Ухвала

від 16.08.2016 по справі 756/4523/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/8784/2016 Головуючий у І інстанції Белоконна І.В.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року в справі за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задоволено.

Тимчасово обмежено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), громадянину України, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання згідно наказу № 910/27702/14 виданого Господарським судом м. Києва 20 лютого 2015 року про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь КММРВП КМО Українського товариства мисливців та рибалок борг у розмірі 307 586, 93 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати , оскільки судом порушені вимоги процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній , представників стягувача ОСОБА_2 і адвоката Власенка Д.О., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд виходив з того, що ОСОБА_1 має невиконанні грошові зобов'язання перед стягувачем за рішенням Господарського суду м. Києва та виданого на підставі цього рішення наказу про примусове виконання рішення, що є достатньою підставою до обмеження його у праві виїзду за межі України.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"( далі - Закон (№ 3857-XII) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. №606-XIV( далі - Закон № 606- XIV).

За змістом п.18 ч.3 ст.11 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбаченихч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано статтею 377-1 ЦПК України.

Так, відповідно до частини першої статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

На підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом № 3857-XII.

Статтею 6 Закону № 3857-XII встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Під поняттям "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 03 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 04212, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського мисливсько-рибальського виробничого підприємства Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок ( 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 7, код ЄДРПОУ 22860157) 199 200, 00 грн. основного боргу, 45 818, 04 грн. інфляційних втрат , 11 287, 77 грн. трьох відсотків річних, 45 250, 00 грн. пені та 6 031, 12 грн. витрат на сплату судового збору. В іншій частині в позові відмовлено. ( а.с. 7-13).

20 лютого 2015 року Господарським судом м. Києва видано наказ про примусове виконання рішення № 910/27702/14 ( а.с. 6).

Постановою головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Микитин О.С. від 16 березня 2015 року ВП № 46846190 відкрито виконавче провадження на підставі наказу № 910/27702/14, який виданий Господарським судом м. Києва 20.02.2015 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь КММРВП КМО Українського товариства мисливців та рибалок борг в сумі 307586, 93 грн. та надано боржнику строк самостійно виконати рішення суду до 23.03.2015 ( а.с. 15).

В цей же день постановою головного державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Микитин О.С. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення ( а.с. 17).

За даними Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців сформованої станом на 16.03.2015, за вказаними параметрами запиту "ФОП ОСОБА_1." в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та у Державному реєстрі іпотек і у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості відсутні ( а.с. 18, 19).

ПАТ "ОТП Банк" повідомило ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві про відсутність коштів на рахунку ФОП ОСОБА_1 (а.с . 24).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.02.2016 ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить1/3 частки квартири АДРЕСА_2( а.с. 35, 36).

Як випливає з акту державного виконавця від 10.02.2016, що за адресою: АДРЕСА_1 майно боржника, на яке можливо звернути стягнення не розшукано (а.с. 33).

Заперечуючи проти подання державного виконавця Янковий В.В. додав до заперечень копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року, якою відновлено ФОП ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до провадження на рішення господарського суду м. Києва від 03.02.2015 . Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 09 червня 2015 року зупинено апеляційне провадження у справі №910/27702/14 до закінчення розгляду господарським судом м. Києва справи №910/13405/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київського міського мисливсько-рибальського виробничого підприємства Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання договору № 36 від 16.04.2011 р. недійсним.

Отже, рішення Господарського суду м. Києва від 03 лютого 2015 року не набрало законної сили ( а.с. 49).

Разом з тим, судом не звернуто увагу на зазначені норми закону та наведені обставини і не враховано те, що відсутні були підстави до задоволення подання, оскільки державним виконавцем не надано доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання своїх боргових зобов'язань та відсутні відомості про обізнаність його про наявність відкритого виконавчого провадження та строки його добровільного виконання, при цьому рішення на підставі якого видано наказ про примусове виконання рішення та відкрито виконавче провадження не набрало законної сили, що також не свідчить про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Таким чином, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Враховуючи наведене, ухвала суду підлягає скасування з відмовою у задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року скасувати.

Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: