Рішення

від 10.08.2016 по справі 915/728/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 915/728/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54001

до відповідача ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 56500

до відповідача ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54001

до відповідача ОСОБА_4, АДРЕСА_3, 58000

до відповідача Фермерського господарства "Дейнеги Сергія Дем'яновича", село Трикрати, Вознесенський район, Миколаївська область, 56535 (код ЄДРПОУ 23036710)

про визначення часток учасників у складеному капіталі фермерського господарства

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_6, довіреність № 524 від 14.04.2016 року;

від відповідачів: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 з позовними вимогами до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про:

- визначення частки учасника в складеному капіталі Фермерського господарства "Дейнеги Сергія Дем'яновича" - ОСОБА_1.

- визначення частки учасника в складеному капіталі Фермерського господарства "Дейнеги Сергія Дем'яновича" - ОСОБА_2.

- визначення частки учасника в складеному капіталі Фермерського господарства "Дейнеги Сергія Дем'яновича" - ОСОБА_3.

- визначення частки учасника в складеному капіталі Фермерського господарства "Дейнеги Сергія Дем'яновича" - ОСОБА_4.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.07.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.07.2016 року залучено до участі у справі іншого відповідача Фермерське господарство "Дейнеги Сергія Дем'яновича", розгляд справи відкладено на 10.08.2016 року.

В судовому засіданні 10.08.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до складу майна ФГ «Дейнеги Сергія Дем'яновича» входять шість земельних ділянок, які належать членам фермерського господарства і передані до капіталу господарства. Враховуючи те, що Статутом фермерського господарства частку кожного з учасників в складеному капіталі не визначено, а будь-якої угоди з цього приводу між членами господарства укладено не було, позивач, керуючись ст. 19, 20 Закону України «Про фермерське господарство», просив суд визначити частку кожного з учасників господарства.

Відповідачі в судові засідання не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Всі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Фермерське господарство "Дейнеги Сергія Дем'яновича" подали суду письмові заяви вх. № 13105/16 від 26.07.2016 року (арк. 63), вх. № 13106/16 від 26.07.2016 року (арк. 64), вх. № 13277/16 від 28.07.2016 року (арк. 75), вх. № 13877/16 від 09.08.2016 року (арк. 88-89) про визнання позовних вимог, в яких зазначили, що позовні вимоги вважають обґрунтованими та визнають в повному обсязі. Просять суд розглядати справу по суті без їх участі.

Клопотання про розгляд справи без участі представників відповідачів судом розглянуто та задоволено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб (п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, п. 1.1 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 року № 4).

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 350522 Фермерське господарство «Дейнеги Сергія Дем'яновича»: має ідентифікаційний код юридичної особи -23036710, місцезнаходження юридичної особи є Миколаївська область, Вознесенський район, с. Трикрати,56535, місце проведення державної реєстрації -Вознесенська районна державна адміністрація Миколаївської області, дата проведення державної реєстрації - 26.05.1993 року за № 15081200000000024 (арк. 19).

Відповідно до довідки АБ № 263093 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ФГ «Дейнеги Сергія Дем'яновича»має наступні види діяльності за КВЕД: 01.30.0 Змішане сільське господарство та 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби (арк. 18).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», який був чинний на момент створення фермерського господарства (в редакції від 21.05.1993 року) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.

Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не є особи, в тому числі й родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою.

Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є йогоправонаступником.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання Державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування.

Після відведення земельної ділянки в натурі і одержання Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, приватної власності або договору на оренду земельної ділянки та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи; одержує печатку із своїм найменуванням і адресою; відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку; вступає в ділові відносини з іншими підприємствами, установами та організаціями; визнається як самостійний товаровиробник державними і господарськими органами при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» у власності осіб , які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Майно цих осіб належить їм на праві спільної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Майно селянського (фермерського) господарства перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 15 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» володіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами селянського (фермерського) господарства за взаємною домовленістю .

Селянське (фермерське) господарство має право продавати і передавати підприємствам, організаціям і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування належне йому на правах власності майно.

Селянське (фермерське) господарство має право придбавати, брати у тимчасове користування, в тому числі і на умовах оренди, майно у підприємств, об'єднань, організацій, інших селянських (фермерських) господарств і громадян.

Майнові відносини селянського (фермерського) господарства регулюються цивільним законодавством.

Законом України «Про фермерське господарство» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про селянське (фермерське) господарство».

Таким чином, на сьогоднішній день відносини пов'язані з діяльністю та припиненням господарства регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство», Статутом та іншими нормативно - правовими актами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до нової редакції Статуту Фермерського господарства «Дейнеги Сергія Дем'яновича», затвердженого головою фермерського господарства ОСОБА_8 та зареєстрованого держреєстратором Вознесенської РДА Миколаївської області 08.11.2004 року за № 15081050002000024, Фермерське господарство «Дейнеги Сергія Дем'яновича» було створено відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» (арк. 14-17).

Відповідно до п. 1.7, п. 1.8 Статуту засновником господарства та його головою являється громадянин України ОСОБА_8. Членами господарства є:

- ОСОБА_2;

- ОСОБА_9;

- ОСОБА_3;

- ОСОБА_1;

- ОСОБА_10.

Відповідно до п. 3.1 Статуту господарство є юридичною особою з дня його державної реєстрації.

Відповідно до п. 4.3 Статуту члени господарства мають право:

- отримати частку майна господарства при його ліквідації або у разі припинення членства. Розмір частки та порядок її отримання визначається на зборах членів господарства ;

- одержати безоплатно у власність земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території місцевої ради, у випадку, якщо вони до вступу в члени господарства не реалізували таке право раніше;

- приймати участь в управлінні господарством шляхом внесення пропозицій.

Відповідно до п. 5.1 Статуту землі господарства складаються із:

- земельної ділянки, що належить на праві власності господарству як юридичній особі;

- земельних ділянок, що належить засновнику та членам господарства на праві приватної власності;

- земельної ділянки, що використовується господарством на умовах оренди.

Відповідно до п. 5.2 Статуту права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності засновника та членів господарства, здійснює господарство.

Відповідно до п. 5.3 Статуту користування землями господарства здійснюється згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 6.1 Статуту майно господарства належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 6.2 Статуту господарство здійснює відчуження та набуття майна на підставі цивільно - правових угод.

Відповідно до п. 6.4 Статуту до складу майна господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержаний доход, інше майно, набуте на підставах, що заборонених законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність).

Відповідно до п. 6.6 Статуту майнові спори між членами господарства здійснюються у відповідності з умовами угод між членами і засновником та судовому порядку.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.08.2016 року (арк. 90-91) учасниками ФГ «Дейнеги Сергія Дем'яновича» є:

- ОСОБА_8 - розмір внеску до статутного фонду - 0, 00 грн.;

- ОСОБА_2 - розмір внеску до статутного фонду - 0, 00 грн.;

- ОСОБА_9 - розмір внеску до статутного фонду - 0, 00 грн.;

- ОСОБА_3 - розмір внеску до статутного фонду - 0, 00 грн.;

- ОСОБА_1 - розмір внеску до статутного фонду - 0, 00 грн.;

- ОСОБА_4 розмір внеску до статутного фонду - 0, 00 грн.

Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про дату закінчення його формування: 0, 00 грн., 26.05.1993.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 29.03.2013 року серії НОМЕР_1ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (арк. 23).

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 06.06.2007 року серії НОМЕР_2, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. 24).

Предметом спору у даній справі є вимога про визначення часток кожного учасника в складеному капіталі Фермерського господарства "Дейнеги Сергія Дем'яновича".

Судом також встановлено наступне:

- земельна ділянка площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кадастровим номером № НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. 36-37);

- земельна ділянка площею 8,1 га для ведення фермерського господарства, розташована на території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кадастровим номером № НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. 41-42);

- земельна ділянка площею 8,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташована на території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кадастровим номером № НОМЕР_5 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (арк. 43-44, 47-48);

- земельна ділянка площею 7, 70 га для ведення фермерського господарства, розташована на території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кадастровим номером № НОМЕР_6належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянкувід 22.11.2007 року (арк. 49-50);

- земельна ділянка площею 8, 75 га для ведення фермерського господарства, розташована на території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кадастровим номером № № НОМЕР_7належить ОСОБА_4, на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 22.11.2007 року (арк. 51-52);

- земельна ділянка площею 8, 0 га для ведення фермерського господарства, розташована на території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області з кадастровим номером № НОМЕР_8належить належитьОСОБА_8, на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянкувід 22.11.2007 року (арк. 53-54).

При вирішенні спору судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити : будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства .

Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 року № 4 господарським судам слід виходити з того, що у разі коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту юридичної особи бути надані або делеговані іншим органам цієї особи.

Господарські суди також не можуть приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, у тому числі про внесення змін до установчих документів юридичної особи, включення особи до складу наглядової ради юридичної особи тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Статутом Фермерського господарства «Дейнеги Сергія Дем'яновича» частку кожного з учасників в складеному капіталі не визначено, а будь - якої угоди з цього приводу між членами господарства укладено не було. Суду не подано жодних доказів, які б підтверджували факт передачі земельних ділянок, іншого майна до складеного капіталу Фермерського господарства «Дейнеги Сергія Дем'яновича». Як зазначено у вищевказаному Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.08.2016 року (арк. 90-91) розмір статутного капіталу господарства (статутного або складеного капіталу) становить 0, 00 грн.

Земельні ділянки належать учасникам фермерського господарства на праві приватної власності та не вносились до складеного капіталу Фермерського господарства «Дейнеги Сергія Дем'яновича».

В силу ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Таким чином, встановлення порядку внесення до статутного капіталу господарства часток учасників господарства та їх розміру є виключною компетенцією загальних зборів (шляхом прийняття рішення про внесення змін до статуту, укладення угоди між членами фермерського господарства тощо). Внесення в судовому порядку до статутного капіталу фермерського господарства майна (в спірному випадку земельних ділянок, які належать членам господарства на праві приватної власності) є порушенням як права власності фізичних осіб на володіння, користування та розпорядження майном (ст. 316, 317, 319, 321, 386 ЦК України), так і втручанням в господарську діяльність господарства.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 78 ГПК України до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Розглянувши подані відповідачами заяви про визнання позовних вимог, а також заяву сторін про затвердження мирової угоди від 10.06.2016 року (арк. 93-97), суд дійшов висновку про неприйняття заяв відповідачів про визнання позову, а також відсутність правових підстав для затвердження мирової угоди, оскільки ці дії суперечать законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси сторін спору. Крім того, за умовами мирової угоди члени господарства здійснили визначення часток, виходячи не з їх вартості (оцінка майна), а з кількості самих земельних ділянок. При цьому, внесення майна до складеного капіталу господарства так і не відбулось.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Судовий збір в розмірі 5 512, 00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 15.08.2016 року

Суддя Е.М. Олейняш