Постанова

від 17.08.2016 по справі 815/5847/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5847/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015р. в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гніздо 20-12" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

25.09.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю "Гніздо 20-12" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2015р. № 0002412201 про застосування штрафних санкцій в розмірі 41 485 грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004р. №637.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосовані фінансові санкції є адміністративно-господарськими та мали бути накладені у строки, передбачені ст.250 ГК України. Враховуючи, що відповідачем пропущений річний строк застосування адміністративно-господарських санкцій, строк притягнення позивача до відповідальності минув. Крім того, позивач посилався на проведення перевірки працівниками податкового органу за відсутністю законних підстав.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що при складанні оскаржуваного ППР податковим органом не допущено порушень вимог законодавства. На підставі наведеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015р. позов задоволений частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ від 16.09.2015р. № 0002412201 визнано протиправним та скасовано в частині застосування штрафу в розмірі 30 955 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у позові в повному обсязі.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами фактичної перевірки ТОВ "Гніздо 20-12" щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, податковим органом 28.08.2015р. складено акт № 0051/14/29/22/38295443 про встановлення порушень п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, а саме: неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій № 1553010578/1 від 27.05.2013 року на підставі фіскальних звітних чеків:

- № 0042 від 19.08.2013 року на суму 762 грн.;

- № 0043 від 20.08.2013 року на суму 463 грн.;

- № 0044 від 21.08.2013 року на суму 113 грн.;

- № 0045 від 22.08.2013 року на суму 411 грн.;

- № 0046 від 23.08.2013 року на суму 35 грн.;

- № 0047 від 24.08.2013 року на суму 176 грн.;

- № 0048 від 25.08.2013 року на суму 1462 грн.;

- № 0049 від 26.08.2013 року на суму 1702 грн.;

- № 0050 від 27.08.2013 року на суму 207 грн.;

- № 0051 від 28.08.2013 року на суму 36 грн.;

- № 0052 від 29.08.2013 року на суму 90 грн.;

- № 0053 від 30.08.2013 року на суму 513 грн.;

- № 0054 від 01.09.2013 року на суму 173 грн.;

- № 0055 від 04.09.2013 року на суму 48 грн.;

- № 0135 від 01.06.2015 року на суму 90 грн.;

- № 0136 від 04.06.2015 року на суму 160 грн.;

- № 0156 від 18.07.2015 року на суму 1291 грн.;

- № 0193 від 23.08.2015 року на суму 565 грн.

на загальну суму 8 297 грн.

встановлено порушення останнім:

На підставі висновків акта перевірки 16.09.2015р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002412201 про застосування штрафних санкцій на суму 41 485 грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004р. №637.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що контролюючим органом пропущений строк застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки за період з 19.08.2013р. по 04.09.2014р. на загальну суму 6 191 грн.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Визначальним питанням при вирішенні даного спору є дотримання ДПІ строків накладення штрафних (фінансових) санкцій за порушення оприбуткування готівки в касі підприємства, які встановлені в ході перевірки 28.08.2015р., оскільки позивач не оспорює самого факту порушення ним податкового законодавства, встановленого перевіркою.

Відповідно до п. 14.1.265 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Контроль за дотриманням вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського; харчування та послуг " №265/95-ВР від 06.07.1995р. та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, які регулюють спірні правовідносини, згідно ст.15 вказаного Закону та п. 7.1 зазначеного Положення, покладено на органи доходів і зборів України.

Пунктом 113.1 статті 113 ПКУ передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та їх оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Згідно п.114.1 ст.114 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених статтею 102 цього кодексу, тобто не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків;

Згідно ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.; перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення;

Як зазначено в ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 250 ГК України, яка набула чинності з 01.01.2011р., зазначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що штрафні санкції за порушення Закону № 265/95-ВР та Положення № 637 за своєю правовою природою були адміністративно-господарськими санкціями лише до 01.01.2011р.

Оскільки виявлені податковим органом порушення діяльності позивача, відповідальність з які визначено законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів, та мали місце після набрання чинності ч.2 ст.250 ГК України, тобто після 01.01.2011р., судова колегія вважає, що вимоги ч.1 ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюються на штрафні санкції, визначені податковим повідомленням-рішенням, що оскаржується. Саме на вказані обставини посилався апелянт у скарзі на постанову суду першої інстанції.

Враховуючи, що відповідальність за вчинені порушення, які мали місце протягом серпня 2013 - серпня 2015 рр, визначена податковим органом 28.08.2015р., тобто в межах 1095 днів, відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем строків застосування штрафних санкцій. Відтак, відсутні підстави для задоволення позову.

Суд першої інстанції не врахував наведені норми права, надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015р. скасувати та прийняти нову про відмову у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Гніздо 20-12" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян