Ухвала

від 11.08.2016 по справі 808/3612/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року м. Київ К/800/23149/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства "Тріса" до Запорізької митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство "ТРІСА" звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення від 26.03.2013 №46 та від 26.03.2013 №47 в частині (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовано тим, Запорізькою митницею необґрунтовано, на підставі хибних висновків акту документальної планової виїзної перевірки дотримання ПП "Тріса" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо порушення позивачем вимог законодавства при визначенні митної вартості та класифікації товару, прийнято податкові повідомлення від 26.03.2013 №46 та від 26.03.2013 №47, якими позивачеві безпідставно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та ввізного мита.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Запорізької митниці Державної митної служби України від 26 березня 2013 року №46 на загальну суму 76 755,85 грн., у тому числі за основним платежем - 61 404, 68 грн., за штрафними санкціями - 15351,17 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Запорізької митниці Державної митної служби України від 26 березня 2013 року №47 в частині нарахування податкового зобов'язання на суму 88976,55 грн., у тому числі за основним платежем - 71181,24 грн., за штрафними санкціями - 17795,31 грн.

У поданій касаційній скарзі Запорізька митниця Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказів Запорізької митниці від 14.02.2012 №775, від 05.02.2013 №78, відповідно до загального плану проведення планових виїзних перевірок відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ПП «Тріса» (код ЄДРПОУ 3241984) вимог законодавства України з питань державної митної справи за період його діяльності з 01.01.2010 по 30.11.2012, за результатами якої відповідачем складено акт перевірки від 06.03.2013 №0016/13/112000006/0032419884

Перевіркою встановлено:

порушення вимог положень статей 81, 259, 260, 264, пункту 5 частини другої статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (чинного на час митного оформлення), статей 49, 51, 52, 53, пункту 5 частини десятої статті 58, статей 257, 289 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (чинного на час митного оформлення), що обумовлено включенням декларантом до митної вартості товарів витрат на транспортування оцінюваних товарів не в повному обсязі, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 88 901,54 грн., з них: ввізне мито у сумі 19 759,11 грн.; ПДВ у сумі 69 142,43 грн.

порушення вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, зокрема № 1, № 6, затверджених Законом України "Про Митний тариф України" від 05 квітня 2001 pоку № 2371-ІІІ (із змінами та доповненнями), нової редакції Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом Держмитслужби України від 28 листопада 2007 року №1007, Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 31 січня 2004 р. №68, Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30 грудня 2010 року № 1561 (чинного на час митного оформлення), що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 52 013,46 грн.

На підставі акту перевірки від 06.03.2013 №0016/13/112000006/0032419884 відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення:

№46 від 26.03.2013 на загальну суму - 76 755 грн. 85 коп. (ввізне мито).

№47 від 26.03.2013 на загальну суму - 93 299 грн. 86 коп. (ПДВ).

Вказуючи на протиправність податкових повідомлень від 26.03.2013 №№46, 47 приватне підприємство "Тріса" звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності податкових повідомлень від 26.03.2013 №№46, 47 як таких, що прийнято Запорізькою митницею на підставі непідтверджених висновків акту перевірки від 06.03.2013 №0016/13/112000006/0032419884 щодо порушення позивачем вимог законодавства при визначенні митної вартості та класифікації товару.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 №92- IV у редакції, чинній на час митного оформлення, до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, чинного на час митного оформлення, визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або піддягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені в цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем з низкою транспортно-експедиційних компаній укладалися договори про транспортну-експедиційну діяльність.

Відповідно до договорів, укладених позивачем з перевізниками, зазначені транспортні-експедиційні компанії складають акти виконаних послуг та надають їх з рахунком-фактурою для оплати - на загальну суму наданих послуг, включаючи у тому числі вартість послуг компанії з доставки вантажів від відправника за кордоном України до митного кордону України та в межах митної території України до складу ПП «ТРІСА» в м. Запоріжжя.

