014 р складено акт приймання-передачі майна скріплений підписами та печатками сторін, який підтверджує фактичну передачу приміщення орендарю.

В обгрунтування позову прокурор посилається на ст. 53 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6, 61, ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», ст. 9, ч. 2 ст. 44 Закону України «Про загальну середню освіту», п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, ст. ст. 203, 216, 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує про те, що прокурор у справі, в ході вивчення законності передачі в оренду зазначеного майна виявив, що Договір укладено Відповідачами всупереч вимог чинного законодавства, вважає, що Договір підлягає визнанню недійсним, а спірне майно поверненню навчальному закладу у зв'язку із наступним.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (сформованої станом на 28.03.2016 року) нежитлова будівля, ЗОШ №2, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н. Будівельників, 56 перебуває у комунальній власності, а саме у власності територіальної громади міста Кузнецовськ. Вказане підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 321048 від 28.12.2006 р., згідно якого окремо розташована господарська будівля школи за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н Будівельників, 56, на підставі рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради № 641 від 28.12.2006 р. перебуває у власності територіальної громади міста Кузнецовськ і знаходиться на балансі Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на правах оперативного управління.

Пунктом 5.2. Статуту Кузнецовської ЗОШ №2 затвердженого рішенням Кузнецовської міської ради № 639 від 10.12.2009 р. зазначається, що майно школи належить їй на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і цього статуту.

Відповідач 1 вказані обставини не заперечив.

Відповідно до статтей 28, 29 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту , позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про загальну середню освіту" основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку загальної середньої освіти; забезпечення нормативно-правової бази щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти; визначення структури та змісту загальної середньої освіти; визначення органів управління системою загальної середньої освіти та їх повноважень; визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про загальну середню освіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Кузнецовська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 є юридичною особою і діє на підставі статуту (а.с. 29-47).

Відповідно до п. 1.1. Статуту Кузнецовська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 створена рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 народних депутатів Рівненської області № 410 від 30.12.1982 р. та знаходиться у комунальній власності. Засновником школи є Кузнецовська міська рада. Зі змісту статуту також вбачається, що головною метою та завданнями школи є: забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п. 5.1. Статуту матеріально-технічна база школи включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі школи. Пунктом 5.3. Статуту школа відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

Судом встановлено, що приміщення Кузнецовської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2 є власністю територіальних громад в особі Кузнецовської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно загальноосвітніх навчальних закладів належить їм на правах, визначених законодавством України.

Відповідно до п. 101 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад" від 27.08.2010 року № 778 матеріально-технічна база закладу включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов'язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.

Згідно приписів п. 3.19 ДСанПіН, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року № 63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча ч. 4 ст. 61 Закону України "Про освіту", п. 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 778, визначено, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих в тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Таким чином, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" є обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (у тому числі на умовах оренди).

Судом встановлено, що предметом оренди за оспорюваним договором є розміщення громадської організації. Зазначена обставина вказана в Договорі (п. 1.3.) та не заперечується сторонами.

Судом також встановлено, що основними видами діяльності Відповідача-2 відповідно до витягу з ЄДРПУО є, зокрема, діяльність громадських організацій (а.с. 71).

Пунктом 2.2. Статуту Відповідача-2 визначено предмет його діяльності.

Суд встановив, що громадською організацією у орендованому приміщенні послуги з навчання не надаються. Протилежного вказаною юридичною особою не доведено, хоча розгляд справи неодноразово відкладався.

Таким чином, як вбачається з мети, завданні та напрямків діяльності Відповідача 2, ні предмет діяльності Відповідача-2, ні цільове призначення орендованого приміщення, не мають відношення до навчально-виховного процесу.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України визначено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді і шляхом пред’явлення цього позову реалізуються зазначені повноваження.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 3 статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Предметом позову є визнання недійсним договору оренди приміщення Кузнецовської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2, який укладено в порушення імперативної норми, визначеної вимог ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту».

Прокурором самостійно визначено, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в незаконному, нецільовому використанні приміщення школи, загрозі збереження існуючої мережі навчальних закладів та їх матеріально-технічної бази, а також забезпечення належних умов для навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності. Протилежного відповідачами суду не доведено.

За змістом статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України вирішено під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про освіту», до органів управління освітою в Україні належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).

Центральним органом державного управління освітою в Україні є Міністерство освіти і науки України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, повноваження якого визначено Законом України «Про освіту» та Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 630.

Положенням не передбачено повноважень Міністерства щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти і науки, до суду про визнання незаконним рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження майном, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування об'єктів нерухомості державної та комунальної власності (постанова Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі №9 22/1805/15).

З огляду на те, що Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, яке є місцевим органом управління освітою та одночасно - стороною у спірному договорі, якою ж і порушено ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» та не вжито жодних заходів з метою усунення такого порушення, то прокуратурою визначено Управління як відповідача у даній справі.

Водночас, прокуратурою пред’явлено даний позов в інтересах держави в особі Кузнецовської міської ради, визначивши її як позивача виходячи з наступних доказів: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 56107768 від 28.03.2016 року, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 321048 від 28.12.2006 р., Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 13106397 від 29.12.2016 року відповідно до якого, нежитлова будівля загальноостівньої школи № 2, розташована за адресою: Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н Будівельників, 56, на підставі рішення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради № 641 від 28.12.2006 р. перебуває у власності територіальної громади міста Кузнецовськ і знаходиться на балансі Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на правах оперативного управління. Крім того, пунктом 5.2. Статуту Кузнецовської ЗОШ № 2 затвердженого рішенням Кузнецовської міської ради № 639 від 10.12.2009 р., визначено, що майно школи належить їй на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Пунктами 20, 30 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, та про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.

Володіючи інформацією про використання спірного приміщення не для цілей визначених Законом України «Про освіту», Кузнецовською міською радою, як органом, уповноваженим здійснювати управління вказаним приміщенням, не здійснено захист інтересів держави, у зв'язку з чим прокурором встановлено підстави для захисту інтересів держави шляхом пред’явлення вказаної позовної заяви.

Судом встановлено, що до звернення до суду із даним позовом, листом від 7 липня 2016 року № 36.5-828 вих-16, прокурор повідомив Кузнецовську міську раду про наявність підстав для представництва останньої у суді.

Судом встановлено, що саме до компетенції Кузнецовської міської ради віднесені повноваження здійснювати нагляд за використанням вказаного приміщення школи, а відтак, правомірним є звернення прокурора до суду із зазначеним позовом в особі Кузнецовської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч. 2 ст. 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін, зокрема, зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням.

Частиною 3 ст. 207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди) тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення. Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до ст. 216 ЦК України та ч. 2 ст. 208 ГК України.

Судом встановлено, що зміст оспорюваного договору, пов'язаного з орендою об'єкту освіти і науки, суперечить ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 3.19 ДСанПіН 5.5.2.008-01, оскільки його використання здійснювалося не за цільовим призначенням. Протилежного відповідачами суду не доведено.

Враховуючи викладене, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним, а нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди, - поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене, позов керівника Сарненської місцевої прокуратури підтверджений належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст. ст. 33, 34 ГПК України, а відповідачі, в свою чергу, не надали доказів на їх спростування.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 2 756, 00 грн., покладаються на Відповідачів пропорційно.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійним договір № 9/14 нежитлового приміщення № 149 (фотолабораторія) Кузнецовської ЗОШ № 2, загальною площею 12,2 м. кв. для розміщення громадської організації, укладений між Управлінням освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради та Рівненською міською громадською організацією Агентством моделей "Панна".

3. Рівненській міській громадській організації Агентству моделей "Панна" (вул. Театральна, 1, каб. 317, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код 26406550) звільнити та повернути за актом приймання-передачі передане в оренду згідно договору № 9/14 нежитлове приміщення № 149 (фотолабораторія) Кузнецовської ЗОШ № 2, загальною площею 12,2 м. кв. Управлінню освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (34400, м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 41, код 04590731).

4. Стягнути з Управління освіти виконавчого комітету Кузнецовської міської ради (34400, м. Кузнецовськ, м-н Вараш, 41, код 04590731) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код 02910077) на розрахунковий рахунок 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації 2800) 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

5. Стягнути з Рівненської міської громадської організації Агентства моделей "Панна" (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Театральна, 1, каб. 317, код 26406550) на користь Прокуратури Рівненської області (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код 02910077) на розрахунковий рахунок 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації 2800, 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

6. Видати накази.

Повний текст рішення підписано 19.08.2016 року.

Суддя Гудзенко Я.О.