Для підтвердження фактичної складової витрат на транспортування до митного кордону України при здійсненні митного оформлення вантажів ПП «Тріса» отримувало від транспортних компаній довідки про витрати доставки вантажів до митного кордону України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що дані довідки, завірені транспортними компаніями, надавались декларантом митним органом для підтвердження витрат на транспортування до всіх ВМД.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції в частині того, що у разі сумнівів щодо достовірності наданих позивачем даних щодо розміру транспортних витрат Запорізька митниця під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару мала відповідні повноваження на перевірку правильності визначення позивачем митної вартості товару, у тому числі шляхом витребування додаткових документів.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що під час перевірки ПП «Тріса» надавало додаткові розшифрування до актів виконаних робіт з транспортними компаніями з зазначенням вартості послуг з транспортування товарів до митного кордону України та окремо по території України, однак вони не були взяті до уваги перевіряючими.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій в частині необґрунтованості висновків акту перевірки в частині непідтверження позивачем належними первинними документами правильності визначення ним митної вартості імпортованих товарів.

Так само, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку відповідача наявності підстав для зміни класифікації ввезеного позивачем товару за кодом УКТЗЕД.

Так, актом перевірки встановлено, що при митному оформленні товару за митними деклараціями від 10.04.2012 № 112050000/2012/7348, від 18.04.2012 № 112050000/2012/8087, від 06.07.2012 № 112050000/2012/15144, від 26.08.2011 № 112000009/2011/9352 оформлений товар "Кришки зі скла, для використання з каструлями. Виробник: ARC INTERNATIONAL COOKWARE S.A.S. Франція" та за митними деклараціями від 01.08.2011 № 112000009/2011/8296, від 01.09.2010 №112000009/2010/9352, від 11.09.2012 № 112050000/2012/20188 оформлений товар "Кришки скляні з металевим ободом, використовуються з кухонним посудом" Виробництва "JIANGSU LIGHT INDUSTRIAL PRODUCTS IMPORT AND EXPORT(GROUP) CORPORATION" та "HIGH HOPE ZHONGDING CORPORATION", за кодом УКТЗЕД 7010200000, пільгова ставка мита - 5% від митної вартості товару.

При цьому в акті перевірки робиться висновок, що ПП «Тріса» допущені порушення вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, щодо оформлення товарів по коду - 7010200000 (товари - кришки скляні), а враховуючи призначення товару - використання з кухонним посудом, Пояснення до товарної позиції 7013 УКТЗЕД, на підставі Основного правила інтерпретації та класифікації товарів № 1 та № 6, даний товар повинен класифікуватися за кодом УКТЗЕД 7013990000, пільгова ставка мита 10% від митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості зазначених висновків акту перевірки, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі зазначених митних декларацій позивачем ввозилися окремі вироби - кришки скляні, які, самі по собі, не можуть вважатися посудом, так як не застосовуються для сервірування, не є посудиною для приготування або зберігання їжі. Кришка в цих випадках повинна розглядатися, як самостійний виріб, яке є засобом для закупорювання посудин, а саме: каструль, сковорід, мисок, діжок та іншої тари, до якої вона підійде за формою та діаметром, закріплюючись по всьому зовнішньому діаметру зверху або горловини тари, і забезпечує збереження продукції і створення умов зберігання.

Згідно з правилом 3 (а) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД перевага віддається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, в яких дається загальний його опис, а тому більш конкретного опису, ніж «кришки для закупорювання скляні», як це зазначено в коді 7010200000 не можна знайти в УКТЗЕД.

Судом першої інстанції в обґрунтування судового рішення зазначено, що згідно з поясненнями позивача,цей товар реалізовувався ПП «Тріса» на території України саме як окремий виріб - кришки скляні. Копії відповідних накладних та підтверджуючих документів були надані також під час перевірки з поясненнями від 18.02.2013 вих. №59.

Належність вищезазначеної товарної позиції до коду 7010200000 підтверджується також документами виробника, міжнародними стандартами, яка була зазначена в інвойсі та товаросупроводжуючих документах.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками судів щодо протиправності податкових повідомлень від 26.03.2013 №№46, 47 як таких, що прийнято Запорізькою митницею на підставі непідтверджених висновків акту перевірки від 06.03.2013 №0016/13/112000006/0032419884 щодо порушення позивачем вимог законодавства при визначенні митної вартості та класифікації товару.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: